про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/16861/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0676758-2409-1603 від 12.04.2023.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Разом із тим застосоване у пункті 101 постанови Великої Палати від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 формулювання щодо сфери правового регулювання пункту 56.18 статті 56 у сукупності і з статтею 102 ПК України про встановлення нею спеціального строку звернення до суду містить неузгодженість із правовим висновком щодо застосування вказаних норм права, сформованим судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців.
Згідно із п. 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно із п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата у Постанові від 16.07.2025 по справі № 500/2276/24, вчергове наголосила, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У позовні заяві позивач ствержує, що про наявність оскаржуваного податкового повідомлення від 12.04.2023 вона дізналася 01.10.2025. Вказує, що не отримувала від Головного управління ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 12.04.2023 року № 0676758-2409-1603 у 2023 році, та про його існування позивачу ОСОБА_1 стало відомо лише 01.10.2025 року, при ознайомленні з матеріалами справи № 440/5053/25 представником ОСОБА_1 - адвокатом Пінчук Ю.В. Матеріали адміністративного позову у справі №440/5053/25 не містять достовірних доказів направлення на адресу ОСОБА_1 даного податкового повідомлення-рішення, оскільки аналіз матеріалів справи дає підстави стверджувати, що приєднана позивачем копія податкового повідомлення - рішення містить дату - 23 жовтня 2023 року, а сам конверт, яким начебто було відправлено дане податкове повідомлення- рішення містить дату 21.07.2023 року. Таким чином, позивач заперечує факт направлення їй оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Перевіряючи вказане вище твердження позивача, суд встановив, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа №440/5053 за позовм Головного управління ДПС у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 12.04.2023 №0676758-2409-1603.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5053/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 11 червня 2025 року.
На адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 направлялися копія ухвали суду від 17.04.2025 та повістки про виклик до суду, які повернулися 07.05.2025 на адресу суду з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання".
Як вбачається із копії ухвали Полтавського окружного суду від 03.11.2025 у справі №440/5053/25, яка надана позивачем у цій справі, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та її представнику було відомо про поданий у квітні 2025 року податковим органом адміністративний позов.
Отже, суд робить висновок, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та її представнику було відомо у квітні 2025 року і про податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 12.04.2023 №0676758-2409-1603.
До суду позивач звернулася 16.12.2025 року з пропуском строку звернення до суду, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, з доказами на їх підтвердження, суду не надано.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, суд зазначає, що частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини третьої статті 4 Закону України про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.04.2023 №0676758-2409-1603 на суму податкового зобов'язання 371237,75 грн
Таким чином, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2969,89 грн (1 відсоток від ціни позову (3712,37 грн) х 0,8.
Позивачем до позовної заяви додано копію платіжної інструкції про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Отже позивачем недоплачено судовий збір у розмірі 2000,93 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку;
- документа про сплату судового збору у розмірі 2000,93 грн за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код отримувача 37959255; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA 078999980313191206084016719; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Бойко