Справа № 953/9515/25
н/п 2/953/3948/25
17 грудня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Прилуцькою Ніною Миколаївною до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
10.09.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану муніципалітету Героскіпу в окрузі Пафос, Кіпр за реєстраційним записом №12427 від 10.10.2019 між позивачем та відповідачем.
На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що відділом реєстрації актів цивільного стану муніципалітету Героскіпу в окрузі Пафос, Кіпр 10.10.2019 зареєстровано шлюб між громадянином Канади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено реєстраційний запис № 12427 та видано свідоцтво про шлюб Форма D - (Розділ 12 (4)), на якому 30.10.2024 проставлено апостиль за №PAP KEP-PAF 000025817/2024. У шлюбі у подружжя на території України народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено відповідний актовий запис № 3683 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Подружжя припинило спілкування між собою, кожен живе окремим життям та своїми інтересами. Шлюбних стосунків не підтримують та спільного господарства не ведуть, таким чином сім'я фактично припинила своє існування з весни 2021 року. Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Спору з відповідачем про місце проживання дітей та щодо поділу майна між подружжям немає. Неповнолітня дитина проживає з мамою. За таких обставин, враховуючи, що бажання розірвати шлюб відповідає дійсній волі ОСОБА_5 і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права, як позивача так і відповідача, а також права їх дитини, наявні підстави для розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 16).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 20).
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 15.12.2025 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_6 - адвоката Прилуцької Н.М. в якій вона зазначає, що у зв?язку із неможливістю бути присутніми у судовому засіданні, просить проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі за вказаною позовною заявою не заперечує (а.с. 55).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, повідомлялася належним чином про час і місце судового розгляду справи (а.с. 38-39, 51-52, 53-54).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не з'явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання був повідомлена належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив.
Зі згоди представника позивача (а.с. 55) суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що 10.10.2019 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб в муніципалітеті м.Героскіпу, району Пафос, Кіпр, актовий запис № 12427 від 10.10.2019, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 43, 44, 45).
Згідно ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" № 52/5від 18.10.2000 року із змінами та доповненнями. Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002.
Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10.01.2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.
Апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць зазначеної Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.
Відповідно до статей 2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.
Так, з поданого позивачем в якості доказу документу про укладення шлюбу (свідоцтва про шлюб) вбачається проставляння на ньому апостиля.
Таким чином, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , який зареєстрований 10.10.2019 муніципалітетом м.Героскіпу, району Пафос, Кіпр, є дійсним на території України і не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, позивач, в особі представника вказував, що подружжя припинило спілкування між собою, кожен живе окремим життям та своїми інтересами. Шлюбних стосунків не підтримують та спільного господарства не ведуть, таким чином сім'я фактично припинила своє існування, примирення між ними та відновлення сім'ї неможливе.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Сімейно-шлюбні відносини між сторонами припинились, спільне господарство не ведуть, шлюб існує формально, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
Згідно зі ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається, тому шлюб між ними має бути розірваний.
На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що розірвати шлюбу в органах РАЦС вони не мають можливості, оскільки шлюб має "іноземний елемент" - шлюб зареєстровано в іншій країні, сім'я сторін носить формальний характер і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 14, 24, 56, 110, 112 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Прилуцькою Ніною Миколаївною до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану муніципалітету Героскіпу в окрузі Пафос, Кіпр за реєстраційним записом №12427 від 10.10.2019.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 968 (дев?ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Прилуцька Ніна Миколаївна (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 16, офіс 1).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя С.О. Муратова