22 грудня 2025 року Справа № 480/6901/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6901/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області від 25.07.2025 №1800-0202-8/29728 щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи у ВАТ «SELMI» з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 у зв'язку з несплатою ВАТ «SELMI» страхових внесків із нарахованої ним заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області зарахувати в установленому законодавством порядку до страхового стажу позивача періоди його роботи у ВАТ «SELMI» з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011, за які страхувальником нарахована заробітна плата.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на звернення позивача щодо його трудового стажу для призначення пенсії за віком листом від 25.07.2025 № 1800-0202-8/297728 відповідач повідомив про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 у ВАТ «SELMI» у зв'язку з відсутності відомостей про сплату страхових внесків страхувальником.
На переконання позивача, оскільки особа не повиннна відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, вказані періоди підлягають врахуванню до його страхового стажу, що обумовило необхідність звернення до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 08.09.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відзиву на позовну заяву суду надано не було.
Втім, на виконання вимог ухвали відповідач надав витребувані судом докази (а.с. 30-50).
Відтак, вбачається здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на звернення позивача щодо зарахування періодів його трудової діяльності у ВАТ «SELMI» до страхового стажу, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 25.07.2025 № 1800-0202-8/297728 (а.с.16-17) повідомило, що станом на дату призначення пенсії та розгляду звернення, страховий стаж, згідно із даними реєстру застрахованих осіб, зарахований по 30.09.2024, становить 35 років 11 місяців 18 днів, його індивідуальний коефіцієнт - 0,35917 ((35 років х 12 міс.) + 11 міс.): 1200 х 1).
За даними Реєстру застрахованих осіб, формування та ведення якого здійснюється відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), наявні відомості про перебування позивача у трудових відносинах з BAT «SELMI» у період із січня 1998 по серпень 2011.
У індивідуальних відомостях про застраховану особу за період з жовтня 2008 по серпень 2011, наявні відомості про нарахування заробітної плати страхувальником «SELMI», але відсутні відомості про сплату страхових внесків. Відтак, до розрахунку страхового стажу не зараховані періоди з 01.10.2008 по 31.03.2010, 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 по 31.05.2018 у зв'язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків за даними Реєстру застрахованих осіб підприємством, на якому працював позивач.
Оскільки у зазначений період ОСОБА_1 працював не лише на підприємстві ВАТ «SELMI», то страховий стаж за період з 01.04.2010 по 17.04.2010 та з 01.11.2010 по 18.11.2010 зарахований на підставі даних про сплату страхових внесків іншими страхувальниками.
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати періоду його трудової діяльності з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 у ВАТ «SELMI» до страхового стажу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058- IV).
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.
За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Згідно зі статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Дослідженням трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 01.08.1984 року (а.с. 46-50) в межах спірних періодів роботи, що розглядаються, встановлено, що ОСОБА_1 :
- 02.08.1993 - прийнятий в цех № 8 інженером-технологом в Сумське виробниче об'єднання "Електрон" (наказ від 27.07.1993 № 2526);
- Сумське виробниче об'єднання "Електрон" перетворено у ВАТ «SELMI» (нказ від 31.01.1994 № 5-АТ);
- 01.07.1997 - на підставі рішення атестаційної комісії переведений в цьому цеху інженером-технологом ІІ категорії (розпорядження від 02.07.1997 № 1060к);
- 01.07.2000 - на підставі рішення атестаційної комісії переведений в цьому цеху інженером-технологом ІІ категорії (розпорядження від 31.07.2000 № 647);
- 12.08.2011 - звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (наказ від 12.08.2011 № 214 к).
Таким чином, суд зауважує, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача з 02.08.1993 року по 12.08.2011 року на посаді інженера-технолога у Сумському виробничому об'єднанні "Електрон", що у подальшому перетворено у ВАТ «SELMI», а також містить посилання на відповідні накази, на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. В графі щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточностей.
Водночас, відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії (зв. бік а.с.45) період трудової діяльності ОСОБА_1 у ВАТ «SELMI» з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 не було зараховано до страхового стажу з підстав несплати страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (зв. бік а.с. 39-42).
Оцінюючи вказаний довод, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
За приписами статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною другої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Тобто, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено саме на роботодавця, який здійснює нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.
У контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що Верховним Судом сформована усталена правова позиція, відповідно до якої особа, яка звернулась за призначенням пенсії, не має відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи (зокрема, постанови від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а, від 12.09.2019 у справі №489/2283/16-а, від 01.03.2021 у справі № 423/757/17, від 27.05.2021 у справі № 343/659/17).
Таким чином, з огляду на досліджені докази у справі, оскільки спірні періоди трудової діяльності позивача підтверджені насамперед записами трудової книжки, що в силу вимог законодавства є основним документом, що підтверджує страховий стаж, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовляючи зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 у ВАТ «SELMI» з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 до загального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог.
Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру позов належить задовольнити, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його роботи у ВАТ «SELMI» з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011.
Стосовно вимоги про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.07.2025 №1800-0202-8/29728, то суд зазначає, що за своїм змістом оскаржуваний лист носить інформативно-роз'яснювальний характер, хоча позивач вважає саме цей лист рішенням про відмову у зарахуванні страхового стажу.
Між тим, до правових актів індивідуальної дії належать рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, які спрямовані на виникнення, зміну або припинення права та обов'язків суб'єктів, щодо яких вони прийняті.
Відтак, оцінивши за своїм змістом оскаржуваний лист, суд дійшов висновку, що оспорюваний лист не є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки носить лише інформаційний характер.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його роботи з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 у ВАТ «SELMI».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його роботи з 01.10.2008 по 31.03.2010, з 01.05.2010 по 31.10.2010, з 19.11.2010 по 31.08.2011 у ВАТ «SELMI».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько