22 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5897/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши заяву про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі
заявник: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 21-а, код ЄДРПОУ 43315529)
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (275006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ 34894735)
відповідач-2: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 21А, код ЄДРПОУ 43314918)
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області "Про звільнення ОСОБА_1 " №23/к від 24.11.2020 року;
- поновити його на рівнозначній посаді категорії "Б" начальника відділу у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), або на аналогічній посаді, що відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду роботи;
- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день набрання законної сили рішенням у справі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області "Про звільнення ОСОБА_1 " №23/к від 24.11.2020 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 25.11.2020 року. Зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду державної служби. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2020 року по 29.04.2021 року в сумі 50982, 48 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 9913, 26 грн. звернуто до негайного виконання.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 року за апеляційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року в адміністративній справі №340/5897/20 скасовано в частині зобов'язання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду державної служби та у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.10.2025 року за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 року у справі №340/5897/20 скасовано. Прийнято у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним наказ голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області "Про звільнення ОСОБА_1 " №23/к від 24.11.2020 року в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 " у зв'язку з ліквідацією державного органу відповідно до 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до наказу голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області "Про звільнення ОСОБА_1 " №23/к від 24.11.2020 року щодо формулювання причин звільнення з посади, виклавши його в цій частині в наступній редакції: "Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, у зв'язку з реорганізацією державного органу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
До суду 03.12.2025 надійшла заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поворот виконання рішення суду шляхом повернення стягнутих сум. У ній заявник як правонаступник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) грошові кошти у розмірі 50982, 48 грн., які бути стягнуті (списані з рахунку) відповідача-2 на виконання рішення суду у цій справі.
Ухвалою судді від 05.12.2025 року цю заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2025 року.
Розглянувши питання про поворот виконання судового рішення у цій справі, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 4, 7, 8, 9 статті 380 КАС України ("Поворот виконання судових рішень") суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно зі статтею 381 КАС України ("Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ") поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Спір щодо законності звільнення позивача з публічної служби, який вирішували суди у справі №340/5897/20, є трудовим спором.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
У статті 239 КЗпП України передбачені обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах та установлено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувачам; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Суд зазначає, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідним способом захисту прав позивача у справах про поновлення на роботі (оскарження незаконного звільнення) та застосовується у разі, коли суд поновлює працівника на роботі або змінює формулювання чи причину звільнення. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19).
У цій справі суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі, одночасно стягнув з відповідача-2 - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50982, 48 грн., з яких сума стягнення за один місяць 9913, 26 грн. звернута до негайного виконання.
Рішення суду від 29.04.2021 року про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині, звернутій до негайного виконання, виконано у травні 2021 року, а в решті - після перегляду його в апеляційній інстанції та набрання ним законної сили, а саме у березні 2022 року.
Рішення суду виконувалося органом Казначейства на підставі виданого судом виконавчого документу, за правилами Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Так, Головне управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області 26.05.2021 року провело безспірне списання коштів з рахунку Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в сумі 9913, 26 грн. З них 7980, 17 грн. перерахувало на рахунок ОСОБА_1 , 1784,39 грн. - перерахувало до державного бюджету як податок на доходи фізичних осіб, 148,40 грн. - перерахувало до державного бюджету як військовий збір
Також Головне управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області 21.03.2022 року провело безспірне списання коштів з рахунку Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в сумі 41069, 22 грн. З них 33060, 71 грн. перерахувало на рахунок ОСОБА_1 , 7392, 47 грн. - перерахувало до державного бюджету як податок на доходи фізичних осіб, 616,04 грн. - перерахувало до державного бюджету як військовий збір.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №912 від 16.08.2022 року "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції", наказу Міністерства юстиції України №4011/5 від 22.09.2022 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке стало його правонаступником.
Суд касаційної інстанції, приймаючи 08.10.2025 року постанову про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, задовольнив позов ОСОБА_1 в інший спосіб і питання про поворот виконання судового рішення не вирішував.
Суд зазначає, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин (відносин публічної служби), у тому числі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
У цій справі відсутні підстави стверджувати, що позивач надав суду першої інстанції завідомо неправдиві відомості або підроблені документи, які б були покладені в обґрунтування рішення суду від 29.04.2021 року про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згодом скасованого Верховним Судом у касаційному порядку. У постанові Верховного Суду від 08.10.2025 року такі висновки не містяться. Заявник у заяві від 03.12.2025 року на такі обставини не посилається.
Тож скасування судового рішення у цій справі та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову (задоволення позовних вимог в меншому розмірі) не є підставою для повороту виконання рішення суду першої інстанції та повернення позивачем заявнику коштів, примусового стягнутих з відповідача-2.
Керуючись статтями 248, 256, 380 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі №340/5897/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ