11 грудня 2025 року м.Дніпросправа № 160/12151/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 160/12151/24 (суддя Луніна О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) №046350011628 від 09.11.2023, яким ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком періоди її роботи в колгоспі «Україна» с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області з 27.11.1991 по 28.07.1998, відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.08.1978;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та згідно з вимогами чинного законодавства.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 17.01.2025.
30.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач просила суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 17 липня 2024 року у справі № 160/12151/24 шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 160/12151/24 відмовлено.
З ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року не погодилась позивач, нею була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, позивач просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю у справі № 160/12151/24.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем не виконується рішення суду у повному обсязі протягом тривалого часу.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві просить залишити оскаржену позивачем ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Наполягає, що підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі відсутні.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.ст.311, 312 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
В матеріалах справи міститься відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 з якій зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком періоди її роботи в колгоспі «Україна» с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області з 27.11.1991 по 28.07.1998, відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.08.1978 та повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 06.11.2023. Загальний страховий стаж з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 станом на 06.11.2023 склав 19 років 10 місяців 07 днів. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла віку 63 роки. Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Згідно ч. 2 статті 26 Закону № 1058, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років. Отже, станом на 06.11.2023 загальний стаж позивача з урахуванням рішення суду склав 19 років 10 місяців 07 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком станом на 06.11.2023 при досягнення віку 63 роки, оскільки необхідний страховий стаж повинен складати від 20 до 30 років. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 24.03.2025 № 046350011628 про призначення пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.11.2025, оскільки станом на 01.11.2025 необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком при досягненні 65 років складає від 15 до 20 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком з 01.11.2025.
Колегія суддів вважає, що відповідач не ухиляється від обов'язку виконати рішення суду, та в межах своїх повноважень ним було прийнято рішення від 24.03.2025 № 046350011628 про призначення пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.11.2025.
Із наведених позивачем обставин не встановлено підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В спірному випадку відсутні обставини, які б свідчили про умисне невиконання або ухилення відповідачем від виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для встановлення судового контролю, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, у суду на час прийняття оскарженої ухвали не було.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 160/12151/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до ч.2 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак