Рішення від 15.12.2025 по справі 520/21116/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

15 грудня 2025 року № 520/21116/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Трунова М.В.,

за участі представників:

позивача - не прибули,

відповідача - Головаша П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток Трейд" (61075, м. Харків, вул. Северина Потоцького, будинок 38-А; 61004, м. Харків, б-р Гончарівський, 21, код ЄДРПОУ 34016647)

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росток Трейд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Росток Трейд", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ДПС, контролюючий орган, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 06.02.2025 р. № 00052170713.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 р. № 00052170713, яким контролюючим органом зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Росток Трейд" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 160825, 00 грн. було прийнято на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки № 58210/20-40-07-13-05 від 30.12.2024 р., котрі є хибними та помилковими, а прийняте ППР - незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на здійснення вимоги контролюючого органу про проведення інвентаризації 20 грудня 2024 року, ТОВ «Росток Трейд» видано два накази - №1/1 по проведенню інвентаризації, та № 2/1 створенню комісії. Інвентаризацію було проведено у відведений строк.

Фактично документальна позапланова виїзна перевірка підприємства проводилась 23.12.2024., з 14 до 17:15 години, у приміщенні офісу «Росток Трейд» за адресою 61004 м. Харків, бульвар Гончарівський, 21, а уповноважена особа Корбут О.Ю. отримав Інвентаризаційний опис ТМЦ власноруч 24.12.2024. та в електронному вигляді 25.12.2024.

Інспекторам ДПС Корбут О.Ю. і ОСОБА_1 були надані документи за списком листа ГУ ДПС в Харківській області від 12.12.2024. Документи підтвердили законність операцій імпорту товару і його продажів у період що перевіряється за Наказом №5818-п від 12.12.2024. Аналіз документів показав об'єктивність виникнення від'ємних значень ПДВ.

При цьому 23.12.2024 ОСОБА_2 , котрий залишився на перевірці один, після того, як о 16 годині інспектор Слабінська А.А. пішла з території підприємства, відмовився від запропонованої директором Слюсаренко пропозиції піти в склад для перевірки наявності ТМЦ, бо, за його словами, він не має права робити це один без Слабінської А.А.

Вважає, що таким чином інспектори навмисно створили штучні обставини для своєї неучасті у проведенні інвентаризації, та навіть відмовились від звірки її результатів, з метою використання у подальшого цього аргументу для обґрунтування наявності у ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» порушення, а саме: обґрунтування підтвердження факту відсутності ТМЦ у підприємства.

Вказує на порушенням порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки та наказу № 5818-п від 12.12.2024 «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Росток Трейд» (код ЄДРПОУ: 34016647)» оскільки термін проведення - 5 робочих днів (з 17.12.2024 по 23.12.2025), а фактично була проведена за 3 три робочих дні, оскільки наказ директору вручено 19.12.2024 р., що, на думку позивача, вплинуло на складення Акту перевірки з порушеннями і, як наслідок складення незаконного і необґрунтованого ППР.

Також в ході перевірки складено Акти, які засвідчують факт ненадання платником податків запитуваних документів, необхідних для проведення перевірки станом на 19.12.2024, станом на 20.12.2024, а також результатів інвентаризації станом на 17 год. 00 хв. 23.12.2024, хоча ці факти не відповідають дійсності, оскільки виконання вимоги до 20.12.2024 року провести інвентаризацію директором ТОВ «Росток Трейд» виконано: видано накази № 1/1 та № 2/1 від 20.12.2024 про проведення інвентаризації та про створення комісії для проведення інвентаризації, а також був складений Інвентаризаційний опис ТМЦ.

По-друге, на виконання вимоги ГУ ДПС в Харківській області до 23.12.2024 року позивачем були надані вказані документи інспекторам ГУ ДПС в Харківській області 23.12.2024 у приміщенні ТОВ «Росток Трейд», були додатково надані у приміщення ГУ ДПС в Харківській області 24.12.2024, а також результати інвентаризації були надіслані через Електронний кабінет платника податків.

Додатком 3 Акту перевірки підтверджується, що посадовим особам ГУ ДПС були надані оригінали документів, які були використані при проведенні перевірки пакет документів фінансової звітності, який був наданий позивачем в ході перевірки, пояснював причини виникнення від'ємного значення рахунку ПДВ.

Позивач вказує на помилковість висновку акту про те, що позаяк інвентаризація проводилась без присутності представників ГУ ДПС в Харківській області, то не можна брати до уваги результати інвентаризації, оскільки така відбувалась без них.

Вказує на незаконність висновку про завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 128 642,80 (інвентаризація) + 32182,40 (продаж поза обліку за готівку) = 160 825 грн.

Отже, позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням - рішенням та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Згідно з ухвалою від 21.08.2025 р. подальший розгляд адміністративної справи № 520/21116/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що директору товариства наказ на проведення перевірки, лист про проведення інвентаризації у присутності інспекторів ГУ ДПС та інші документи вручено 19.12.2024 р. об 11:30 год.

Листом за вих. № 20/12-1 та запереченнями від 20.12.2024 за вих. № 20/12-2 позивач, вказав що через системні відключення електрики працівники позивача змушені працювати в офісі по фактичній необхідності, також, у зв'язку з обстрілами Харкова, та попадання в раніше орендовані приміщення, вони вимушені здійснювати мобільну дислокацію по території України; для здійснення заходів передбачених наказом ДПС ГУ у ХО №5818-п від 12.12.24 р. запропонував провести перевірку 21 та 22 грудня 2024 року за адресою фактичного перебування, а саме м. Харків, вул. Гончарівська, 21.

Водночас, всупереч вказаним власним повідомленням позивач, не повідомивши ГУ ДПС у Харківській області, 20 грудня 2024 року ним та іншими працівниками було проведено інвентаризацію та подав відповідні документи (накази, інвентаризаційний опис) 25.12.2024 через електронний кабінет, тобто після закінчення перевірки 23.12.2024, що суперечить абз. 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України, а також свідчить про те, що інвентаризація від 20 грудня 2024 року, про яку зазначає позивач, була проведена документально, а не фактично.

У наказах про проведення інвентаризації не вказано, хто є головою комісії, а хто - членами комісії, що суперечить п. 2.3. розд. IІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879;

- матеріально - відповідальні особи були включені в склад інвентаризаційної комісії, що суперечить абз. 2 п. 2.4 розд. II Положення № 879;

- позивачем зазначено, що частина товару перебувала на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_3 , проте не надав інвентаризаційних описів щодо цих товарів, що суперечить п. 6 розділу 1 та п. 4.3 розд. III Положення № 879, а також не надав до перевірки договір відповідального зберігання з контрагентом ФОП ОСОБА_3 №20/05-24 від 20.05.2024 та документи щодо прийняття товару на зберігання.

Вказує на нерелевантність практики Верховного Суду, котру наведено позивачем у позові, позаяк у наведених справах фахівці контролюючого органу були інформовані про видання Товариством наказу про проведення інвентаризації саме на вимогу контролюючого органу про що безпосередньо зазначено в акті перевірки.

Водночас у цій справі, директор ТОВ «Росток Трейд» не повідомляв контролюючий орган про проведення інвентаризації 20.12.2024, а спочатку запропонував інспекторам провести перевірку у вихідні дні 21 та 22 грудня 2024 року, фактично оформивши інвентаризацію днем раніше - 20 грудня 2024 року, чим унеможливив їх участь у інвентаризації.

В ході проведення перевірки встановлено невідповідність даних, відображених підприємством в бухгалтерському обліку та податковому обліку. У зв'язку з чим, проведено аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, вантажно-митних декларацій, фінансової звітності підприємства за період з 01.01.2024 по дату реєстрації акту перевірки та встановлено значну кількість залишків товарно - матеріальних цінностей, які не відображено на рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» станом на 01.10.2024 та станом на 30.12.2024 року Згідно проведеного аналізу за період 9 місяців 2024 року встановлено невідповідність реалізації та придбання ТМЦ до наявних залишків ТМЦ станом на дату 01.10.2024 року.

Тобто, дебетове сальдо по рахунку бухгалтерського обліку 281 станом на 01.10.2024 (початок перевіряємого періоду) не відповідає дійсності.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено неправильне відображення в оборотно - сальдовій відомості по рахунку 281 даних за період жовтень 2024 року. А саме: підприємством ТОВ «Росток Трейд» до перевірки надані видаткові накладні на відвантаження товарів у жовтні 2024 року, по яким не відображено реалізацію і списання за кредитом рахунку 281 у зазначеному періоді.

Таким чином, згідно проведеного аналізу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 встановлено значну кількість залишків товарно - матеріальних цінностей, які не відображено на рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» станом на 31.10.2024 року.

На момент проведення інвентаризації (20.12.2024) відповідно до інвентаризаційного опису від 20.12.2024 № 1 підприємством ТОВ «Росток Трейд» зафіксовані залишки товарно - матеріальних цінностей у кількості 491 806 одиниць на суму 643 214,00 гривень.

Згідно проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.11.2024 по 20.12.2024 встановлено значну кількість залишків товарно - матеріальних цінностей, які не відображено на рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» станом на 20.12.2024 року.

За період з 20.12.2024 по 30.12.2024 (дата реєстрації акту перевірки) підприємством ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» виписано та зареєстровано в ЄРПН 2 податкові накладні від 25.12.2024 № 10 (дата реєстрації 27.12.2024) та від 25.12.2024 № 11 (дата реєстрації 27.12.2024) з номенклатурою «Контрольно-індикаторна пломба, номерна, довжина 250 мм» у загальній кількості 38 500 шт. на загальну суму обсягу 46 225,00 грн., на загальну суму ПДВ 9 245,00 грн.

Також відповідач не погоджується з доводом, що податкові накладні можливо не реєструвати, оскільки податковий кредит постачальників може використовуватись на розсуд за доцільністю, оскільки відповідно до п. 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Крім того, позивач не спростовує помилковість підрахунків відповідача, не надав до перевірки чи до заперечень на акт перевірки жодних документів, які б спростували дані розрахунки. Так само цих документів позивач не надав в суд.

Вважає доводи позивача безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У подальшому учасниками справи були подані документи по суті - позивачем відповідь на відзив, відповідачем - заперечення на відповідь на відзив у яких сторони фактично підтримали позиції позову та відзиву відповідно.

В судовому засіданні представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги. До судових дебатів до суду не прибув, наведені у поданих до суду клопотаннях обставини неприбуття визнано судом не поважними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог повністю з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росток Трейд" зареєстроване юридичною особою у відповідності до чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі ЮО, ФО-П та ГФ 15.02.2006 за № 14801020000023729 Департаментом реєстрації Харківської міської ради, взято на облік як платник податків від 15.02.2006 № 148010200000 та є платником податку на додану вартість.

Місцезнаходження товариства - 61075, м. Харків, вул. Северина Потоцького, 38-А.

14.11.2024 товариством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року № 9344839948 в якій задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 216 827 гривень, яке відповідно до інформації з

Додатку 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації» сформовано за рахунок періоду виникнення від'ємного значення: квітень, травень 2024 року.

ГУ ДПС у Харківській області видано наказ від 12.12.2024 № 5818-п «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34016647)» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість. Дата початку перевірки: 17.12.2024; тривалість перевірки: 5 робочих днів.

На підставі направлень від 17.12.2024 № 10981, 10982, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області головному державному інспектору Центрального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Корбут Олександру Юрійовичу та головному державному інспектору Центрального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Слабінській Аліні Андріївні, наказу ГУ ДПС області від 12.12.2024 № 5818-п, виданого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з 19.12.2024 по 23.12.2024 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток Трейд».

При виході на перевірку 17.12.2024 та 18.12.2024 за податковою адресою підприємства вул. Потоцького, буд. 38-А, м. Харків, 61075 перевіряючими встановлено, що підприємство ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» за вищевказаною адресою не знаходиться, про що складено акти від 17.12.2024 № 11490/20-40-07-13-05/34016647 та від 18.12.2024 № 11543/20-40-07-13-05/34016647 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) за місцезнаходженням», другі примірники яких було направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України та засобами електронного зв'язку в електронній формі на електронний кабінет платника.

Копії наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 12.12.2024 року

№ 5818-п та направлень від 17.12.2024 року № 10981, № 10982, листи від 12.12.2024 року № 4368/ж12/20-40-07-13-11 про надання документів та № 4371/ж12/20-40-07-13-11 про проведення інвентаризації в присутності фахівців ГУ ДПС у Харківській області до 20.12.2024 вручено керівнику ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» Слюсаренко Валентину Леонідовичу 19.12.2024 об 11:30 год., що підтверджується його власноручним підписом на копіях вказаних документів, що не заперечувалося останнім у судовому засіданні.

Зокрема, листом № 4371/ж12/20-40-07-13-11 від 12.12.2024 року ГУ ДПС запропоновано товариству провести інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, яку призначити та провести до 20.12.2024 в присутності фахівців Головного управління ДПС у Харківській області, які проводять документальну позапланову виїзну перевірку. Результати інвентаризації та відображення їх у бухгалтерському обліку надати посадовим особам контролюючого органу , які проводять перевірку до 23.12.2024 року.

Посадовими особами контролюючого органу складено акти про ненадання до перевірки ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» первинних документів, пояснень, інформації, довідок, тощо від 19.12.2024 за № 11584/20-40-07-13-05/34016647 та від 20.12.2024 за № 11615/20-40-07-13-05/34016647, другі примірники яких направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України та засобами електронного зв'язку в електронній формі на електронний кабінет платника.

Директор ТОВ ОСОБА_4 листом від 20.12.2024 за вих. №: 20/12-1 (вх. ГУ ДПС № 80545/6/ЕКП від 23.12.2024) на ім'я заступника ГУ ДПС у Харківській області Подсохи С.А., повідомив зокрема, що: «через системні відключення електрики працівники позивача змушені працювати в офісі по фактичній необхідності, також, у зв'язку з обстрілами Харкова, та попадання в раніше орендовані приміщення, вони вимушені здійснювати мобільну дислокацію по території України. Для здійснення заходів передбачених наказом ДПС ГУ у ХО №5818-п від 12.12.24 р. пропоную провести перевірку 21 та 22 грудня 2024 року за адресою фактичного перебування, а саме м. Харків, вул. Гончарівська-21».

У подальшому товариство направило до ГУ ДПС заперечення від 20.12.2024 за вих. № 20/12-2 (вх. ГУ ДПС № 80606/6/ЕКП від 23.12.2024) у яких позивач зазначив: «Одразу як тільки мені стало відомо про необхідність зконтактувати з працівниками ДПС, я зателефонував на зазначений номер гр. Корбута, та домовився про зустріч, а в наступний день отримав від нього документи на перевірку.

Також поінформував інспекторів ДПС Слабінську та Корбута що в даний час мешкаю у м. Полтава, і спеціально приїхав на зустріч, та дав вичерпні пояснення по темі перевірки, і причини виникнення від'ємного значення у декларації. Запропонував співпрацювати у вихідні, на що отримав відмову», та: «У четвер об 11-30 інспектори були поінформовані, що після отримання мною документів на перевірку вони будуть підготовлені, а строки перевірки можуть бути порушені тільки з вини інспекторів ДПС, а саме графіку їх роботи. В п'ятницю 20.12.24. у ДПС надано лист, яким ще раз запропоновано ознайомитись з документами які їх цікавлять у суботу та неділю».

Також позивачем до ГУ ДПС було направлено копію графіка роботи підприємства у грудні 2024 р., затвердженого директором Слюсаренко В.Л. згідно якого робочі дні: 2, 3, 5, 9, 10, 12, 16, 17, 19, 23.

На подані заперечення ГУ ДПС листом від 03.01.2025 р. № 142/6/20-40-07-13-11 повідомило позивача про правомірність складання актів посадовими особами контролюючих органів, а також неможливість проводити документальну позапланову виїзну перевірку у вихідні дні.

Поряд з цим, 20.12.2024 р. підприємством було видано наказ № 1/1 (вх. ГУ ДПС від 25.12.2024 № 81117/6/ЕКП/53) згідно якого вирішено провести інвентаризацію залишків товарно - матеріальних цінностей за запитом ДПС станом на 20.12.2024 року.

20.12.2024 р. товариством також видано наказ № 2/1 (вх. ГУ ДПС від 25.12.2024 № 81117/6/ЕКП/53), яким наказано створити комісію для проведення інвентаризації згідно наказу № 1/1 від 20.12.2024 року у кількості двох осіб, згідно штатного розкладу підприємства.

Результати інвентаризації товарно - матеріальних цінностей відображені підприємством у інвентаризаційному описі від 20.12.2024 № 1.

25.12.2024 р. зазначені вище документи від 20.12.2024 - накази № 1/1 та № 2/1, інвентаризаційний опис №1 надано через надіслано позивачем через електронний кабінет платника податків до ГУ ДПС у Харківській області (вх. ГУ ДПС від 25.12.2024 № 81117/6/ЕКП/53).

При цьому, належних та допустимих, достатніх та достовірних, у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України, доказів направлення 20.12.2025 року товариством на адресу контролюючого органу вказаних наказів № 1/1 та № 2/1 від 20.12.2024 із зазначенням часу початку та місця проведення інвентаризації позивачем до суду не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Інвентаризація проводилась без присутності представників ГУ ДПС у Харківській області.

Станом на 17 год. 00 хв. 23.12.2024 посадовими особами ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» не надано до контролюючого органу результати інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, у зв'язку з чим посадовими особами ГУ ДПС було складено відповідний акт від 23.12.2024 № 11678/20-40-07-13-05/34016647.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 - менеджер ТОВ «Росток Трейд» зокрема зазначила, що про перевірку дізналась в середині дня 17.12.2024 від бухгалтера товариства ОСОБА_6 . Остання також проінформувала Бочарову Е.В. про те, що вона вже повідомила про це директора ОСОБА_4 і, в цей же день, свідок мала розмову телефоном із директором, котрий просив підготувати документи по імпорту, котрі вона невдовзі підготувала.

Також від бухгалтера свідок дізналась про необхідність на вимогу контролюючого органу провести інвентаризацію не пізніше 20 грудня, котра ж у цей день і була проведена на вул. Гончарівській, 21. Також певна кількість коробок із заготовками без номерів зберігалось у іншому приміщенні - вул. Полтавський шлях, 79, котру вона додала до інвентаризації. Процес перерахунку склав не більше 5 хвилин.

Від директора вона дізналась про те, що 23.12.2024 р. (понеділок) о 14.00 год. інспектори прибудуть на перевірку до їхнього офісу на вул. Гончарівська , 21 у м. Харкові. О 15 год. директор її попередив про необхідність найближчим часом у присутності інспекторів, що прибули та вже здійснюють перевірку, перерахувати на складі коробки та показати їх зміст.

Приблизно о 16:15 - 16:30 свідок бачила директора та жінку - інспектора, котрі прямували на вихід з офісу, та пізніше їй директор повідомив, що інспектор залишився один і після 17:00 години відмовився від перерахування товару.

При цьому позивачем ані перевіряючим, ані до суду не надано, а матеріали справи не містять поважних причин відсутності директора товариства 17.12.2024 року та 18.12.2024 року у м.Харкові та доказів, згідно ст. ст. 73-76 КАС України, відрядження директора товариства до іншого міста, наявності статусу внутрішньо-переміщеної особи та його проживання у м. Полтава і, у зв'язку з чим, поважності причин неприбуття до м. Харків, яке знаходиться у декількох годинах на громадському транспорті від м. Полтави, у зв'язку із призначеною перевіркою про яку йому було повідомлено бухгалтером ще 17.12.2024 р.

Допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили факти та обставини проведення перевірки, що відображені у складених актах від 17.12.2024 № 11490/20-40-07-13-05/34016647 та від 18.12.2024 № 11543/20-40-07-13-05/34016647 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) за місцезнаходженням» та акті перевірки від 30.12.2024 № 58210/20-40-07-13-05/34016647 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість» та співпадають з показаннями свідка ОСОБА_5 у відповідній частині.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 30.12.2024 № 58210/20-40-07-13-05/34016647 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість» (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновку вказаного акту перевірки, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від'ємного значення з ПДВ встановлено порушення ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД»:

« 1) п.п. 189.1 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198, та п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 160 825 грн. за жовтень 2024 року.

Вищезазначені порушення призвели до завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 160 825 грн. за жовтень 2024 року.».

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 р. № 00052170713, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Росток Трейд" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 160825, 00 грн.

Як встановлено у ході проведеної перевірки Основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2024 року є здійснення операцій з придбання пластикових контрольно-індикаторних пломб, які не реалізовані на кінець звітного періоду.

Відповідно інвентаризаційного опису № 1 на 20.12.2024, складеного товариством, за обліком платника податків на зберіганні обліковувались ТМЦ на суму 643 214, 00 грн. (контрольно-індикаторні пломби).

В акті перевірки зазначено, що відсутність проведення інвентаризації залишків товарів в присутності посадових контролюючого органу, відсутність розумної економічної доцільності (причини) довготривалого накопичення залишків товарів - неможливо підтвердити фактичну наявність товарних залишків на загальну суму обсягу 643 214,00 грн. (ПДВ 128 642,80 грн.).

Також в ході перевірки встановлено, що при декларуванні за жовтень 2024 року (декларація від 14.11.2024 № 9344839948) ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість, яке відповідно до інформації з Додатку 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації» (14.11.2024 № 9344839883) сформовано за рахунок періоду виникнення від'ємного значення: квітень, травень 2024 року.

В Деклараціях за квітень, травень 2024 року ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) задекларовано р. 11.1 ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою 66 581 грн., та 196 627 грн. відповідно, який сформовано по операціям з придбання безномерних пластикових пристроїв контролю за доступом, без металевого фіксатора (кліпси), виготовлені з поліпропілену, та пломби пластмасові: сигнальний пристрій контролю за доступом, вироблені з поліпропілену моплену методом лиття під тиском.

Зазначений товар придбаний на підставі Контракту № 3/2022 від 20.06.2022, укладеного між позивачем та ZIRCON Pro AS (Естонія), предметом якого є поставка продавцем покупцеві товарів (номерні пластикові пристрої контролю) в кількості та асортименті згідно специфікаціям, які є додатками до цього контракту.

Умови поставки кожної партії товару вказуються згідно з правилами Інкотермс 2020 в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного контракту.

Загальна сума контракту складається із суми всіх специфікацій до цього контракту.

До перевірки та матеріалів справи надано копію ВМД від 25.04.2024 № 3011 на загальну сума - 7 308,00 EUR., калькуляції від 26.04.2024, специфікації № 10 від 11.12.2023 р. Станом на 31.10.2024 року по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» у ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» кредиторська/дебіторська заборгованість по взаємовідносинах з ZIRCON Pro AS відсутня.

Також між позивачем та ТОВ «Единый Консолидирующий Центр» (Республіка Казахстан) укладено Контракт № 1/05-23 від 03.05.2023 предметом якого є поставка продавцем покупцеві товарів (пластикові пристрої контролю) в кількості та асортименті згідно специфікаціям, які є додатками до цього контракту.

Загальна сума контракту складається із суми всіх специфікацій до цього контракту.

До перевірки та до матеріалів справи додано копії: ВМД від 08.05.2024 № 3346 на загальну суму - 21 500,00 USD, калькуляцію від 09.05.2024 р., специфікацію №3 від 07.02.2024.

Станом на 31.10.2024 року по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» у ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» кредиторська/дебіторська заборгованість по взаємовідносинах з ТОВ «Единый Консолидирующий Центр» відсутня.

Контролюючим органом встановлено, що станом на 31.12.2023 згідно фінансового звіту (від 28.02.2024 № 9384653136) запаси готової продукції підприємства становили 823 700 грн. Розшифровка залишків в розрізі номенклатури станом на 31.12.2023 невідома.

Залишки готової продукції на складі станом на 01.10.2024 згідно наданої до перевірки оборотно - сальдової відомості по рахунку 281 складали 1 322 642,22 грн.

Згідно проведеного аналізу за період 9 місяців 2024 року встановлено невідповідність реалізації та придбання ТМЦ до наявних залишків ТМЦ станом на дату 01.10.2024 року.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено неправильне відображення в оборотно - сальдовій відомості по рахунку 281 даних за період жовтень 2024 року. А саме: підприємством ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» до перевірки надані видаткові накладні на відвантаження товарів у жовтні 2024 року, по яким не відображено реалізацію і списання за кредитом рахунку 281 у зазначеному періоді.

На момент проведення інвентаризації (20.12.2024) відповідно до інвентаризаційного опису від 20.12.2024 № 1 підприємством ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» зафіксовані залишки товарно - матеріальних цінностей у кількості 491 806 одиниць на суму 643 214,00 гривень.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.20.1.4 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Положеннями підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, але не виключно, у постановах від 19 лютого 2021 року у справі №821/1235/17, від 21 липня 2021 року у справі №420/2382/20, від 21 листопада 2024 року у справі № 520/24514/21 за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (абзац другий пункту 78.4 статті 78 ПКУ).

За змістом п. 78.5. ст. 78 ПКУ допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки, без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5. ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 у справі

№ 802/549/16-а, від 07.08.2025 № 420/37047/23).

Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

При цьому згідно з пунктами 45.2 та 45.3 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв'язку в електронній формі, зобов'язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.

При цьому, як встановлено судом в ході розгляду судової справи, інспектори прибували на адресу місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тобто у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Також суд враховує, що відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 81.2 статті 81 ПКУ).

Абзацом першим пункту 82.2 статті 82 ПКУ встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом директор товариства був повідомлений 17.12.2024 року бухгалтером Кузьменко М.В. про призначення перевірки. Крім того, складені інспекторами ГУ ДПС акти від 17.12.2024 № 11490/20-40-07-13-05/34016647 та від 18.12.2024 № 11543/20-40-07-13-05/34016647 «Про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (податковий номер 34016647) за місцезнаходженням» направлялись позивачу в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ - на податкову адресу підприємства та засобами електронного зв'язку в електронній формі на електронний кабінет платника.

Водночас, товариством не вжито достатніх заходів котрі би свідчили про добросовісне ставлення до обов'язку своєчасного отримання документів на проведення перевірки, створення умов та порядку її проведення, що свідчить про нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку, у зв'язку з чим такі документи були отримані директором товариства лише 19.12.2024 року об 11:30 год.

Щодо складених актів про ненадання документів на перевірку згідно складених актів від 19.12.2024 № 11584/20-40-07-13-05/34016647 та від 20.12.2024 № 11615/20-40-07-13-05/34016647 про ненадання до перевірки ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34016647) первинних документів, пояснень, інформації, довідок, тощо та документів по взаємовідносинам із контрагентом ФОП ОСОБА_3 (договору №20/05-24 від 20.05.2024 р., документів реального перебування на зберіганні продукції «пломба-засувка Клік») суд відзначає, що відповідно до пунктів 85.2, 85.6 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Цьому обов'язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), які б підтверджували задекларовані об'єкти оподаткування, суми податкових зобов'язань, дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 №466-ІХ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 05.05.2020 (справа №826/678/16), від 16.04.2020 (справа №826/7760/15), а також у постановах від 20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670, від 09.10.2019 у справі №808/9397/13-а, від 05.05.2020 у справі №826/678/16.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 03.10.2023 у справі №420/534/20, від 24.10.2024 у справі 160/4504/23.

Щодо правомірності висновків контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року у декларації від'ємного значення з ПДВ, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Стаття 200 ПК України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зі змісту наведених норм вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з податку на додану вартість до податкового кредиту наступного податкового періоду. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

За правилами підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі - Порядок №21), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Аналіз норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України у взаємозв'язку з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України і Порядку №21 дають підстави для висновку, що податок на додану вартість підлягає або сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню в залежності від того, яке значення має різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: позитивне чи від'ємне. Наслідком накопичення за результатами звітного (податкового) періоду податкового кредиту в більшому розмірі, ніж податкових зобов'язань з податку на додану вартість, є виникнення від'ємного значення з цього податку, яке в подальшому призводить до виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Для висновку про правомірність декларування платником податків від'ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов'язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від'ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю “від'ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від'ємного значення ПДВ.

Встановлене в абзаці другому підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України обмеження щодо предмета документальної позапланової перевірки, призначеної з цієї підстави, закріплює неможливість перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати інших передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.

Як встановлено під час розгляду справи, що у ТОВ “Росток Трейд» залишки готової продукції на складі станом на 01.10.2024 згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 складали 1 322 642,22 грн.

згідно проведеного аналізу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 встановлено значну кількість залишків товарно - матеріальних цінностей, які не відображено на рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» станом на 31.10.2024 року.

За період з 20.12.2024 по 30.12.2024 (дата реєстрації акту перевірки) підприємством ТОВ «РОСТОК ТРЕЙД» висано та зареєстровано в ЄРПН 2 податкові накладні від 25.12.2024 № 10 (дата реєстрації 27.12.2024) та від 25.12.2024 № 11 (дата реєстрації 27.12.2024) з номенклатурою «Контрольно-індикаторна пломба, номерна, довжина 250 мм» у загальній кількості 38 500 шт. на загальну суму обсягу 46 225,00 грн., на загальну суму ПДВ 9 245,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, на момент проведення інвентаризації, відсутні залишки товарно - матеріальних цінностей, які отримані підприємством та по яким відсутня реєстрація податкових накладних щодо їх реалізації станом на 30.12.2024 (дата реєстрації акту перевірки), на суму обсягу 160 912,00 грн., ПДВ 32 182,40 грн. за наступною номенклатурою: Контрольно-індикаторна пломба заготовка 350, Контрольно-індикаторна пломба заготовка 250, Пломба S-40, Пломба-засувка Клік.

Відповідно до встановлених обставин інвентаризація була проведена у порушення вимог пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України та не надано можливість фахівцям Головного управління ДПС у Харківській області бути присутніми під час її проведення.

Так, відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов'язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов'язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про наступне:

- контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації;

- контролюючий орган має направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації;

- платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов'язаний провести інвентаризацію;

- розпорядчим документом керівника платника податків створюється інвентаризаційна комісія. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи;

- посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Відповідно до п. 16 розд. II Положення, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядковий номер активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю, інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Нестачу товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації та відомостей Книги обліку доходів і витрат.

Як убачається зі змісту наказів товариства №№1/1 та 2/1 від 20.12.2024 про проведення інвентаризації не вказано, хто є головою комісії, а хто членами комісії, що суперечить п.п. 2.1.-2.3. розд. ІI Положення № 879, а всупереч абз. 2 п. 2.4 розд. II Положення № 879 до складу склад інвентаризаційної комісії були включені матеріально - відповідальні особи.

Крім того, судом встановив, що протягом 2024 року придбаний позивачем товар зберігався у трьох місцях: на вул. Гончарівська, 21 у м. Харкові, на вул. Полтавський шлях, 79 у м. Харкові та у м. Одеса на підставі договору зберігання та продажу № 20/05-24 від 20.05.2024,укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3 .

Водночас, інвентаризація 20.12.2024 року була проведена позивачем лише за однією адресою - АДРЕСА_1 та, в порушення приписів Положення, не надав окремих інвентаризаційних описів щодо цих товарів, що суперечить п. 6 розділу 1, п. 16 розд. II та п. 4.3 розд. III Положення № 879. Зокрема, інвентаризаційний опис №1 не містить активів за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, а отже і доказів їх врахування в інвентаризаційному описі № 1.

Також, позивачем до перевірки не надано документів по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 , а до суду не надано доказів фактичної передачі ТМЦ на зберігання у певній кількості ФОП ОСОБА_3 до м.Одеси.

Суд також не приймає до відома надану представником позивача до матеріалів справи фотознімок ящиків, позаяк останній не містить дати його виконання, фото виконано без прив'язки до місця їх знаходження, сфотографовані ящики є закритими, що також унеможливлює встановити їх дійсний вміст, а отже не є належним та допустимим, достатнім та достовірним у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказом наявності товару у певній кількості та асортименті.

Суд зазначає, що господарські операції з поставки товарів, які перебувають у залишках товариства, підтверджені належними та допустимими доказами та щодо яких податковим органом не висловлено жодних заперечень, здійснений без урахування того, що виходячи із предмета контрольного заходу перевірочні дії були направлені на встановлення та підтвердження залишків товарно-матеріальних цінностей на складах товариства, адже, відсутність належного підтвердження факту зберігання товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях суб'єкта господарювання нівелює право відповідного платника податку на формування податкового кредиту.

Стосовно тверджень позивача про те, що придбаний ним у ZIRCON Pro AS та ТОВ «Единый Консолидирующий Центр» товар у подальшому реалізовувався покупцям, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

Водночас, надані позивачем до матеріалів справи податкові накладні у кількості 46 шт за 6 місяців з 20.12.2024 по 20.06.2024 на підтвердження його подальшої реалізації не приймаються судом до уваги, позаяк відсутні докази їх реєстрації в ЄРПН, а також не надано первинних документів, що містять дані про зміст господарських операцій на підтвердження такої реалізації що, в сукупності з іншими обставинами та доказами, не спростовують висновок контролюючого органу.

Також суд відзначає, що у постанові від 8 вересня 2021 року (справа №816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, то його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Ураховуючи, що посадових осіб контролюючого органу допущено, товариством до перевірки надавались витребувані контролюючим органом документи, за її результатами складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення, судом не встановлено порушень, допущених під час її проведення та обставин, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, через що суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що скасування судом спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області лише з процедурних підстав (в частині порушення організації та проведення позапланової перевірки), призводить до фактичної легалізації права на бюджетне відшкодування без проведення перевірки як цього вимагає п.78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток Трейд" (61075, м. Харків, вул. Северина Потоцького, будинок 38-А; 61004, м. Харків, б-р Гончарівський, 21, код ЄДРПОУ 34016647) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.12.2025 р.

Суддя Бадюков Ю.В.

Попередній документ

132797726

Наступний документ

132797728

Інформація про рішення:

№ рішення:	132797727
№ справи:	520/21116/25
Дата рішення:	15.12.2025
Дата публікації:	24.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (22.01.2026)
Дата надходження:	22.01.2026
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

17.09.2025 14:00	Харківський окружний адміністративний суд
06.10.2025 12:00	Харківський окружний адміністративний суд
20.10.2025 16:00	Харківський окружний адміністративний суд
19.11.2025 10:00	Харківський окружний адміністративний суд
08.12.2025 10:00	Харківський окружний адміністративний суд
15.12.2025 11:30	Харківський окружний адміністративний суд