про відмову у забезпеченні позову
22 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/16964/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши заяву Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, третя особа: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню та його закриття,
Позивач Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, третя особа: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", у якій просить:
- визнати виконавче провадження №79666000 від 25.11.2025 таким, що не підлягає виконанню;
- закрити виконавче провадження №79666000 від 25.11.2025 у зв'язку з неможливістю його виконати.
Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого провадження №79666000 від 25.11.2025, яке відкрите державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по виконавчому листу №440/521/25, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 26.08.2025.
Позивач зазначив, що предметом спору по даній справі є визнання зазначеного виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із скасуванням правової норми, що зобов'язували Міжрегіональне управління визначити категорії працівників виробничого підрозділу «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду у 2025 році, та скласти акт визначення категорій цих працівників згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 21 травня 2007 №246.
А саме, що 18.11.2025 року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я України від 08.09.2025 № 1393, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2025 за № 1551/44957, яким затверджено Порядок організації та проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок № 1393) та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
Зважаючи на те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розпочато примусове виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду № 440/521/25, який виданий 26.08.2025 та вчинюються дії зі стягнення з Міжрегіонального управління суми стягнення, невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення виконання виконавчого документа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом №440/521/25 від 26.08.2025, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративний справі може істотно ускладнити поновлення порушених прав Міжрегіонального управління. Тим паче, що Міжрегіональне управління неодноразово вело листування з регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо складення акту визначення категорій працівників «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» до скасування Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» № 246 від 21.05.2007.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Наведені представником позивача у заяві про забезпечення позову аргументи не дають підстав вважати, що невжиття перелічених у такій заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Всі зазначені представником позивача у заяві про забезпечення позову аргументи стосуються безпосередньо предмету позову - оскаржуваних дій державного виконавця, однак заява не містить обґрунтувань того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав.
В той же час, представником позивача до заяви про забезпечення позову не додано беззаперечних доказів в підтвердження ознак протиправності спірних дій відповідача, які б у сукупності із зазначеними обставинами надавали змогу прийняти рішення про забезпечення позову в спосіб визначений позивачем.
Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
В той же час, суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.
Таким чином, представником позивача в заяві не доведено існування обставин, визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 297 КАС України,
Відмовити Північно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, третя особа: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню та його закриття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва