про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2025 року Справа № 480/9561/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду через представника ОСОБА_2 звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області в якій просить:
1) визнати неправомірними результати службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Сумській області капітана поліції ОСОБА_1 , призначеного наказом ГУ НП в Сумській області від 11.11.2026 № 936,
2) визнати протиправними з моменту прийняття та скасувати:
- Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 17.11.2025 № 1695 «Про застосування дисциплінарного стягнення»
- Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 17.11.2025 № 609 о/с «По особовому складу»,
3) поновити капітана поліції ОСОБА_1 посаді інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Сумській області,
4) стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов'язкових платежів, починаючи з 17.11.2025 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі..
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4 ч.5 ст.160 КАС України).
Суд зазначає, що правову категорію “зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Правильне формулювання позовних вимог є необхідним, оскільки, відповідно до приписів процесуального законодавства, суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог та в першу чергу, від правильного формулювання позивачем позовних вимог, в подальшому, у разі задоволення таких позовних вимог, залежить їх виконання.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
За змістом частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Положення частини першої статті 5 КАС України визначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, у прохальній частині позовних вимог позивач просить визнати неправомірними результати службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Сумській області капітана поліції ОСОБА_1 , призначеного наказом ГУ НП в Сумській області від 11.11.2026 № 936 (пункт 2 прохальної частини позовних вимог).
Втім з формулювання вказаної вимоги не є зрозумілим, яким саме чином позивач просить суд захистити свої права у цій частині з передбачених ст.5 КАС України шляхом.
Крім того, позивач просить визнати неправомірними результати службового розслідування, призначеного наказом ГУ НП в Сумській області від 11.11.2026 № 936, втім з матеріалів позову вбачається, що таке розслідування призначено наказом від 11.11.2025.
Крім того, суд зауважує, що на другій сторінці позовної заяви в обґрунтування вимог вказано, що ОСОБА_3 було направлено у жовтні 2025 року до пункту Тернівка Павлоградського районі. Втім позивачем у цьому спорі заявлено саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_3 . Тому таке обґрунтування вимог не є зрозумілими.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п.2 ч.5 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення вимоги про визнання неправомірними результатів службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Сумській області капітана поліції ОСОБА_1 , призначеного наказом ГУ НП в Сумській області від 11.11.2026 № 936 (пункт 2 прохальної частини позовних вимог) відповідно до ст.5 КАС України.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко