22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27616/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року (суддя Н.В. Турлакова) у справі № 160/27616/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни, у якому просив:
- визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Гатинюк Тетяни Юріївни протиправною;
- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Гатинюк Тетяни Юріївни про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.08.2025 року по виконавчому провадженню №74224367;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Гатинюк Тетяни Юріївни відновити виконавче провадження №74224367 від 21.02.2024 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" по виконавчому документу ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №804/1706/15.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №804/1706/15 накладено штраф на голову комісії з реорганізації ДФС України Тітарчука М.І. в сумі 53680 грн., з яких половина штрафу стягнута на користь позивача. За даною ухвалою було відкрито виконавче провадження, однак стягнення з боржника належним чином відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" не проводилось. Позивачем було отримано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.2025 ВП №74224367. Позивач з даною постановою не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем вжиті всі можливі заходи необхідні для своєчасного, в повному обсязі виконання ухвали суду від 20.12.2023 у справі № 804/1706/15 в межах ВП №74224367, а прийняття оскаржуваної постанови зумовлене неможливістю її виконання з огляду на те, що боржник - Голова комісії з реорганізації державної фіскальної служби України - Тітарчук Михайло Іванович, вже не перебуває на зазначеній посаді.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважав, що оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу прийнята з урахуванням всіх обставин та згідно норм чинного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.08.2025 року ВП №74224367 визначено те, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернення стягнення і вжиті заходи щодо розшуку майна є безрезультатними, однак за відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем заходи з розшуку майна боржника не проводились. Зауважує, що звільнення фізичної особи з займаної посади, на якій ця особа діяла від імені юридичної особи, не знімає особи обов'язок сплатити накладений судом штраф. Вважає, що постанова від 28.08.2025 року по ВП №74224367 винесена передчасно та протиправно, а передбачені ст.18 Закону №1404 виконавчі дії в повному обсязі не були проведені.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Т.Ю. від 28.08.2025 у ВП №74224367 повернуто виконавчий документ стягувачу - ОСОБА_1 .
Вважаючи, що постанова від 28.08.2025 у ВП №74224367 є протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» у ст.1 визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу вимог ст.18 цього закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно ч.2 та 4 ст.37 Закону №1404 про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч.5 ст.37 Закону №1404).
У спірному випадку встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі №804/1706/15, клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у справі №804/1706/15 задоволено, постановлено:
накласти на голову комісії з реорганізації ДФС України - ОСОБА_2 штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 53680 грн. (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень);
стягнути з голови комісії з реорганізації ДФС України - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину штрафу у розмірі 26840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень);
стягнути з голови комісії з реорганізації ДФС України - Тітарчука Михайла Івановича до Державного бюджету України половину штрафу у розмірі 26840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).
Стягувачами за цим виконавчим документом є:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Державна судова адміністрація України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржником за цим виконавчим документом є голова комісії з реорганізації ДФС України - Тітарчук Михайло Іванович (адреса місця перебування: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 39292197, РНОКПП, відомості про дату народження боржника та його паспортні дані суду невідомі).
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що постановою від 21.02.2024 ВП №74224367 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Т.Ю. відкрито виконавче провадження за виконавчим документом ухвалою №804/1706/15, що видана Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20.12.2023, боржником за провадженням є голова комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Тітарчук Михайло Іванович, стягувачем є ОСОБА_1 .
У подальшому, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Т.Ю. від 28.08.2025 у ВП №74224367 повернуто виконавчий документ стягувачу. Так, державний виконавець при винесенні цієї спірної постанови керувався положеннями п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404.
Відповідно до положень ст.15 Закону №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Отже, у ВП №74224367 боржником є саме фізична особа ОСОБА_2 .
Колегія суддів зауважує, що ч.2 ст. 36 Закону № 1404 визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною 8 ст. 48 Закону №1404 передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Апеляційний суд зауважує, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону № 1404, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404.
Апеляційний суд вважає, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів здійснення на виконання вимог ч.2 ст.36 та ч.8 ст.48 Закону №1404 державним виконавцем розшуку майна боржника фізичної особи ОСОБА_2 .. Спірна постанова від 28.08.2025 у ВП №74224367 таких відомостей також не містить.
За цих обставин, колегія суддів зазначає про відсутність доказів на підтвердження належного вчинення державним виконавцем визначених законом обов'язків щодо розшуку майна боржника у ВП №74224367, що передбачено положеннями ч.2 ст.36 та ч.8 ст.48 Закону №1404, а отже повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404 є передчасним, у зв'язку із чим спірна постанова державного виконавця від 28.08.2025 у ВП №74224367 є протиправною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Гатинюк Тетяни Юріївни, адже це не є належним та ефективним способом захисту прав позивача, оскільки він не може призвести до відновлення порушеного права. Натомість, належим та ефективним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною та скасування спірної постанови державного виконавця від 28.08.2025 у ВП №74224367.
Відтак, керуючись ч.2 ст.9 КАС України колегія суддів вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача наявні підстави визнати протиправною та скасувати спірну постанову державного виконавця від 28.08.2025 у ВП №74224367.
Також, відповідно до ст.41 Закону №1404 у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Апеляційний суд зауважує, що право позивача щодо відновлення виконавчого провадження ВП №74224367 не є порушеним, адже рішення стосовно скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем ще не було одержано.
Отже, позовні вимоги зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Гатинюк Тетяни Юріївни відновити виконавче провадження №74224367, є передчасними та задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст.317 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови державного виконавця від 28.08.2025 у ВП №74224367 та ухвалення нового рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 160/27616/25 - скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гатинюк Тетяни Юріївни про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.08.2025 року у виконавчому провадженні №74224367.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 22.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров