м. Львів
19 грудня 2025 рокусправа № 380/20272/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - третя особа), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №913040140589 від 13.08.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови за заявою від 05.08.2025 року ОСОБА_1 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 N 3723 "Про державну службу", п. п 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Львівській області №130-13-01-10-21 від 05.08.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (оклад, ранг, вислуга) та №131-13-01-10-21 від 05.08.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії, визнавши протиправним не зарахування до стажу державної служби 11 років 4 місяці 10 днів періоди роботи ОСОБА_1 на посадах державного службовця в комсомольських та партійних організаціях згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29.11.1977 року, в т.ч.: з 14.06.1979 по 14.04.1980 року - другим секретарем Миколаївського РК ЛКСМУ,з 14.04.1980 по 28.04.1983 - першим секретарем Миколаївського РК ЛКСМУ, з 28.04.1983 по 27.06.1985 - завідуючим відділом ОК ЛКСМУ, з 28.06.1985 по 13.02.1990 року - завідуючим відділом Стрийського міському Компартії України з 13.02.1990 по 24.10.1990 - другим секретарем Стрийського міському Компартії України, а також не зарахування до стажу державної служби 15 років 9 місяців 8 днів періоди роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 18.07.1996 по 01.05.2016 згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29.11.1977 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, здійснити перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 N 3723 "Про державну службу", п. п 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 № 889- VІІІ «Про державну службу» ОСОБА_1 з урахуванням довідок Головного управління ДПС у Львівській області №130-13-01-10-21 від 05.08.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (оклад, ранг, вислуга) та №131-13-01-10-21 від 05.08.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії, зарахувавши до стажу державної служби 11 років 4 місяці 10 днів періоди роботи ОСОБА_1 на посадах державного службовця в комсомольських та партійних організаціях згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29.11.1977 року, в т.ч. з 14.06.1979 по 14.04.1980 року - другим секретарем Миколаївського РК ЛКСМУ, з 14.04.1980 по 28.04.1983 - першим секретарем Миколаївського РК ЛКСМУ, з 28.04.1983 по 27.06.1985 - завідуючим відділом ОК ЛКСМУ, з 28.06.1985 по 13.02.1990 року - завідуючим відділом Стрийського міському Компартії України з 13.02.1990 по 24.10.1990 - другим секретарем Стрийського міському Компартії України, а також, зарахувавши до стажу державної служби 15 років 9 місяців 8 днів періоди роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 18.07.1996 по 01.05.2016 згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29.11.1977 року, як особі, що набула стаж державної служби не менше 20 років на момент вступу в дію Закону України "Про державну службу" № 889 -VIII від 10.12.2015 року та здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII. Вважає вказану відмову протиправною, тому, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
29.07.2025 від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» від 12.09.1997 № 503-р, чинного на час періоду роботи позивачки, до 4-7 категорій посад державних службовців було віднесено відповідні посади в місцевих державних податкових адміністраціях, на яких не поширювалися спеціальні звання.
Тобто періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Щодо зарахування до стажу періодів роботи в Миколаївському РК ЛКСМУ та Стрийському міському відділі компартії України необхідно зазначити, що зарахування періодів роботи на вищезазначених посадах до стажу державної служби не передбачено Законом № 889.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 29.11.1977, містить такі записи про роботу позивача:
- 14.06.1979 обраний другим секретарем Миколаївського РК ЛКСМУ;
- 01.02.1980 обраний першим секретарем Миколаївського РК ЛКСМУ;
- 28.04.1983 звільнений із займаної посади у зв'язку з переведенням на роботу в обком комсомолу;
- 28.04.1983 затверджений завідуючим відділу комсомольських організацій Львівського обкому ЛКСМУ;
- 27.06.1985 звільнений від обов'язків завідуючого відділу комсомольських організацій Львівського обкому ЛКСМУ в зв'язку з переведенням на партійну роботу - завідуючого організаційного відділу Стрийського міськкому Компартії України;
- 27.06.1985 прийнятий завідуючим відділом Стрийського міськкому Компартії України;
- 13.02.1990 обраний ІІ секретарем Стрийського міськкому Компартії України;
- 10.11.1990 обраний І секретарем Стрийського міськкому Компартії України;
- 01.10.1991 звільнений у зв'язку з ліквідацією організації п.1 ст. 40 КЗпП УРСР;
- 11.05.1999 прийняв присягу державного службовця;
- 11.05.1999 прийнятий на роботу на посаду головного державного податкового ревізор-інспектора відділу примусового стягнення податків по переводу із ВАТ «Стрийський завод КПО»;
- 25.08.1999 призначений тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділу оперативного контролю;
- 21.10.1999 призначений начальником відділу оперативного контролю;
- 07.09.1999 присвоєно персональне звання -радник податкової служби ІІІ рангу;
- 11.05.2000 переведений на посаду начальника відділу контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів;
- 12.03.2002 у зв'язку із структурними змінами призначений на посаду начальника відділу контролю у сфері ЗЕД;
- 01.09.2005 призначений в.о. завідувача сектором контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД;
- 01.11.2005 призначений завідувачем сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД;
- 06.04.2006 у зв'язку з реорганізацією Стрийської ОДПІ і утворенням ДПІ у Стрийському районі звільнений в порядку переведення в ДПІ у Стрийському районі згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 07.04.2006 прийнятий в порядку переведення на посаду в.о. завідувача сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД;
- 05.05.2006 призначений на посаду во заступника начальника інспекції;
- 25.12.2006 переведений на посаду в.о. начальника відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД;
- 25.01.2007 призначений в порядку переведення на посаду начальника відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД;
- 01.03.2007 присвоєно чергове спеціальне звання радник податкової служби 2 рангу;
- 28.10.2008 переведений на посаду заступника начальника ДПІ у Стрийському районі;
- 01.03.2010 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби І рангу;
- 16.12.2012 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Львівської області шляхом перетворення та утворенням ДПІ у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби призначений на посаду заступника начальника інспекції;
- 08.07.2013 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Л/о ДПС звільнений з посади в порядку переведення в Стрийську ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 09.07.2013 призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника інспекції;
- 09.07.2013 присвоєно 10 ранг державного службовця;
- 22.01.2014 присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи І рангу;
- 19.02.2015 звільнений з посади заступника начальника Стрийської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.
05.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення №913040140589 від 13.08.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIII.
Рішення вмотивоване тим, що згідно наданих документів загальний страховий стаж заявника складає 42 роки 4 місяці 23 дні, в тому числі стаж на посадах державної служби станом на 01.05.2016 становить 0 років 10 місяців 09 днів.
Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 від 29.10.1977 до стажу державної служби не враховано період роботи в Державній податковій службі з 07.09.1999 по 08.07.2013 та з 22.01.2014 по 19.02.2015. ОСОБА_2 - з 07.09.1999 року присвоєно персональне звання Радник податкової служби 3 рангу, - з 01.03.2007 присвоєно чергове звання Радник податкової служби 2 рангу, 01.03.2010 присвоєно чергове спеціальне звання радника податкової служби І рангу, з 22.01.2014 присвоєно спеціальне звання Радник податкової та митної справи І рангу.
Таким чином, підстави для зарахування до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, даних періодів роботи, відсутні, оскільки зазначені посади не відносяться до посад державної служби. Враховуючи вищевикладене, підстави для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" відсутні.
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є право особи на переведення на інший вид пенсії за її вибором.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених чинним на той час законодавством.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Згідно із п. 4 цього Порядку документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов'язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.
За змістом п.5 Порядку №283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 року у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 року №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).
Суд враховує, що Верховним Судом України раніше уже сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 (справа №21-275а13) виснував, що аналіз положень ст.37 Закону №3723-XII, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ дає підстави для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Крім того, відповідно до ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Статтею 343 Податкового кодексу України передбачено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача та яке діє на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п.7 ч.2 ст.46 Закону №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Ці положення знайшли своє повторення у п.п.4, 6 Порядку №229.
Таким чином, і Порядком №283, чинним до 01.05.2016, і діючим Порядком №229, передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2018 (справа №586/965/16-а).
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.11.1977 позивач працював на посадах в органах державної податкової служби з 11.05.1999 по 19.02.2015, що становить 15 років 9 місяців 8 днів.
Отже, спірний період роботи позивача з 11.05.1999 по 19.02.2015 в органах державної податкової служби, який підтверджується записами у його трудовій книжці, мають зараховуватися до стажу державної служби.
При цьому, позовні вимоги щодо зарахування до стажу державної служби періоди роботи з 18.07.1996 по 10.05.1999 та з 20.02.2015 по 01.05.2016, задоволенню не підлягають оскільки відомості про роботу в органах державної податкової служби у зазначені періоди відсутні.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.11.1977 позивач працював на посадах в комсомольських та партійних організаціях з 14.06.1979 по 24.10.1990, що становить 11 років 4 місяці 10 днів.
Відповідно до п.3 Порядку №283 до стажу державної служби включаються, зокрема, час роботи в організаціях, передбачених абз.4 п.3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049 (далі - Положення №1049).
Відповідно абз.4 п.3 Положення №1049 до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст. 118 КЗпП України (зокрема, у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях).
Статтею 118 КЗпП України передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03 червня 1994 року №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії ст. 6 Конституції УРСР і внесення змін ст. 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року).
Таким чином, зважаючи на зміст вищезазначених законодавчих положень, стаж роботи в партійних організаціях зараховується до стажу державного службовця, особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №334/4034/16-а (2-а/334/217/16) та від 15 травня 2020 року у справі №309/882/17, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, період перебування позивача на посадах в комсомольських та партійних організаціях з 14.06.1979 по 24.10.1990, а саме на посаді другого секретаря Миколаївського РК ЛКСМУ, першого секретаря Миколаївського РК ЛКСМУ, завідуючого відділом комсомольських організацій Львівського обкому ЛКСМУ, завідуючим відділом Стрийського міськкому Компартії України; другого секретаря Стрийського міськкому Компартії України підлягає врахуванню у стаж державної служби, що враховується при визначенні права на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону №3723.
Таким чином, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (05.08.2025), у нього були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про держану службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 № «Про державну службу», а саме: позивач досяг 60 річного віку, набув загального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив більше 20 років, а станом на момент звернення за призначенням пенсії держслужбовця становив більше 20 років.
З огляду на викладене, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону 889-VIII є неправомірною. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №913040140589 від 13.08.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
20.07.2024 набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 (далі - Постанова №823), якою внесені зміни до порядку № 622.
Пунктом 4 Порядку № 622 (в редакції Постанови №823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 4-2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У матеріалах справи наявні довідки Головного управління ДПС у Львівській області за формою, затвердженою Порядком № 622, а саме: довідка №130-13-01-10-21 від 05.08.2025, яка відповідає Додатку 4 до Порядку № 622 та довідка №131-13-01-10-21 від 05.08.2025, яка відповідає Додатку 6 до Порядку № 622.
Отже, вищезазначені довідки, які долучалися позивачем до заяви про перехід на інший вид пенсії, безпідставно не враховані відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №913040140589 від 13.08.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону 1058, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Суд зазначає, згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Отже переведення позивача з одного виду пенсії на інший необхідно здійснити з дати звернення, тобто 05.08.2025.
За наведених обставин, друга позовна вимога є похідною від першої та підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача:
- зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди роботи на посадах в комсомольських та партійних організаціях з 14.06.1979 по 24.10.1990 та на посадах в органах державної податкової служби з 11.05.1999 по 19.02.2015 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.11.1977, з урахуванням вже врахованих періодів;
- здійснити з 05.08.2025 переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області №130-13-01-10-21 від 05.08.2025, довідки Головного управління ДПС у Львівській області №131-13-01-10-21 від 05.08.2025 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №913040140589 від 13.08.2025.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в комсомольських та партійних організаціях з 14.06.1979 по 24.10.1990 та на посадах в органах державної податкової служби з 11.05.1999 по 19.02.2015 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.11.1977, з урахуванням вже врахованих періодів.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 05.08.2025 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області №130-13-01-10-21 від 05.08.2025, довідки Головного управління ДПС у Львівській області №131-13-01-10-21 від 05.08.2025 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область; ЄДРПОУ 21108013).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 19.12.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна