22 грудня 2025 року Справа № 480/8116/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8116/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) (далі- відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №18/в від 04 квітня 2025 року про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 № 975;
- зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум здійснити виплату одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності III групи для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, у розмірі та за умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проходження повторного медичного огляду 16.01.2023 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 663073 та витягом з протоколу засідання 12-ої регіональної ВЛК від 28.11.2024 № 4306.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і їх сімей", однак, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 18/в йому було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 24.10.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату, зазначену у довідці МСЕК про визнання позивача особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Зазначає, що позивач з 14.06.1984 року по 11.05.1986 року проходив строкову військову службу, а з 11.06.1987 року по 04.08.1987 року, тобто вже після звільнення з військової служби, брав участь у спеціальних зборах з ліквідації аварії на ЧАЕС, у якості військовозобов'язаного, призваного для проходження зборів. Таким чином, позивач в період його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не мав статусу військовослужбовця, а мав статус військовозобов'язаного, якого призвано на спеціальні збори.
При цьому, відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААВ №663073 від 16.01.2023 року позивача визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У свою чергу, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату, зазначену у довідці МСЕК про визнання Позивача особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Отже, враховуючи те, що у позивача, який мав статус військовозобов'язаного, спеціальні збори були закінчені 04.08.1987 року, а особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, його визнано 16.01.2023 року, тобто в рази більше ніж через три місяці після закінчення зборів, то право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача не виникло.
Таким чином, на переконання представника, є очевидним, що у даному випадку Рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлене протоколом засідання комісії від 04 квітня 2025 року №18/в (пункт 21), є законним і правомірним, а позов ОСОБА_1 - безпідставним.
Ухвалою суду від 10.12.2025 залучено до участі в розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено третій особі 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для надання пояснень.
Однак, станом на дату розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 не скористався правом на надання пояснень.
Відтак, вбачається можливим здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 14.06.1984 року по 11.05.1986 року проходив строкову військову службу, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 від 10.05.1984 року (а.с. 46-48) та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.12.2024 № 1324 (а.с. 49).
Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України у період з 11.06.1987 року по 04.08.1987 року ОСОБА_1 залучався до виконання обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (зв. бік а.с.49).
Згідно з довідкою до акту МСЕК серії 12 ААВ № 271473 ОСОБА_1 у зв'язку з проведеним первинними оглядом 07.07.2022 було встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (зв. бік а.с. 43).
У подальшому, 16.01.2023 року під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12 ААВ № 663073 (а.с.44).
Відповідно до витягу з протоколу засідання 12-ої регіональної військово-лікарської комісії від 28.11.2024 № 4306 (а.с.19) захворювання ОСОБА_1 - "Так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
25 грудня 2024 року позивач через ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням зазначеної ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (зв. бік а.с. 42-43).
Так, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення про відмову позивачу в призначені одноразової грошової допомоги. Вказане рішення оформлене протоколом засідання Комісії від 04.04.20255 № 18/в (а.с.52).
У рішенні зазначено, що позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки брав участь у зборах з ліквідації аварії на ЧАЕС в 1987 та мав статус військовозобов'язаного, а не військовослужбовця. Втім, згідно з підпунктом 6 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається військовозобов'язаним, призваним на збори, у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному при виконанні пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів. Відповідач вказав, що оскільки заявнику інвалідність встановлено понад 3-місячний термін, тому підстав для призначення одноразової грошової допомоги не має.
Вважаючи протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення інвалідності, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу відповідної групи інвалідності, а саме: Закон № 2011-ХІІ, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, яка діє з 01.01.2017, та Порядок № 975.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
За змістом пункту 6 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Зазначеною нормою встановлений особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов'язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, тобто є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам, зокрема:
- особливі суб'єкти отримання допомоги - військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов'язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
- визначений час настання інвалідності - при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.
Аналогічний підхід закріплено Порядком № 975.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 6 вказаного Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.
За обставин цієї справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.06.1984 року по 11.05.1986 року проходив строкову військову службу, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 від 10.05.1984 року (а.с. 46-48) та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.12.2024 № 1324 (а.с. 49).
Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України у період з 11.06.1987 року по 04.08.1987 року ОСОБА_1 залучався до виконання обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (зв. бік а.с.49).
Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 663073 та (а.с.44) та витягом з протоколу засідання 12-ої регіональної військово-лікарською комісією від 28.11.2024 № 4306 (а.с.19) підтверджується встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності з 16.01.2023 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відтак, ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановлена ОСОБА_1 у 2023 році, тобто більше ніж через 30 років після закінчення військових зборів для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1987 рік), в яких приймав участь позивач.
Таким чином, суд дійшов висновку, що інвалідність, яка при дотриманні часових проміжків її встановлення дає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, позивачу встановлена у понад тримісячний строк після закінчення військових зборів, що має наслідком відсутність у нього права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975.
Відтак, рішення Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання Комісії від 04.04.20255 № 18/в, про відмову позивачу в призначені одноразової грошової допомоги є правомірним.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Оскільки у даній справі в межах спірних правовідносин не встановлено протиправних дій/бездіяльності або рішень відповідача, які б порушували права позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько