Постанова від 18.12.2025 по справі 160/34846/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34846/24

(суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Перетятько К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Екона» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі № 160/34846/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Екона» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Екона» 31 грудня 2024 року звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці, у зв'язку зі зміною назви Південно-Східної митниці, згідно з яким, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості №UА110050/2024/000186/1 від 19.12.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110050/2024/000357.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею було доведено правильність оскарженого рішення та картки відмови.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, а з урахуванням ненадання позивачем документів на підтвердження правильності визначення митної вартості, рішення прийняте митним органом про коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товару є цілком обґрунтованим.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права; невідповідності висновків суду обставинам справи.

Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі викладає свою правову позицію по справі, зазначає, що товар не було застраховано, оскільки це право позивача; проформа-інвойс, інвойс та пакувальний лист мають єдиний унікальний номер, що відповідає поставці саме цієї партії товару, а саме №ZY042417; прайс-лист та комерційна пропозиція не носять обов'язкового характеру для спорів з приводу митної вартості товару; позивачем було надано суду рахунок щодо вартості послуги з автодоставки за маршрутом ЗМК м/п «Новомосковськ» - м. Самар та він наявний в матеріалах справи; в рахунку-проформі наявна інформація про імбир рожевий за ціною 4,70 доларів США в кількості 1670 ящиків, в прайс-листі наявна інформація про імбир сорту D, аналогічна інформація наявна в розрахунку вартості та сертифікатах аналізу.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що страхування товару, згідно з інформації проформи-інвойсу - «страхування за рахунок покупця» є обов'язком позивача. Сканована копія довідки про транспортні витрати №GLL19311 від 26.11.2024 року не містить запису про те, що «Вантаж не страхувався». Також у рахунку компанії SHANDONG ZHONGYUAN FOODS CO., LTD (Китай) від 02.09.2024 року №ZY042417 посилання на проформу-інвойс відсутнє та у сканованій довідці про транспортні витрати ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТІКС» від 26.11.2024 №СДД19311, яка наявна в матеріалах митного оформлення, вказаний запис відсутній.

Звертає увагу на те, що сертифікат про походження товару від 11.09.2024 року №С24МАЗQN8J980085, наданий до митного оформлення ЕМД від 08.12.2024 №24UA110050005321U6, виданий на товар «Sushi Giger Pink», відомості про категорію Д у вказаному документі відсутні.

Крім того, у всіх офіційних документах, виданих уповноваженими органами країни відправлення, а саме сертифікаті здоров'я від 06.09.2024 №223N43900007352002, сертифікаті про походження товару від 11.09.2024 №C24MA3QN8J980085, копії митної декларації країни відправлення від 14.09.2024 №439020240000024971 відсутні відомості про задекларовану категорію Д.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕКОНА», як покупцем, та SHANDONG ZHONGYUAN FOODS CO., LTD (Китай), як продавцем, укладено контракт поставки №16 від 09.12.2019.

Товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами у цьому контракті та проформах-інвойсах згідно з правилами Інкотермс 2010. У разі якщо у проформах-інвойсах не погоджено умови постачання, товар поставляється на умовах FOB (Китайська Народна Республіка) згідно з правилами Інкотермс 2010.

Кількість та ціни партії товару погоджується сторонами у проформах-інвойсах на кожне відвантаження товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Додатковою угодою №6 від 03.01.2022 до контракту поставки №16 від 09.12.2019 сторони домовились встановити такі ціни на товар з 03.01.2022 на весь маркетинговий рік: 4,7 доларів США / ящик (10 пакетів). Ціни діють до подальшого повідомлення з боку продавця.

Рахунком проформою (proforma invoice) №ZY042417 від 15.08.2024 до контракту поставки №16 від 09.12.2019 сторони погодили поставку товару імбиру для суші рожевого 1,4 кг*10 пакетів/ящик у кількості 1650 ящиків загальною вартістю 7755,00 доларів США, із розрахунку 4,7 доларів США за ящик.

Також проформою-інвойсом №ZY042417 від 15.08.2024 до контракту поставки №16 від 09.12.2019 сторони погодили наступні умови поставки:

1. Пакування: 4 кг*10 пакет і в ящик.

2. Строк поставки: 1 *20 FCL імбир у для суші, дата відправки за погодженням сторін.

3. Порт навантаження та призначення: Порт Циндао, Китай в Україна.

4. Страхування: на розсуд покупця.

5. Умови оплати: банківським переказом 20% передплата перед початком виробництва. Оплата 80% впродовж 15 днів після надання копії коносаменту.

Документи: проформа-інвойс, комерційний інвойс, пакувальний лист, коносамент, сертифікат аналізу, форма А, санітарний сертифікат, сертифікат якості, фіто санітарний сертифікат, комерційний інвойс, комерційна пропозиція, прайс-лист, декларація виробника, експортна декларація.

На виконання умов контракту поставки №16 від 09.12.2019 SHANDONG ZHONGYUAN FOODS CO., LTD. (Китай) поставило ТОВ «ТД ЕКОНА» імбир маринований для суші: SUSHI GINGER PINK, Grade D, рожевий, у первинній упаковці, 1 коробка*10 пласт.уп.*1,4 (+/-10%), загальною кількістю 1650 коробів загальною вартістю 7755 доларів США.

Вартість товару позивачем сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №218 від 19.08.2024 та №229 від 20.11.2024.

Після ввезення на територію України отриманий товар був розміщений в режим митного ліцензійного складу та надалі, з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, отриманий товар був задекларований ТОВ «ТД ЕКОНА» за електронною митною декларацією (ЕМД) 24UA110050005321U6 від 18.12.2024 до Дніпровської митниці (товар №1 у графі 31 ЕМД).

За результатом проведеної митної оцінки, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110050/2024/000186/1 від 19.12.2024 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110050/2024/000357.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з оскарженим рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного Кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ).

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, з урахуванням посередницького характеру угоди, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зазначені документи позивачем надано не було.

Вирішуючи спірні правовідносини та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції частково погодився з доводами відповідача на яких ґрунтується оскаржене рішення та картка відмови, а саме з наступним.

1. Так, в пункті 3 графи 33 оскаржуваного рішення відповідачем зазначено, що в пункті 4 проформи - інвойсу від 15.08.2024 №ZY042417 обов'язок страхування покладено на продавця (Insurance: by buyer), однак страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного оформлення не надано.

Згідно з умовами контракту поставки №16 від 09.12.2019 товар поставляється на умовах FOB (Китайська Народна Республіка) згідно з правилами Інкотермс 2010.

Правило FOB означає, що товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця.

Перед доставкою на корабель витрати та ризики несе продавець, після завантаження на борт у зазначеному порту за них відповідальний покупець. Усі витрати за транзит чи імпорт та залагодження митних формальностей покладаються на покупця. Оплата страховки не є обов'язковою.

Крім того, як правильно зазначено позивачем фраза «Insurance: by buyer», вказана в пункті 4 рахунку проформи від 15.08.2024 №ZY042417 дослівно перекладається, як «Страхування: за рахунок покупця». Отже вказаний пункт рахунку проформи не містить жодної вказівки, що таке страхування є обов'язком.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що в цьому випадку, страхування товару є правом позивача, ризики у зв'язку відсутністю страхування, несе сам покупець. Згідно з поясненнями представника позивача, страхування вказаної партії товару позивач, як покупець, не здійснював.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивач не ніс витрат на страхування цієї партії товару, тому будь-які інші додаткові числові показники, окрім тих, що заявлені позивачем до митного оформлення та підтверджені наданими документами, відсутні.

2. Щодо доводів митниці про те, що відповідно до пункту 3 Контракту інвойс має містити посилання на Проформу-інвойс та Контракт, однак посилання на проформу-інвойс у рахунку від 02.09.2024 №ZY042417 відсутнє слід зазначити, що в матеріалах справи наявні проформа-інвойс, інвойс, пакувальний лист, сертифікат аналізу та інші документи надані позивачем відповідачу.

Ці документи мають єдиний номер № ZY042417, їх зміст відповідає один одному, данні вказані в них кореспондуються між собою, що свідчить про безпідставність зазначених зауважень відповідача (т.1 а.с.234-238).

3. Також суд вважає безпідставним посилання митниці як на недолік на те, що завірену належним чином електрону скановану копію контракту, складеного на українській та іноземній мові митному органу не надано.

Відповідно до ч.1 ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Між тим, як з'ясовано судом апеляційної інстанції контракт №16 на поставку товару від 09.12.2019 року викладено російською та англійською мовами.

Отже враховуючи те, текст контракту було викладено англійською мовою тобто іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та митницею не зазначалось, що дані, які містяться в ньому, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації підстав для його перекладу позивачем на українську мову були відсутні.

4. Щодо доводів митниці проте, що відповідно до пункту 3 Контракту постачання товару здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами відповідно до узгоджених у проформа - інвойсах на кожну партію товару. Згідно наданого документа «Прайс-лист» від 01.02.2024 (код « 9000» гр..№44 ЕМД) товар «імбир для суши, 1,00 кг» має різну ціну від 0,47 до 0,95 дол.США/кг в залежності від сорту А, В, С, D. В проформі - інвойсі від 15.08.2024 №ZY042417 зазначене найменування товару «суши імбир рожевий, 1,4 кг» без зазначення якого сорту - А, В, С чи D. Різні вагові показники одиниці товару в прайс-листі та проформі інвойсі, відсутність зазначення в проформі інвойсі сорту імбиря не дає змогу однозначно визнати вартість за одиниці товару зазначену в інвойсі від 02.09.2024 № ZY042417 слід зазначити наступне.

Так, відсутність в проформі - інвойсі від 15.08.2024 №ZY042417 зазначення сорту товара - А, В, С чи D не свідчить проте те, що митниця не мала можливості встановити сорт за іншими документами наданими позивачем.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи прайс-лист, сертифікат аналізу, розрахунок вартості, декларація виробника містять інформацію про те, що придбаний позивачем товар - імбир маринований відноситься до категорії D (т.1 а.с. 233-240).

Так, у прайс-листі зазначено перелік різних видів імбиру із цінами на кожний вид, зокрема, імбир сорту D за ціною 4,70 доларів США в кількості 1670 ящиків.

В рахунку-проформі (Proforma invoice) ZY042417 від 15.08.2024 зазначено: імбир рожевий за ціною 4,70 доларів США в кількості 1670 ящиків. Вказана вартість відповідає імбиру сорту D.

Посилання митниці на те, що надані до митного оформлення: сертифікат здоров'я від 06.09.2024 №223N43900007352002, виданий компанією «Entry Exit Inspection and Quarantine of the People's Republic of China» та сертифікат про походження товару від 11.09.2024 №C24MA3QN8J980085, видани на товар «Sushi Giger Pink» відомості про категорію Д не містять не спростовує наявність такої інформації в інших документах.

Таким чином, наявне документальне підтвердження задекларованих відомостей щодо якісних характеристик товару (категорія Д), які мають вплив на його ціну.

У постанові КАС ВС від 15 лютого 2024 року у справі № 815/5838/17 Верховний Суд вказав на наступне.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов'язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу. Національний класифікатор України ДК 016:2010 «Державний класифікатор продукції та послуг», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457, не розподіляє ввезений товар на класи А і В. Відсутність розподілення товарів за класами в експортній декларації країни відправлення (доданої до митної декларації на підтвердження митної вартості) не є розбіжностями, які є підставою для витребування контрольним органом додаткових документів, якщо інші документи сукупно не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

5. Щодо висновків митниці: про відсутність у наданих рахунках відомостей щодо вартості послуги з автодоставки за маршрутом ЗМК м/п «Новомосковськ» - Самар (рахунок щодо вартості послуги з автодоставки за маршрутом ЗМК м/п «Новомосковськ» - м. Самар не надано); суми, наведені у рахунках від 11.11.2024 №274/24, від 15.11.2024 №274.1/24 не співпадають із сумами, зазначеними у заявці слід зазначити наступне.

Згідно з матеріалами справи, а саме наявному у них рахунку щодо вартості послуги з автодоставки за маршрутом ЗМК м/п «Новомосковськ» - м. Самар номером 274.1-24 від 15.11.2024 (додатком №23 до позовної заяви) зазначено відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу Мостиська - м. Самар.

Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС» надало позивачу послуги з перевезення товару на загальну вартість 266 264,23 грн, до яких увійшли наступні послуги:

- відшкодування витрат на морський фрахт п.QINGDAO - GDANSK на користь лінійного агента, експедиторська винагорода - 154 268,23 грн;

- відшкодування витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України - 12 612,82 грн;

- відшкодування витрат на міжнародне перевезення за маршрутом: м. Гданськ (Польща) - м. Мостиська за єдиним перевізним документом - 41 480,00 грн;

- відшкодування витрат на міжнародне перевезення за маршрутом: м. Мостиська - м. Самар, за єдиним перевізним документом - 55 998,00 грн;

- експедиторська винагорода на території України - 1 587,65 грн.

До митної вартості товару увійшла вартість наступних транспортних послуг:

- відшкодування витрат на морський фрахт п.QINGDAO - GDANSK на користь лінійного агента, експедиторська винагорода у розмірі 154 268,23 грн;

- відшкодування витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України у розмірі - 12 612,82 грн;

- відшкодування витрат на міжнародне перевезення за маршрутом: м.Гданськ (Польща)- м.Мостиська за єдиним перевізним документом у розмірі 41 480,00 грн.

Таким чином, як правильно зазначає позивач загальний розмір вартості транспортно-експедиторських послуг, які увійшли до митної вартості товару, складає 208 361,05 грн, що відображено в графі 17 рішення про коригування митної вартості товару.

Отже судом апеляційної інстанції встановлено, що транспортні послуги, вартість яких увійшла до митної вартості товару, включають в себе послуги з перевезення товару від порту QINGDAO (Китай) до митного пропускного пункту м.Мостиська (Україна), тобто саме ті послуги, які впливають на формування митної вартості товару до прибуття його на пункт митного оформлення.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками позивача про відсутність жодних розбіжностей та невідповідностей щодо розміру вартості транспортних послуг, яка увійшла до складових частин митної вартості. Вказані суми повністю співпадають із оформленою до транспортного перевезення заявкою.

Під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Відповідачем не спростовано, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

Отже, позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни заявленого до декларування товару по спірному рішенню і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржене рішення відповідача про коригування митної вартості товару та похідна від нього картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Як наслідок позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вказаний обов'язок відповідач не виконав.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача, підлягає стягненню на користь позивача - 12112,30 грн судового збору, сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги виходячи з розрахунку 4844,80 грн + 7267,50 грн = 12112,30 грн.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в розмірі 10914 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

До суду першої інстанції для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги, платіжна інструкція № 14526 від 02 січня 2025 року (т.1 а.с.98).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено наявність витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є оскарження рішення та картки відмови митниці, з усталеною судовою практикою, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що визначений між позивачем та адвокатом розмір послуг є необґрунтовано завищеним. На думку колегії суддів розмір гонорару у розмірі 5000 грн є достатнім та співмірним зі складністю цієї справи, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність стягнення з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу суми у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування та прийняття нової постанови, якою позов слід задовольнити повністю.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктами 1,4 статті 317, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Екона» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №160/34846/24 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості №UА110050/2024/000186/1 від 19.12.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110050/2024/000357 від 19.12.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Екона» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 30 коп та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 5000 (п'ять тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 18 грудня 2025 року.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2025 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

Попередній документ
132802586
Наступний документ
132802588
Інформація про рішення:
№ рішення: 132802587
№ справи: 160/34846/24
Дата рішення: 18.12.2025
Дата публікації: 24.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.12.2025)
Дата надходження: 31.12.2024
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
15.04.2025 11:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
06.05.2025 11:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
29.05.2025 11:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
26.06.2025 13:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
03.07.2025 11:30 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
13.11.2025 10:00 Третій апеляційний адміністративний суд
18.12.2025 10:00 Третій апеляційний адміністративний суд