22 грудня 2025 року м. Київ справа №320/40304/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КРІСТАЛЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» до Державної податкової служби України, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КРІСТАЛЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №9612277/33943393 від28.09.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №329 від 31.10.2022 року до податкової накладної №521 від 28.02.2022 року.
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в рішенні конкретно не зазначено, які саме документи не надано позивачем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, в яких вони проти позову заперечувати та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ТОВ «КУА КРІСТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ): 33943393, яка є компанією з управління активами та діє від власного імені, за рахунок та в інтересах активів ПВІФ «ІнтергалБудІнвест» НЗ. У відносинах з третіми особами Позивач діє від свого імені та в інтересах ПВІФ «ІнтергалБудІнвест» Н3.
16.11.2022 року Позивачем було відправлено на реєстрацію розрахунок коригування №є 329 від 31.10.2022 року до податкової накладної № 521 від 28.02.2022 року.
Підстава коригування визначена за кодом 202 - "Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ.
Необхідність складання та реєстрації розрахунку коригування обґрунтовано тим, що 03.10.2022р. контрагентом ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма Інтергал» було повернуто Позивачу надлишково сплачені кошти в сумі 1 741 000,00 грн. у т.ч. ПДВ. Повернення було здійснено згідно листа на повернення коштів № 30-09-2022/1 від 30 вересня 2022р. у зв?язку з підписанням Додаткового договору № 4 про внесення змін та доповнень до Договору №є 02-07/18 від 02.07.2018р. від 19.04.2022 р. та Додатку №є 1 до Договору №є 02-07/18 від 02.07.2018р. (в редакції від 19.04.2022р.) про зменшення кількості об'єктів нерухомості по Договору № 02-07/18 від 02.07.2018р. Внаслідок такого повернення виникла необхідність коригування зведеної податкової накладної № 521 від 28.02.2022, підставою для складання якої були обставини використання активів у неоподатковуваних операціях.
Реєстрація даного розрахунку коригування була зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п. 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
15.09.2023 року було подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено.
До письмових пояснень були надані в копіях наступні документи: Лист пояснення, Статут, Опис до Статуту, Наказ на генерального директора, Довіреність на ОСОБА_1 , Договір організації ДІ Інтергал-Буд ТОВ Фірма Інтергал 02-07-18, Додаток 1 до Договору організації буд-ва 02-07-18, Додаток 2 до Договору організації буд-ва 02-07-18, Додатковий договір №є 1,2,3,4,5 до Договору організації буд-ва 02-07-18, Акти приймання-передачі об'єктів, ПД вихідні лютий 2022, податкові накладні № 7 від 04.02.2022, № 11 від 09.02.2022, № 14 від 11.02.2022, № 581 від 15.02.2022, № 584 від 18.02.2022, № 1076 від 23.02.2022, Виписки ДП Інтергал-Буд лютий 2022, податкова накладна № 521 від 28.02.2022 ЗВЕДЕНА, ПД вхідні жовтень 2022, виписка ДП вхідна жовтень 2022, Додаток 2 № 3 від 03.10.2022 до ПН № 7 від 04.02.2022, Додаток 2 № 4 від 03.10.2022 до ПН № 11 від 09.02.2022, Додаток 2 № 5 від 03.10.2022 до ПН № 14 від 11.02.2022, Додаток 2 № 6 від 03.10.2022 до ПН № 581 від 15.02.2022, Додаток 2 № 7 від 03.10.2022 до ПН № 584 від 18.02.2022, Додаток 2 № 8 від 03.10.2022 до ПН № 1076 від 23.02.2022, Додаток 2 № 329 від 31.10.2022 РК до Зведеної, Картка по рахунку 3771 за жовтень 2022 року, Протокол загальних зборів.
21.09.2023 року Позивачем було отримано Повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
22.09.2023 року було подано Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено.
До письмових пояснень були надані наступні документи: Додатковий договір № 4 про внесення змін та доповнень до Договору Nє 02-07/18 від 02.07.2018р. від 19.04.2022р. та Додаток № 1 до Договору № 02-07/18 від 02.07.2018р. (в редакції від 19.04.2023р.) про зменшення кількості об'єктів нерухомості по Договору № 02-07/18 від 02.07.2018р., лист на повернення коштів від 30.09.2022, картка 3771 за період 01.07.2018 р.-31.10.2022 р., Акти приймання-передачі нерухомості за період 01.01.2022-31.10.2022р., платіжні доручення ДП 2018 УкрСиббанк, платіжні доручення ДП 2019 УкрСиббанк, платіжні доручення ДП 2020 УкрСиббанк, платіжні доручення ДП 2021 УкрСиббанк, платіжні доручення ДП 2022 УкрСиббанк, платіжні доручення ДП Альфа, платіжні доручення ДП Укргазбанк, платіжні доручення ДП ОТП банк, Протокол про визначення напряму використання об?єкту нерухомості.
28.09.2023 комісією було прийняте рішення від № 9612277/33943393 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 329 від 31.10.2022 року до податкової накладної № 521 від 28.02.2022 року у зв'язку із ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із спірними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Так, пунктом 4 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
Як зазначено вище, у квитанції щодо спірної розрахунку коригування контролюючий орган зазначив, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до ПН, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій
Суд зазначає, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
У письмових поясненнях, наданих позивачем після зупинення реєстрації розрахунку коригування, позивач надав необхідні пояснення та копії документів.
Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідач залишив поза увагою надані позивачем пояснення щодо причини складання спірного розрахунку коригування та докази на підтвердження таких пояснень.
З огляду на вказане, суд вважає, що зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування із підстав відповідності господарської операції пункту 6 Критеріїв ризиковості операцій є необґрунтованим.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №9612277/33943393 від28.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: №329 від 31.10.2022 року до податкової накладної №521 від 28.02.2022, датою її фактичної подачі на реєстрацію, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
У зв'язку з цим, вказаний розрахунок коригування підлягає реєстрації у день його подання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КРІСТАЛЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 01.11.2023 № 85847.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки саме спірне рішення відповідача призвели до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КРІСТАЛЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» до Державної податкової служби України, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №9612277/33943393 від 28.09.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №329 від 31.10.2022 року до податкової накладної №521 від 28.02.2022 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КРІСТАЛЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 33943393) судовий збір у сумі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.