18 грудня 2025 року м.Дніпросправа № 280/4226/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі №280/4226/25 (суддя Богатинський Б.В.) за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я ОСОБА_1 до Запорізької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Управління Запорізької єпархії Української православної церкви про визнання нечинним акта індивідуальної дії,
Релігійна громада Української Православної Церкви при храмі на ім'я ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької обласної ради Народних депутатів від 14.04.1987 за № 138 “О дополнительном взятии под охрану государства памятников архитектуры и градостоительства» в частині занесення Церкви, с. Мар'ївка Запорізького району до Переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення взятих під охорону держави будівля культової архітектури середини та кінця ХІХ ст.
Представником позивача було подано клопотання про призначення комплексної мистецтвознавчої та історико-археологічної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса" Міністерства юстиції України, та поставити для роз'яснення питання:
-чи має об'єкт нерухомого майна - Церква, с. Мар'ївка Запорізький район, Запорізька область історичну, наукову, художню археологічну, естетичну, етнологічну, мистецьку чи іншу культурну цінність?;
-яка ступінь цінності об'єкта нерухомого майна - Церква, с. Мар'ївка Запорізький район з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецькою, наукового чи художнього погляду та автентичності?
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року клопотання представника позивача задоволено, у справі № 280/4226/25 призначено судову комплексну мистецтвознавчу та історико-археологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса" Міністерства юстиції України
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі експертизи з метою гарантування дотримання принципу змагальності та диспозитивності, та враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Не погодившись із ухвалою суду, з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Запорізької обласної прокуратури. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Фактично позиція скаржника полягає у тому, що призначення експертизи у справі є недоречним. Міністерство культури та інформаційної політики приймає рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який взято на державний облік відповідно
до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, виключно на підставі протоколу Експертної комісії та з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам'яті. І лише Експерта комісія відповідно до Порядку № 158 уповноважена робити висновок щодо відповідності (невідповідності) об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у Законі України «Про охорону культурної спадщини». Будь-який висновок інших експертів (зокрема, й установи, якій доручено судом проведення експертизи) не є для Міністерства підставою для визнання об'єкта таким, що відповідає або не відповідає критеріям, необхідним для пам'ятки культурної спадщини. Отже, питання відповідності оспорюваної Церкви критеріям пам'ятки культурної спадщини вже досліджено Експертною комісією, складено протокол, на підставі якого, а також долучених до подання ЗОДА документів, рекомендації Інституту Міністерство прийняло рішення про занесення указаного об'єкта до Реєстру.
Відповідач у справі - Запорізька обласна державна адміністрація подала письмовий відзив на скаргу прокурора. У відзиві погоджується з доводами апеляційної скарги та вказує на недоцільність призначення та проведення експертизи з огляду на предмет спору у справі.
Наполягає, що саме у Законі та Порядку № 158 чітко зазначений порядок встановлення відповідності об'єкта культурної спадщини критеріям. Комплексна мистецтвознавча та історико-археологічна експертиза у нормах діючого законодавства не значиться. Натомість у розпорядженні суду перебувають відомості про винесення передбаченого пам'яткоохоронним законодавством нормативного акта, яким спірному об'єкту надано статус пам'ятки культурної спадщини - наказ Міністерства від 14.04.25 № 335, яким оспорюваний об'єкт внесений до Реєстру. Таким чином, призначення судом експертизи для встановлення чи підтвердження культурної цінності Церкви, а більш того і ступеня такої цінності, є недоцільним та суперечить одній з основних засад адміністративного судочинства, передбаченій у ст. 2 КАС України, зокрема, щодо дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом.
Позивач та третя особа своїм правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу прокурора не скористалися.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з адміністративного позову, предметом спору у цій справі є правомірність рішення суб'єкта владних повноважень про визнання будівлі (Церкви, с. Мар'ївка Запорізький район, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Мар'ївка, вул. Шкільна, буд. 16 (церква літ. А, реєстраційний номер майна 11695000) - об'єктом культурної спадщини.
З огляду на підстави заявленого позову, доводи позивача, які наведенні у клопотанні про призначення експертизи та які стосуються предмету спору, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової комплексної експертизи, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання.
З оскарженої ухвали суду першої інстанції вбачається, що порушенні перед експертом питання стосуються предмету спору у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.4 ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У відповідності до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі висновків експертів.
Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, суд при вирішенні справи має не лише право, а й обов'язок вжити всіх необхідних заходів, які на його думку необхідні для об'єктивного і всебічного розгляду справи.
Відповідно до приписів частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Частиною 2 статті 101 КАС України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Таким чином, оскільки питання, які поставлені позивачем на вирішення експерта в заявленому клопотанні, безпосередньо стосуються предмету спору, який виник між сторонами, а саме спору щодо правомірності визнання будівлі Церкви, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Мар'ївка, вул. Шкільна, буд. 16 (реєстраційний номер майна 11695000) - об'єктом культурної спадщини, суд першої інстанції, з огляду на зазначені норми права, мав повноваження призначити у справі судову експертизу.
З цього приводу слід звернути увагу, що встановлення таких обставин як то: чи має об'єкт нерухомого майна - Церква історичну, наукову, художню археологічну, естетичну, етнологічну, мистецьку чи іншу культурну цінність та яка ступінь цінності такого об'єкта нерухомого майна, є необхідним з метою надання судом оцінки на предмет відповідності та законності оскарженого позивачем рішення.
При цьому, колегія суддів враховує, що повноваженнями щодо оцінки доказів, зокрема, на предмет їх достатності та належності, наділений той суд, який розглядає справу та по суті вирішує спір. Тобто, на вказаній стадії розгляду справи, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості фактично надати суду першої інстанції вказівки, які докази необхідні для вирішення цього спору.
З приводу аргументів прокурора та відповідача про те, що суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення експертизи, оскільки у розпорядженні суду перебувають відомості про винесення передбаченого пам'яткоохоронним законодавством нормативного акта, яким спірному об'єкту надано статус пам'ятки культурної спадщини - наказ Міністерства від 14.04.25 № 335, яким оспорюваний об'єкт внесений до Реєстру, слід зазначити те, що оцінка таким доводам має надаватися судом під час вирішення спору, що виник між сторонами, а не судом апеляційної інстанції під час оцінки доцільності та законності призначення судом експертизи у справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв'язку з чим підстав для її скасування не існує.
Відповідно до ч.2 ст. 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 280/4226/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак