Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відкриття спрощеного провадження у справі
22 грудня 2025 року Справа № 520/32234/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Адвокат, ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00534702410 від 20.09.2024, № 00534722410 від 20.09.2024, №00534712410 від 20.09.2024.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 19.12.2025 надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про поновлення строку.
В обґрунтування зазначеного клопотання, позивач просив суд врахувати, що ГУ ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, так як була проведена невиїзна перевірка позивач не знав про її проведення а дізнався тільки про те, що її притягнуто до відповідальності за порушення податкового законодавства тільки тоді коли отримала ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі 520/6305/25 де ГУ ДПС звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу. Звертає увагу на позицію Великої Палати щодо відступу від своїх висновків, викладених у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 та від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20, відповідно до яких строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Крім того, з 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації на територію України, що також пов'язане із знищенням цивільного населення України. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.
З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендувати у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи (їх представників) подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 24 лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією збоку рф». 02.03.2022 року РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначено, зокрема, - процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
04.03.2022 року видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження; варто також ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Крім того, зазначає, що згідно повідомлення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 04 березня 2022 року під назвою "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. У свою чергу, до аналогічного правового висновку ВС дійшов у численних своїх ухвалах (зокрема, від 23 серпня 2022 року у справі №520/758/21, від 11 серпня 2022 року у справі №826/1003/17, від 05 серпня 2022 року у справі №420/2828/21, від 01 серпня 2022 року у справі №160/12964/21).
Позивач також просить суд врахувати практику Верховного Суду, викладену у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, де останній зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, правові наслідки не поновлення відповідного строку позбавлять позивача можливості захистити свої права, які для нього вочевидь є важливими. Позивач зазначає, що судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених ч. 3 ст. 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв?язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід?ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним" , а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява №13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), заява № 76943/11, пункти 84, 86).
Крім того, в пункті 37 Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law; прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року (далі - Доповідь Венеціанської комісії вказано, що верховенство права включає в себе вісім «інгредієнтів: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв?язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародно-правових обов?язків, так і тих, що обумовлені національним правом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права нео на досуа о суму кі обімеження мають переслідувати пегін мну мету: запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява № 29731/96).
У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 30) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гаранті справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
З метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст.ст.160, 161, 172 КАС України.
Згідно з положеннями статті 19 КАС України спір належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з положень ст.ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, відповідачу необхідно надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, що випливає з положень ч.6 ст.60 КАС України.
Керуючись положеннями ст. ст. 9, 12, 19, 121, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -
1. Відкрити спрощене провадження в адміністративній справі №520/32234/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Витребувати від відповідача у строк для подання відзиву надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
3. Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
4. Встановити позивачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відзиву на позов, для надання до суду відповіді на відзив, надіславши відповідачу, третім особам копію відповіді на відзив та доданих до нього документів.
5. Встановити відповідачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відповіді на відзив, для надання до суду заперечень на відповідь на відзив, надіславши позивачу, іншому відповідачу, третім особам копію заперечень та доданих до них документів.
6. Зобов'язати сторін подати письмову заяву про отримання рішення суду електронною поштою на відповідну адресу електронної пошти зазначену у заяві.
7. Роз'яснити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.
9. Роз'яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.
10. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за посиланням - http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
11. Копії даної ухвали направити учасникам справи.
12. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про наявність у них процесуальних прав і обов'язків, що передбачені ст.ст. 44, 45, 47, 51, 54, 60, 77, 131, 198, 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя Супрун Ю.О.