Справа № 560/20808/25
іменем України
22 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України пр скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови ВП№74529455 від 19.11.2025 про накладення штрафу 10200 грн. В обґрунтування позову зазначає, що вчинив усі дії, спрямовані на своєчасне і належне виконання рішення суду/виконавчого документа, про що повідомив державного виконавця. З огляду на це вважає, що не допустив протиправної бездіяльності, зокрема невиконання рішення суду без поважних причин, тому накладення штрафу вважає протиправним.
Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.
Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.
Відповідач подав відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження. У відзиві позов не визнає, покликається на правомірність постанови державного виконавця. Зазначає, що оскільки державним виконавцем встановлений факт невиконання рішення суду без поважних причин, орган ДВС мав право накласти штраф. З огляду на це, у позові просить відмовити.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. З огляду на неявку сторін, суд вважає можливим розглядати справу у письмовому провадженні на підставі наявних доказів без аудіо запису судового засідання.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№74529455 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Чемеровецьким районним судом Хмельницької області 12.01.2024 у справі №687/1263/23, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сплатити судовий збір в сумі 536,80 грн. на користь держави.
22.03.2024 державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП№74529455, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відомості про виконання рішення у 10-денний строк, встановлений державним виконавцем, матеріали виконавчого провадження не містять.
29.05.2025 державним виконавцем вчинена вимога №5090, згідно з якою боржнику необхідно до 11.06.2025 виконати рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом, про що повідомити відділ, а також повідомити про причини невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження.
У відповідь на вимогу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому зазначається про відсутність можливості виконати рішення суду через відсутність бюджетних асигнувань.
19.06.2025 державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що рішення суду не виконане у спосіб та у порядку, передбаченому виконавчим документом.
Постановою державного виконавця від 19.06.2025 ВП№74529455 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
Пенсійний орган оскаржив вказану постанову.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 у справі №560/11762/25, яке набрало законної сили 02.09.2025 на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, підтверджений факт невиконання Головним управлінням рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
У цьому рішенні суд зазначив про те, що критично оцінює посилання відповідача на відсутність коштів на відшкодування сплаченого судового збору, адже відповідно до статті 129 -1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У подальшому 05.09.2025 державним виконавцем вчинена вимога №9475, у якій державний виконавець зобов'язував виконати рішення до 15.09.2025, на яку боржник надав відповідь без номера щодо неможливості такого виконання.
Зважаючи на це, 19.11.2025 державним виконавцем складений акт про повторне невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
19.11.2025 прийнята постанова ВП№74529455 про накладення штрафу у подвійному розмірі 10200 грн., яку пенсійний орган оскаржує в межах цієї справи.
Оцінюючи обґрунтованість спірної постанови, суд виходить з того, що неправомірність дій пенсійного органу щодо невиконання рішення суду вже була встановлена та підтверджена під час розгляду справи №560/11762/25.
Зі змісту матеріалів виконавчого провадження встановлено, що після розгляду справи №560/11762/25 щодо штрафу 5100 грн. пенсійним органом не вчинялись дії з метою виконання судового рішення.
Так, у матеріалах виконавчого провадження немає належних доказів того, що позивач (пенсійний орган), який є боржником, станом на час виконання рішення суду не мав відповідних призначень/коштів на погашення заборгованості. Суду не надані будь - які документи, у тому числі але не виключно кошториси, виписки органу казначейської служби про залишки коштів на рахунках тощо, якими підтверджувалась відсутність коштів та дійсна неможливість їх виплати на момент виконання рішення суду, які також подавались і органу ДВС.
Відтак, доводи пенсійного органу про те, що рішення не могло бути виконаним через об'єктивні причини, є недоведеними.
З огляду на це, суд не має підстав погодитись з тим, що рішення суду було виконане боржником у повному обсязі, у спосіб та порядку, що визначені виконавчим документом. Належних доказів того, що рішення/виконавчий лист не було виконано у повному обсязі через наявність поважних і об'єктивних причин, пенсійний орган суду не надав.
Відтак, державний виконавець під час перевірки стану виконання правомірно встановив, що рішення не було виконане у повному обсязі і поважні причини такого невиконання встановлені не були, що давало правомірні підстави для накладення штрафу.
Враховуючи це суд вважає, що у діях та постанові державного виконавця відсутні ознаки протиправності або виходу за межі повноважень, тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22 грудня 2012 року
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)
Головуючий суддя І.С. Козачок