Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 грудня 2025 року № 520/19031/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощенного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Сонячна, буд.3А,м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21008, код ЄДРПОУ08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України, -
Позивач, Харківський національний університет внутрішніх справ, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Місцереєстрації: АДРЕСА_2 Проживає за адресою: АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 64 471 (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 39 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 повинна відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 64471,39грн. Такі витрати відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані, тому позивач вважає за необхідне вирішити дане питання в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на позов в якому зазначила, що її призначено на посаду інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області. Вважає, що призначення її на посаду за іншою спеціальністю ніж проведено навчання, порушено умови Контракту замовником, а саме ГУНП в Рівненській області. Виконання службових обов'язків інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, а не працівника з кібербезпеки, стало причиною звільнення. Тому, умови Контракту були порушені у зв'язку з чим, на думку відповідача, вона не має ніяких зобов'язань за цим Контрактом. Крім того зауважила, що детального розрахунку грошових зобов'язань у позові по кожному виду забезпечення не наведено. Довідка про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 складена на підставі тарифів, вартісних оцінок, які діяли станом на 23.11.2023, тому вважає, що вартість навчання є завищеною. Зазначила, що надана позивачем довідка №4/565д від 23.11.2023 не може бути належним, достатнім, допустимим і достовірним доказом суми витрат позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 23.07.2018 № 288 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом ХНУВС з 16.08.2018.
03.09.2018 між відповідачем, ХНУВС та ГУНП в Рівненській області укладено контракт №343 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Наказом ХНУВС від 05.03.2022 № 82 о/с відповідача з 05.03.2022 відрахували зі складу курсантів та направлено для подальшого проходження служби до ГУНП в Рівненській області.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 06.03.2022 № 56 о/с відповідача призначили на посаду.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 18.10.2023 № 251 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 20.10.2023. Листом ГУНП в Рівненській області від 20.10.2023 № 2835/116/12/01-2023 повідомлено університет про звільнення відповідача.
Згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у ХНУВС на загальну суму 64 471 (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн 39 коп.
Наведений розрахунок витрат відповідачем не оскаржувався.
13.12.2023 Університетом подано позов до Харківського окружного адміністративного суду до ОСОБА_1 про стягнення витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/36166/23 від 20.02.2024 позовні вимоги задоволено.
Постановою Другого адміністративного апеляційного суду по справі № 520/36166/23 від 08.01.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 520/36166/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Харківського національного університету внутрішніх справ відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову Другий адміністративний апеляційний суд зазначив:
"Враховуючи, що у повідомленні про відшкодування витрат має бути зазначено їх розмір та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання, а вручене відповідачу повідомлення такого розміру витрат не містить, то вказане дає підстави для висновку, що відповідач не був повідомлений про розмір витрат, які є предметом стягнення у цій справі, для їх добровільного відшкодування.
Одночасно колегія суддів звертає увагу, що особі яка навчалась надано право протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення (20.10.2023) відшкодувати витрати на навчання, проте довідка-розрахунок таких витрат у розмірі 64 471 (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 39 коп. була складена ХНУВС лише 23.11.2023 року, тобто після спливу строку наданого відповідачу для добровільного відшкодування витрат, що свідчить про необізнаність відповідача про розмір витрат для добровільного відшкодування.
Сам факт отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат на навчання не свідчить про наявність у ХНУВС підстав для звернення до суду про стягнення з відповідача витрат на навчання в судовому порядку, оскільки про розмір таких витрат відповідач повідомлений не був, отже був позбавлений можливості для їх добровільного відшкодування.
Враховуючи, що чинне законодавство України пов'язує звернення до суду про стягнення витрат на навчання з відмовою їх добровільного відшкодування, а у даній справі відповідач такої можливості не мав, оскільки не був обізнаний про розмір витрат, то у позивача підстави для звернення до суду з вказаним позов відсутні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню."
Враховуючи вказані обставини позивач сформував повторне Повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі від 09.06.2025 № 4/45, яке направлено на адресу, що зазначена відповідачем в рапорті рекомендованим листом з відміткою про вручення за штрихкодовим ідентифікатором № 0601156059912 та особисто вручено ОСОБА_1 11.06.2025.
Вказане повідомлення містить суму відшкодування та реквізити рахунку для перерахування коштів.
Строк для добровільного відшкодування витрат сплив 11.07.2025. До вказаного строку Відповідач добровільно не відшкодувала кошти, витрачені на її утримання у ХНУВС.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що професійне навчання поліцейських складається з:1) первинної професійної підготовки;2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;3) післядипломної освіти;4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,4 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 261).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Пунктом 6 Порядку № 261 визначено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.
Згідно з п.8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що у разі звільнення особи зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, особа зобов'язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, які відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася, а у разі відмови від добровільного відшкодування таких витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2018 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) було укладено контракт № 343 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Типову форму контракту затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 № 173, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 року за №321/30189.
Вказаний контракт був підписаний особисто відповідачем.
Відповідно до пп.5 п.3 розд. ІІ контракту № 343 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських ОСОБА_1 (особа) зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Зміст пп.5 п.3 розд. ІІ контракту № 343 відповідає умовам вказаної типової форми.
Відтак, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що у разі укладення контракту про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ та курсантом та проходження ним навчання на останнього покладаються відповідні обов'язки передбачені чинним законодавством України та контрактом.
Так, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно витягу з наказу ХНУВС №82 о/с від 05.03.2022 року зі складу курсантів 4-го курсу факультету №4 ХНУВС у зв'язку із закінченням навчання відраховано та направлено з 05.03.2022 року для подальшого проходження служби до ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Рівненській області від 18.10.2023 № 251 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 20.10.2023.
Отже, враховуючи, що відповідач звільнилася за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менш, ніж через три роки відколи закінчила навчання (що є порушенням умов контракту), то, згідно чинного законодавства, у відповідача виник обов'язок відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі.
Крім того, суд враховує, що у власноручно підписаному відповідачем контракті вказувалося на обов'язок відповідача відшкодувати витрати за навчання у вищому навчальному закладі, тобто відповідач був обізнаний щодо наявності у нього обов'язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.
При цьому, суд звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2022 року у справі № 480/8200/20.
Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
В даному випадку відповідач виконав вказані вимоги та Повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі від 09.06.2025 № 4/45 направив на адресу, яка зазначена відповідачем в рапорті, рекомендованим листом, яке відповідно до повідомлення про вручення за штрихкодовим ідентифікатором № 0601156059912 особисто вручено ОСОБА_1 11.06.2025.
Отже, строк для добровільного відшкодування витрат сплив 11.07.2025. До вказаного строку Відповідач добровільно не відшкодувала кошти, витрачені на її утримання у ХНУВС.
Тобто, фактично, відповідач відмовилась добровільно відшкодувати витрати на її утримання в навчальному закладі.
Суд зазначає, що позивачем відповідно до Порядку 261 складено довідку про фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача у ХНУВС від 23.11.2023 № 4/565-д.
Зміст довідки про фактичні витрати, пов'язані з утриманням, за період з 16.08.2018 по 05.03.2022, підтверджує, що вказані витрати складаються з: грошового забезпечення - 10573,44грн, продовольчого забезпечення - 23407,18грн, медичного забезпечення - 491,27грн, речового забезпечення - 9116,93грн, вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв - 20882,57грн, що разом складає 64 471, 39 грн.
Вимогами п.п. 7-8 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Суд зазначає, що доказів відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.
При цьому, суд враховує, що доказів оскарження відповідачем довідки про фактичні витрати, пов'язані з утриманням, їх розрахунку, дій позивача з цього приводу матеріали справи не місять.
Беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами та відшкодування понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про можливість задовольнити цей позов шляхом стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно до частини першої ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на те, що відповідачем не надано до суду належні та допустимі докази на підтвердження факту погашення заборгованості у розмірі 64471,39грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Сонячна, буд.3А,м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21008, код ЄДРПОУ08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 Проживає за адресою: 33024, РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 64 471 (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 39 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.