Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 грудня 2025 р. №520/25728/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
Визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №279/од від 01.08.2025, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді "СУВОРА ДОГАНА".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що службове розслідування в частині, що стосується начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 проведено опосередковано, формально та без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об'єктивного проведення службового розслідування.
Зазначає, щовудповідачнем порушено процедуру проведення службового розслідування визначена статтями 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України і деталізована Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 (далі Порядок № 608).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики у військовій частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2025 №604/адг наказано провести службову перевірку за фактом порушення вимог керівних документів щодо ведення книги обліку військового майна служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .
За результатами розгляду доповідної записки начальника відділення підготовки штабу військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_3 від 13.07.2025 №22436 про результати службової перевірки за фактом порушення вимог керівних документів щодо ведення книги обліку військового майна в службі авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 Наказом №652/агд від 22.07.2025 призначено службове розслідування за фактом порушення вимог керівних документів щодо ведення книги обліку військового майна служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 .
Під час службового розслідування опитано посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , досліджено копії книг обліку наявності та руху військового майна, за наслідками якого складено акт службового розслідування.
За висновками акту, вину начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків (а саме, безконтрольність за підпорядкованими службами військових частин), нехтування вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України запропоновано вважати доведеною.
За порушення військової дисципліни, керуючись ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 45, 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, запропоновано накласти дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА" на начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №279/од від 01.08.2025 за порушення військової дисципліни, керуючись ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 45, 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наклдено дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА" на начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 .
Не погодившись із наказом відповідачів про притягнення до дисциплінарної, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 р (далі Статут внутрішньої служби).
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 58 Статуту внутрішньої служби командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Статтею ст. 59 Статуту внутрішньої служби визначено обов'язки командира (начальника).
Згідно преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р.№ 551-ХIV (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Згідно ст. ст. 83,84 Дисциплінарного статуту перндбачено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Таке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до пп. д (через службову невідповідність) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) через службову невідповідність.
Разом з цим, необхідно звернути увагу на те, що названий Закон не надає конкретного визначення терміну службова невідповідність. При цьому, виходячи з вимог та обмежень, що ставляться до військовослужбовця, та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність військовослужбовця встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.
Таким чином, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 р. по справі № 814/1649/16
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608 (далі Порядок № 608) визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки .
Відповідно до розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, у вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування, в описовій частині, зокрема зазначається термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Відповідно до Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
У разі якщо службове розслідування проводилося органом Військової служби правопорядку, акт та матеріали службового розслідування передаються на розгляд відповідному командиру (начальнику) військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, для прийняття рішення.
Відповідно до п.п.8,9 Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до п.3ч.4 Порядку608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд зазначає, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежне виконання ним своїх службових обов'язків.
Зазначені обставини мають бути встановлені відповідним службовим розслідуванням, за висновками якого керівником вирішується питання про застосування до військовослужбовця, яким вчинено дисциплінарний проступок, належного дисциплінарного стягнення, з урахуванням характеру та обставин вчиненого правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року №440, встановлено. 1. Облік військового майна у службах забезпечення військової частини організовують начальники відповідних служб забезпечення, які в межах визначених обов'язків: керують веденням обліку військового майна за визначеною номенклатурою та документальним оформленням його руху у військовій частині; надають до фінансово-економічного органу військової частини первинні документи для відображення їх за бухгалтерським обліком; проводять звірку даних обліку військового майна в підрозділах, на складі та в інших об'єктах військового (корабельного) господарства військової частини з даними обліку військового майна служби забезпечення у разі відсутності у них однієї інформаційно-комунікаційної системи або інформаційно-комунікаційних систем, між якими забезпечується обмін даними; вживають заходів щодо усунення недоліків та порушень у питаннях ведення обліку військового майна, документального оформлення його руху у військовій частині, виявлених за результатами аудиторських перевірок
(інвентаризацій), які проводились у військовій частині за напрямом діяльності; надають відповідно до табеля термінових донесень до служби забезпечення органів військового управління за підпорядкованістю звіти (донесення) про наявність, рух і якісний (технічний) стан військового майна у військовій частині, а також необхідну інформацію з цих питань командиру військової частини та безпосередньому начальнику; організовують ведення формулярів (паспортів) та своєчасність їх заповнення; забезпечують підрозділи військової частини бланками облікових документів по своїй службі забезпечення; виконують інші завдання, визначені їх посадовими обов'язками. 2. У службах забезпечення військової частини ведуться облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться в службі забезпечення військової частини (додаток 46).
Усі первинні документи, які оформлюються в службі забезпечення військової частини, реєструються в книзі реєстрації облікових документів.
Облік наявності, руху та якісного (технічного) стану озброєння, військової техніки та іншого категорійного майна ведеться в картках обліку військового майна (категорійного) або в книгах обліку наявності та руху військового майна (служба забезпечення) (додаток 47) (далі - книга обліку військового майна (служба забезпечення)). Некатегорійного військового майна - у картках обліку військового майна (некатегорійного) або в книгах обліку військового майна (служба забезпечення).
Також встановлено, що відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності від 08.05.2024 року №283/агд, у наказовій частині вказано:
Забезпечити використання електронної форми ведення облікових регістрів та документів допоміжного характеру, що стосуються військового майна, як пріоритетної, у підрозділах та службах забезпечення військової частини НОМЕР_1 ;
облік військового майна в електронній формі здійснювати за формами облікових документів, установленими Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року №440, та нормативно-правовими актами, що регламентують організацію обліку військового майна у Збройних Силах України.
Згідно з нормативними документами, перехід на електронний облік можливий лише за умови, що інформаційно-комунікаційна система (ІКС) містить усі показники, передбачені формами відповідних облікових документів, таких як книга №47.
Якщо ІКС УЛЗ (SAP S/4HANA) не охоплює всіх необхідних показників книги №47, вона не може повністю замінити паперову форму обліку. У разі невідповідності ІКС УЛЗ вимогам форми №47, військова частина зобов'язана продовжувати ведення книги №47 у паперовій формі, як це передбачено наказом МОУ №440 та іншими нормативними актами.
Паперова форма залишається обов'язковою до моменту, поки ІКС УЛЗ не буде доопрацьована для повної відповідності всім показникам книги №47 або не буде видано додаткових розпоряджень щодо її заміни.
Дисциплінарною комісією щодо посилань начальника служби авіації та протиповітряної оборони військової озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 про те, що облік військового майна служби авіації та протиповітряної оборони ведеться в електронній формі в повному обсязі, згідно нормативно-правових актів та наказів, та й те, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 в службі авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики, книга обліку наявності та руху військового майна (Додаток 47) заповнюється в електронному вигляді визнано некоректними так як встановлено, що згідно наданої книги обліку військового майна (Додаток 46) за службою, останній запис зроблений у 15.01.2024 року.
Отже виходячи з наведеного, комісія прийшла до висновку, що начальник служби авіації та протиповітряної оборони військової озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 намагається цілеспрямовано ввести в оману командування військової частини, та приховати реальний стан справ, щодо обліку і його ведення у підрозділі.
Виходячи з того, що Додаток №46 у службі авіації та протиповітряної оборони військової частини НОМЕР_1 не ведеться з 15.01.2024 року, а Додаток 47 взагалі відсутній, то звірки з фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 не проводилися належним чином з січня 2024 року (довідково: у разі ведення книги в паперовій формі відмітка про звірку записується в книзі наступним рядком. У цьому випадку в графі 1 вказується дата звірки, у графі 2 робиться запис "Звірено», а під особовими рахунками підписуються особи, які ведуть облік військового майна у підрозділах, на складі військової частини (у службі забезпечення військової частини) та фінансово-економічному органі.)
Згідно висновків Акту службового розслідування запропоновано вину начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків (а саме, безконтрольність за підпорядкованими службами військових частин), нехтування вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України вважати доведеною.
Суд звертає увагу, що позивачем жодним чином не спростовано висновки службового розслідування в частині безконтрольності за підпорядкованими службами військових частин.
Доводи позивача, що акт службового розслідування, складений за результатами службового розслідування, не містить номеру та дати його складення, порушено оформлення його складання (відсутня посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування) суд вважає безпідставними, оскільки акт службового розслідування не є документом, який встановлює відповідальність особи, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень, а вказані позивачем формальні неточності щодо його оформлення не може мати наслідком скасування прийнятого за результатом проведення службового розслідування наказу.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач належними та допустимими доказами у позовній заяві не обґрунтував/не заперечив невідповідності встановлених у акті порушень дійсним обставинам.
У акті службового розслідування зазначено про надання позивачем пояснень щодо досліджуваних обставин, відтак, твердження позивача про неповідомлення про проведення службового розслідування та позбавлення його права на надання пояснень під час службового розслідування є необґрунтованими.
Суд зауважує, що відповідачем не було порушено строк службового розслідування, а позивачем не обґрунтовано як саме строк проведення службового розслідування у 10 днів (замість одного місяця) вплинув на його результати.
Крім того позивачем не надано до суду доказів того, що він звертався до дисциплінарної комісії з заявою про продовження строку проведення службового розслідування для надання часу для підготовники додаткових пояснень або необхідності підготовки письмових доказів, однак дисциплінарною комісією протиправно відмовлено.
Суд вважає вказані позивачем у позовній заяві обставини такими, що не є підставою для скасування оскаржуваного наказу за результатами проведеного службового розслідування, позаяк, по перше, позивачем не було доведено протиправності самих висновків службового розслідування, при цьому, суд не може вдаватись до переоцінки висновків військового командування у частині виявлення порушень військової дисципліни, по друге, само по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта/процедури необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення процедури проведення службового розслідування, а також інших процедурних питань не можуть потягнути за собою скасування оскаржуваного наказу, за умови наявності факту вчиненого дисциплінарного проступку, тим паче в умовах особливого періоду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу, діяв відповідно до ст. 19 Конституції України, а саме, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №279/од від 01.08.2025, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді "СУВОРА ДОГАНА".
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.