16 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13194/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Проскурні Я.О.,
представника позивача - Кулікова С.Ю.,
представника відповідача - Яловець М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства "Каміла" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу.
25.09.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства «Каміла» до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 02.09.2025 №658/ПНС, яким припинено дію дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які видано Управлінням Держпраці у Полтавській області Селянському фермерському господарству «Каміла» (ідентифікаційний код юридичної особи 25165044) за місцем державної реєстрації: Україна, 37461, Полтавська область, Гребінківський район, село Рудка, а саме: дозвіл №998.19.53 від 24.12.2019 року на виконання робіт підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року; дозвіл №999.19.53 від 24.12.2019 року на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року; дозвіл №1000.19.53 від 24.12.2019 року на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024.
В обґрунтування позову зазначило, що Північно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці призначено позаплановий захід державного контролю господарської діяльності СФГ «КАМІЛА» з огляду на отримання відомостей про смерть працівника підприємства. Через не допуск позивачем посадових осіб органу Держпраці до перевірки, відповідач прийняв наказ, яким анулював дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, видані СФГ «КАМІЛА». Зазначає, що мотивом не допуску було передчасність проведення позапланової перевірки з огляду на невстановлення передчасної законом підстави для її проведення, на яку посилається відповідач у наказі та направленні на позапланову перевірку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
15 жовтня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що 24.05.2025 на підприємстві стався нещасний випадок (смерть) , тому на виконання своїх обов'язків було забезпечено вихід на перевірку. Під час спроби проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у СФГ «Каміла» посадовим особам управління інспекційної діяльності у Полтавській області було створено перешкоди щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) про що складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю та наказом №658/ПНС від 02.09.2025 припинено дію дозволів. Зазначає, що прийнятий наказ №658/ПНС від 02.09.2025 є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що смерть працівника сталася не внаслідок нещасного випадку, а внаслідок кардіоміапії, а томі відсутні підстави для проведення позапланового заходу державного контролю, а тому СФГ «КАМІЛА» правомірно не допустило посадових осіб Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до здійснення позапланого заходу державного контролю.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, представник відповідача заперечував проти позову, вказуючи на його безпідставність.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Селянське фермерське господарство «КАМІЛА» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 25165044.
26.05.2025 на адресу Міжрегіонального управління надійшло від КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння) вх№8331/ПНС/1-25 від 26.05.2025, в якому повідомлено про смерть ОСОБА_1 охоронця СФГ «КАМІЛА», дата травмування/захворювання (отруєння) 24.05.2025.
29.05.2025 Північно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направило запит №ПНС/1/8925-25 про надання інформації про нещасний випадок, що стався 24.05.2025 з охоронцем СФГ «КАМІЛА» ОСОБА_1 .
18.06.2025 на адресу Міжрегіонального управління надійшло повідомлення згідно Порядку №337 від СФГ «КАМІЛА» про настання 24 травня 2025 року нещасного випадку зі смертельним наслідком, з охоронником під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (повідомлення про нещасний випадок вхідний №9897/ПНС/1-25 від18.06.2025).
За результатми повідомлення від 18.06.2025, наказом Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 03.07.2025 №475/ПНС створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 24 травня 2025 року з ОСОБА_1 .
23.07.2025 підставі наказу Міністерства економіки України № 5782 від 16.06.2023, наказу Міжрегіонального управління № 494/ПНС-ЗК від 16.07.2025 щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) з питань додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, які стали підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю) у СФГ «Каміла» (код ЄДРПОУ 25165044) у зв'язку з настанням нещасного випадку на
СФГ «Каміла» та відповідно до направлення №ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025 Міжрегіональним управлінням було забезпечено вихід на перевірку.
СФГ «КАМІЛА» 23.07.2025 не допустило посадових осіб Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до здійснення позапланового заходу державного контролю.
У зв'язку з цим складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП від 23.07.2025.
Наказом Міжрегіонального управління від 02.09.2025 №658/ПНС припинено дію дозволів, а саме:
- № 998.19.53 від 24.12.2019 на виконання робіт підвищеної небезпеки, стром дії до 24.12.2024 року;
- № 999.19.53 від 24.12.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року;
- № 1000.19.53 від 24.12.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом №ДЗ-159/ПНС/2-35-А від 04.09.2025.
Позивач не погоджуючись з діями контролюючого органу та вважаючи прийнятий наказ протиправним звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
За змістом визначень, наведених у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Згідно з абзацом 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
В силу вимог абзацу 12 частини першої статті 6 Закону № 877-V передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
За приписами частин першої - третьої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до положень частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом підпункту 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпраця є органом, до повноважень якого віднесено здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (далі - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону №2694 охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально- профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю; працівник особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Згідно зі статтею 2 Закон №2694 дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлено порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначено Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначено Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 (далі - Порядок № 1107).
Пунктом 17 Порядку № 1107 передбачено, що дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».
Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.
Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
Підстави для припинення дії дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки наведені у статті 21 Закону України «Про охорону праці», де визначено: заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; створення перешкод під час проведення посадовими осо ми центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Як вбачається матеріалів справи, підставою для здійснення заходу контролю є повідомлення про нещасний випадок на СФГ «КАМІЛА», дана підстава передбачена абз.9 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Частиною 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Абзац 6 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачає, що перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Як встановлено судом, 23.07.2025 підставі наказу Міністерства економіки України № 5782 від 16.06.2023, наказу Міжрегіонального управління № 494/ПНС-ЗК від 16.07.2025 щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) з питань додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, які стали підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю) у СФГ «Каміла» (код ЄДРПОУ 25165044) у зв'язку з настанням нещасного випадку на СФГ «Каміла» та відповідно до направлення №ПНС/1/12165-25 від 22.07.2025 Міжрегіональним управлінням було забезпечено вихід на перевірку.
СФГ «КАМІЛА» 23.07.2025 не допустило посадових осіб Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до здійснення позапланового заходу державного контролю.
У зв'язку з цим складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПНС/ПЛ/16910/АА024688/НП від 23.07.2025.
Наказом Міжрегіонального управління від 02.09.2025 №658/ПНС припинено дію дозволів, а саме:
- № 998.19.53 від 24.12.2019 на виконання робіт підвищеної небезпеки, стром дії до 24.12.2024 року;
- № 999.19.53 від 24.12.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року;
- № 1000.19.53 від 24.12.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом №ДЗ-159/ПНС/2-35-А від 04.09.2025, що не заперечується позивачем.
Разом з цим, позивач вважає, про відсутність підстав для проведення заходу державного контролю, оскільки працівник СФГ «КАМІЛА» ОСОБА_1 помер не внаслідок нещасного випадку, що було полв'язано з діяльністю господарювання, а внаслідок кардіоміапії, смерть настала природним шляхом.
Розглянувши доводи позивача, суд наголошує, що питання взаємозв'язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону № 877 зобов'язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, спрямованих на запобігання таких подій у майбутньому.
Згідно з пунктом 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету України від 17.04.2019 № 337 (далі - Порядок № 337), нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Враховуючи зазначене, настання смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку (у тому числі внаслідок військових (бойових) дій, від загального захворювання, самогубства тощо) є однією з підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Крім того, Верховний Суд України у справі від 24.08.2023 №620/18817/21 дійшов висновку, що проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку № 337, жодним чином не впливає на обов'язок контролюючого органу організовувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону № 877 та не обмежує в часі проведення такого заходу.
Наведений у пункті 49 Порядку № 337 перелік документів, що відносяться до матеріалів спеціального розслідування, не є вичерпним і законодавець жодним чином не забороняє одночасно або попередньо провести позапланову перевірку установи з приводу нещасного випадку, що стався, та надалі долучити ці документи до матеріалів такого розслідування. Питання хронології подій, що передують складанню акта про нещасний випадок та акта про результати проведення позапланового заходу, вирішуються виходячи із процедури, що встановлена саме для такого виду заходу. Це означає, що позапланова перевірка проводиться автономно, а на її висновки не впливають тривалість проведення та дата затвердження результатів спеціального розслідування».
«Суд також зазначає, що питання взаємозв'язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону № 877, зобов'язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, з метою запобігання таких подій у майбутньому».
Отже, враховуючи позицію Верховного Суду України та вимоги законодавства, позапланова перевірка є формою державного нагляду (контролю), спрямованою на виявлення і запобігання порушенням вимог законодавства та попередження у майбутньому подій, що передували нещасному випадку. Відповідно терміни проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за фактами загибелі працівників, зокрема внаслідок військових (бойових) дій не залежать від строків проведення розслідування нещасного випадку та не пов'язані з ними.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов'язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов'язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї.
Частиною третьою статті 21 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Відповідно до частини дванадцятої статті 21 Закону України «Про охорону праці» підставою для анулювання дозволу, зокрема є створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Отже, у разі створення зазначених перешкод, посадові особи Держпраці вживають вичерпних заходів щодо інформування роботодавця або уповноваженої ним особи про правові наслідки невиконання законних вимог (притягнення до адміністративної відповідальності, припинення дії дозволу) з долученням доказів цього інформування до матеріалів такого рішення.
Про припинення дії дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав щодо припинення дії цього дозволу протягом п'яти днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.
Листом Міжрегіонального управління № ДЗ-159/ПНС/2-25-А від 04.09.2025 СФГ «Каміла» повідомлено про припинення дії дозволу.
Також суд звертає увагу, що представником територіального органу Державної служби з питань праці, в межах покладених на нього повноважень, повідомлено керівника позивача про проведення позапланової перевірки, зафіксовано факт вчинення позивачем перешкод у проведені заходу державного контролю та складено відповідний акт, розглянуто матеріали адміністративного провадження та прийнято наказ від 02.09.2025 №658/ПНС про припинення дії дозволів: № 998.19.53 від 24.12.2019 на виконання робіт підвищеної небезпеки, стром дії до 24.12.2024 року; № 999.19.53 від 24.12.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року; № 1000.19.53 від 24.12.2019 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, строком дії до 24.12.2024 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та у межах визначених законом повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного наказу.
Отже, доводи позивача про незаконність вказаного наказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що наказ Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 02.09.2025 №658/ПНС є правомірним та не підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.
За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Селянського фермерського господарства "КАМІЛА" ( с. Рудка, Гребінківський район, Полтавська область, 37461, код ЄРДПОУ 25165044) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Матвійчука Юліана,119, м. Полтава, 36014, код ЄРДПОУ 44730367) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.12.2025.
Суддя С.С. Бойко