22 грудня 2025 року справа №320/20449/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА») (далі - позивач та/або ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА») з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615;
визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки відповідача про наявність правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРО КОНСТРАКШН» (далі - ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН»). Позивач стверджує, що документами бухгалтерського і податкового обліку підтверджується реальність господарських операцій з ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН», які завершились до 01.11.2018.
Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, позивач зазначає, що недоліки в оформленні певних первинних документів (зокрема, актів приймання виконаних будівельних робіт) не можуть бути єдиною підставою для висновку контролюючого органу про відсутність господарських операцій. На переконання позивача, посилання відповідача на наявність кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки останнє було закрите у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Позивач стверджує, що у ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» були наявні необхідні матеріальні та технічні ресурси (у тому числі, залучені субпідрядники), достатні для виконання зобов'язань у межах господарських правовідносин. У частині обґрунтування протиправності податкової вимоги від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615, позивач зазначає, що останні є похідними від спірних податкових повідомлень-рішень та підлягають скасуванню.
13.06.2023, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.08.2023; витребувано від позивача: витяг із ЄДР на позивача; копія Статуту позивача; витяг із реєстру платників ПДВ, докази оскарження податкових повідомлень-рішень в порядку адміністративного оскарження; витребувано від відповідача: копії податкових повідомлень-рішень від 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25 та №25939/26-15-07-03-03-25 із доказами отримання позивачем (поштове повідомлення), розрахунки донарахованих податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень за епізодами податкових правопорушень, копії всіх документів, на підставі яких були прийняті спірні податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, зворотній бік інтегрованої картки платника податку з податку на додану вартість та податку на прибуток з 01.012017 по теперішній час з повним описом графи «Опис операції», копію наказу про проведення перевірки, наказу про продовження строку проведення перевірки із доказами направлення, копії направлень на перевірку із доказами ознайомлення позивача.
21.07.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме - копії листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.06.2023 №48873/6/26-15-07-05-07-07.
04.08.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15.08.2023 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці. Наступне підготовче судове засідання призначене на 12.09.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.08.2023 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що акти приймання виконаних будівельних робіт свідчать про виконання ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» будівельних робіт у період з 01.11.2018 по 30.11.2018 - під час здійснення торгівлі у магазині позивача, що не є можливим. На переконання відповідача, вказана обставина свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН». Відповідач вказує, що під час аналізу баз даних ДПС України отримано інформацію про відсутність у контрагента позивача необхідних матеріально-технічних і трудових можливостей для реального здійснення господарських операцій. У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у м. Києві посилається на наявність кримінального провадження, як підставу для висновку контролюючого органу про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН».
15.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС у м. Києві, де позивач вказує на необґрунтованість доводів відповідача та повторно наголошує, що документами бухгалтерського і податкового обліку підтверджується реальність господарських операцій з ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН».
15.08.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2025.
15.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про заміну позивача у справі на його правонаступника - внаслідок припинення ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35534928) шляхом його приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35534116) (далі - ТОВ «ІНДІТЕКС УКРАЇНА»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 замінено позивача у справі: ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35534928) на його правонаступника - ТОВ «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35534116); закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до розгляду по суті на 10.10.2023.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 судове засідання відкладене на 02.11.2023 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
02.11.2023 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.
02.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
02.11.2023 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти їх задоволення; представники позивача та відповідача надали пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою від 02.11.2023 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35534928, місцезнаходження: площа Спортивна, будинок 1А, вежа А, поверх 15, місто Київ, 01001) зареєстроване 12.11.2007, як юридична особа; станом на дату розгляду справи перебуває у стані припинення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Правонаступником ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» є ТОВ «ІНДІТЕКС УКРАЇНА», що встановлено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2023.
Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 04.11.2021 №8726-п, на підставі пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 розділу ІV, статті 25 розділу VІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та у зв'язку зі змінами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» з 08.11.2021 тривалістю 10 робочих днів.
За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА», посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складений акт від 03.12.2021 №89802/Ж5/26-15-07-03-02, яким встановлені порушення:
підпункту 138.3.1 пункту 138.3, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 105 663 гривень;
підпункту «в» підпункту 14.1.185 па підпункту «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189, підпункту «а» пункту 198.1 та абзаців першого і другого підпункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 408 835 гривень;
пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо несвоєчасного подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року;
пункту 63 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, щодо не подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (за формою №20-ОПП за 2019 рік).
21.12.2021 ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» подало до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 03.12.2021 №89802/Ж5/26-15-07-03-02, у яких вказувало на необґрунтованість встановлених порушень.
Листом від 06.01.2022 №376/6/26-15-07-03-02 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що враховуючи виникнення нових обставин при розгляді заперечень, отримання додаткових документів та пояснень, буде проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження.
Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2022 №21-п, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з незгодою ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» з висновками акта перевірки від 03.12.2021 №89802/Ж5/26-15-07-03-02 та поданням заперечень разом з додатковими документами, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА».
Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 14.03.2023 №997-п, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку зі змінами у пункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та незгодою ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» з висновками акта перевірки від 03.12.2021 №89802/Ж5/26-15-07-03-02 та поданням заперечень разом з додатковими документами, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА»; визнано таким, що втратив чинність наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2022 №21-п.
За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА», посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складений акт від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21, яким встановлені порушення:
підпункту 138.3.1 пункту 138.3, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 105 663 гривень;
підпункту «в» підпункту 14.1.185 па підпункту «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189, підпункту «а» пункту 198.1 та абзаців першого і другого підпункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 408 835 гривень;
пункту 63 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, щодо не подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (за формою №20-ОПП за 2019 рік).
На підставі акта перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21, Головне управління ДПС у м. Києві прийняло, крім іншого:
податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 761 043 гривень (з них: за податковими зобов'язаннями - 1 408 835 гривень; за штрафними (фінансовими) санкціями - 352 209 гривень);
податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 116 668 гривень (з них: за податковими зобов'язаннями - 105 663 гривень; за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 005 гривень).
09.05.2023 Головне управління ДПС у м. Києві склало податкову вимогу №0011493-1304-2615 щодо податкового боргу ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» у розмірі 2 202 930 гривень 80 копійок.
09.05.2023 Головне управління ДПС у м. Києві прийняло рішення №0011493-1304-2615 про опис майна ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» у податкову заставу.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25 та №25939/26-15-07-03-03-25, податкову вимогу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 та рішення від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, о податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з абзацами першим-другим пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Визначення первинного документу і господарської операції наведені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім.
Так, господарські операції (поставка, купівля-продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Наявність таких обставин разом може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій. З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та разом, а також разом з іншими доказами у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі №826/7917/17.
У постанові від 04.06.2020 у справі №825/1630/17 Верховний Суд зазначив, що за певних обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу суб'єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про наявність правових підстав для збільшення ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств внаслідок порушення позивачем вимог підпункту 138.3.1 пункту 138.3, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 134.1 статті 134, підпункту «в» підпункту 14.1.185 па підпункту «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189, підпункту «а» пункту 198.1 та абзаців першого і другого підпункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.
Вказаний висновок відповідача у акті перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21 мотивований таким:
первинні документи, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт від 22.11.2018 №1 та від 30.11.2018 №1 виписані ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» на адресу ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» не фіксують факти здійснення господарських операцій, оскільки виписані у період, коли ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» здійснювались операції з надходження та реалізації товару, що виключає можливість проведення ремонтних робіт. У актах приймання виконаних будівельних робіт від 22.11.2018 №1 та від 30.11.2018 №1 зазначено, що останні складені за листопад 2018 року;
у ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси для виконання зазначених будівельних робіт, відсутні операції з придбання матеріалів та субпідрядних робіт;
наявна інформація щодо кримінального провадження №32018100110000088, розпочатого 18.10.2018 за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, яке закрите постановою слідчого від 12.12.2019;
здійснювалось лише перерахування грошових коштів, документування відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій;
встановлено «розрив» ланцюга постачання товару, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів (послуг).
Сторонами не заперечується, що між ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Суборендар) та ТОВ «ГРУПА ЕСТЕЙТ Л.Т.Д.» (Орендар) укладений договір суборенди від 06.04.2018 №ХД-06/04/2018-01.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 1.8 договору суборенди від 06.04.2018 №ХД-06/04/2018-01, Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове платне користування приміщення для розміщення магазину роздрібної торгівлі товарами («ZARA HOME»). Приміщенням є частина будівлі ТРЦ «ДАФІ» загальною площею 458,5 кв. метрів, що розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
Згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 договору суборенди від 06.04.2018 №ХД-06/04/2018-01, Орендар повинен передати, а Суборендар повинен прийняти приміщення для проведення оздоблювальних робіт за відповідним актом приймання-передачі приміщення для проведення оздоблювальних робіт.
Відповідно до пункту 1.2 договору суборенди від 06.04.2018 №ХД-06/04/2018-01, дата початку суборенди - день, у який Суборендар відкриває приміщення для здійснення комерційної діяльності, про що сторони підписують акт приймання-передачі приміщення, як це передбачено пунктом 3.3 цього договору.
06.08.2018 ТОВ «ГРУПА ЕСТЕЙТ Л.Т.Д.» та ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» підписали акт допуску (акт приймання-передачі приміщення для проведення оздоблювальних робіт) щодо приміщення у ТРЦ «ДАФІ» загальною площею 458,5 кв. метрів, що розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
02.11.2018 ТОВ «ГРУПА ЕСТЕЙТ Л.Т.Д.» та ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» підписали акт приймання-передачі приміщення у ТРЦ «ДАФІ» загальною площею 458,5 кв. метрів, що розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
На виконання умов договору суборенди від 06.04.2018 №ХД-06/04/2018-01, з метою проведення оздоблювальних робіт у приміщенні у ТРЦ «ДАФІ» загальною площею 458,5 кв. метрів, що розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9, між ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) укладений договір підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН.
Судом встановлено, що ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (ідентифікаційний код: 41610765, місцезнаходження: провулок Жуковського Василя, будинок 11, офіс 102, місто Київ, 01013,) зареєстроване як юридична особа 25.09.2017, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 1.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, Підрядник зобов'язується виконувати і здавати Замовнику, а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати окремі комплекси будівельно-монтажних робіт.
Згідно з пунктом 2.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, вартість робіт по кожному окремому проекту погоджується сторонами в кошторисі, що є невід'ємною частиною Спеціальної частини Технічної документації.
Відповідно до пункту 2.2 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, оплата робіт по кожному окремому проекту складається з наступних платежів: початковий платіж; проміжні платежі (якщо є); кінцевий платіж; відкладений платіж (гарантійний депозит). Розмір кожного із зазначених платежів (крім проміжних платежів) узгоджується сторонами в Спеціальній частині Технічної документації по кожному окремому проекту.
Згідно з пунктом 4.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, за 5 (п'ять) робочих днів до моменту завершення робіт по проекту (проміжного приймання окремих етапів проекту), Підрядник зобов'язується узгодити з Замовником і Консультантом дату і час приймання результатів робіт у формі технічної інспекції та візуального огляду об'єкта комісією у складі представників Замовника, Консультанта, представника Підрядника та представника компанії, яка буде здійснювати обслуговування об'єкта після виконання робіт (експлуатуюча компанія). Обов'язок щодо підготовки до підписання актів КБ-2 та КБ-3 лежить на Підряднику.
Відповідно до пункту 6.2 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, Замовник має право здійснювати контроль і нагляд безпосередньо через своїх представників або за допомогою інженерної організації (Консультанта).
Згідно з підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, Підрядник, крім інших обов'язків, передбачених законодавством України та цим Договором, несе наступні обов'язки: страхувати ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження об'єкта робіт по проекту, матеріалу, обладнання та іншого майна, що використовується при виконанні робіт по проекту на користь Замовника і відповідальність за заподіяння при виконанні прихованих робіт шкоди іншим особам на страхову суму, що дорівнює загальній вартості робіт по проекту, а також надавати Замовнику копію укладеного договору страхування протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання Спеціальної частини Технічної документації.
Відповідно до підпункту 7.1.3 пункту 7.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, Підрядник, крім інших обов'язків, передбачених законодавством України та цим Договором, несе наступні обов'язки: забезпечувати будівництво матеріалами, в тому числі деталями і конструкціями, необхідними для виконання робіт, попередньо погоджуючи зразки з представником Замовника, і при вимозі представника Замовника - проводити їх заміну, надавати замовнику документи на кожен вид наданих матеріалів та обладнання (сертифікати, паспорти, посвідчення), які підтверджують їх відповідність обов'язковим вимогам законодавства України. При цьому, Замовник має право забезпечувати будівництво будь-яким матеріалом самостійно, повідомивши про це Підрядника до придбання ним цього матеріалу.
Згідно з підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, у разі потреби Замовника та на його вимогу, Підрядник, крім інших прав, передбачених цим Договором, має наступні права: у разі потреби залучити до виконання робіт за Договором третіх осіб (субпідрядників), однак, при цьому відповідати за їх дії, як за свої.
Відповідно до пункту 11.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, але у будь-якому випадку до повного виконання всіх прийнятих на себе сторонами зобов'язань за цим Договором. Якщо жодна зі Сторін не надасть письмового повідомлення щодо його розірвання за 30 календарних днів до закінчення його строку дії, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожен наступний рік.
На виконання вимог пункту 1.2 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, у Спеціальній частині Технічної документації від 03.08.2018 №1 ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) погодили такі умови: адреса виконання робіт - Україна, місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9, ТРЦ «ДАФІ» (магазин «ZARA HOME»); початок виконання робіт - 06.08.2018; кінцевий строк виконання робіт - 02.11.2018.
На виконання 2.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) погодили Кошторисні розрахунки до Технічної документації від 03.08.2018 №1: загальна вартість робіт - 8 453 009 гривень 04 копійки.
Згідно з Актом приймання-передачі проектної документації від 03.08.2018, ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) передало, а ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) прийняло оригінали проектної документації для виконання робіт по об'єкту - магазин «ZARA HOME» в ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
На виконання вимог пункту 8.5 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, відповідно до Акта приймання-передачі об'єкта від 06.08.2018, ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) передало, а ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) прийняло для виконання робіт об'єкт - магазин «ZARA HOME» в ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
На виконання пункту 2.2 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) у додатку №4 до договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН погодили платежі: попередній платіж (після підписання Спеціальної частини Технічної документації) - у розмірі, що відповідає вартості необхідних матеріалів та обладнання (вказаних в кошторисі), однак не менше ніж 30% та не більше ніж 50% від вартості робіт по проекту (за вирахуванням суми 10% з суми рахунку); проміжний платіж №1 (через 30 календарних днів після дати початку робіт) - у розмірі частини загальної вартості робіт за фактично виконані роботи (за вирахуванням 10% з суми рахунку); проміжний платіж №2 (після готовності об'єкта для монтажу меблів) - у розмірі частини загальної вартості робіт за фактично виконані роботи (за вирахуванням 10% з суми рахунку); кінцевий платіж №3 (після повної готовності об'єкта) - у розмірі частини загальної вартості робіт за фактично виконані роботи (за вирахуванням 10% з суми рахунку); відкладений платіж №1 (після передачі виконавчої документації на адресу Замовника) - у розмірі 70% вирахувань, здійснених з попереднього, проміжних та кінцевого рахунків); відкладений платіж №2 (протягом 1 року з дати прийняття виконаних робіт) - у розмірі 30% вирахувань, здійснених з попереднього, проміжних та кінцевого рахунків).
Факт оплати робіт ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» на користь ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» на виконання умов договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН підтверджується копіями платіжних доручень на загальну суму 8 453 009 гривень 04 копійки, а саме: від 16.10.2018 №101149 на суму 3 528 246 гривень 38 копійок; від 15.11.2018 №101257 на суму 1 726 320 гривень 34 копійки; від 17.12.2018 №101380 на суму 1 068 666 гривень 91 копійка; від 17.12.2018 №101381 на суму 111 912 гривень; від 03.01.2019 №101475 на суму 123 462 гривен; від 15.01.2019 №101508 на суму 186 097 гривень 20 копійок; від 15.01.2019 №101509 на суму 176 880 гривень; від 15.01.2019 №101510 на суму 745 958 гривень 42 копійки; від 01.03.2019 №101707 на суму 549 826 гривень 05 копійок; від 16.12.2019 №102994 на суму 235 639 гривень 74 копійки.
За результатом виконання умов договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» підписали: довідку від 22.11.2018 про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 7 854 657 гривень 87 копійок; акт №1 від 22.11.2018 про приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 7 854 657 гривень 87 копійок; довідку від 30.11.2018 про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 598 351 гривень 20 копійок; акт №1 від 30.11.2018 про приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 598 351 гривень 20 копійок.
За результатом господарських операцій з ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА», ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» склало податкові накладні та зареєструвало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: від 16.10.2018 №2 (загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 3 528 246 гривень 38 копійок, загальна сума ПДВ - 588 041 гривень 06 копійок); від 15.11.2018 №1 (загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 1 726 320 гривень 34 копійки, загальна сума ПДВ - 287 720 гривень 05 копійок); від 22.11.2018 (загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 2 600 091 гривень 12 копійок, загальна сума ПДВ - 433 349 гривень 52 копійки); від 30.11.2018 №3 (загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 598 351 гривень 20 копійок, загальна сума ПДВ - 99 725 гривень 20 копійок).
Крім того, на виконання підпункту 7.1.2 пункту 7.1 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, 06.08.2018 між ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» укладений договір добровільного страхування будівельно-монтажних робіт №3952351-10-10-00.
Згідно з пунктом 1.3 договору добровільного страхування будівельно-монтажних робіт №3952351-10-10-00 від 06.08.2018, вигодонабувачем за цим договором є ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА».
Пунктами 4.1 та 4.2 договору добровільного страхування будівельно-монтажних робіт №3952351-10-10-00 від 06.08.2018 визначено, що строк дії договору - до 02.11.2018, а місцем дії договору є територія будівельного/монтажного майданчика ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
На виконання пункту 6.2 договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН, ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» на підставі договору від 01.09.2017 №13/2017 залучило Консультанта для управління проектом - Представництво «АРХПРО АГ».
Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 договору від 01.09.2017 №13/2017, Консультант, як професійна компанія в галузі управління будівництвом, зобов'язується за завданням ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» у встановлений термін надати комплекс експертних, управлінських, організаційних, ревізійно-контрольних і проектних послуг з ведення об'єктів ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА».
У додатку №2 до договору від 01.09.2017 №13/2017 визначено, що Консультант надає послуги на об'єкті - магазин «ZARA HOME» у ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
Протягом серпня-жовтня 2018 року Консультант надавав ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» щотижневі фото-звіти, які відображають хід будівельно-монтажних робіт у магазині «ZARA HOME» у ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише відсутність у контрагентів платника податків основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій; лише певні недоліки в оформленні первинних документів - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2023 №640/20596/18.
Судом встановлено, що вказані вище первинні документи, надані на підтвердження реальності господарських операцій, є належно оформленими, містять всі обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими особами, а отже, не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
При цьому, відповідач ні у акті перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21, ні під час судового розгляду не вказав на жоден недолік форми, змісту або походження первинних документів позивача та його контрагента (крім актів приймання виконаних будівельних робіт від 22.11.2018 №1 та від 30.11.2018 №1), який би свідчив про їх фіктивність.
Щодо доводів відповідача про те, що акти приймання виконаних будівельних робіт від 22.11.2018 №1 та від 30.11.2018 №1 не фіксують факти здійснення господарських операцій, оскільки виписані у листопаді 2018 року, суд зазначає таке.
Відповідач у акті перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21 (на сторінці 6) зазначає, що зведена інформація щодо виторгів реєстраторів розрахункових операцій в період проведення будівельних робіт в магазинах наведена у додатку №13 до акта. Зазначене, на переконання відповідача, свідчить про неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» ремонтних, оздоблювальних (монтажних) робіт у вищезазначеному магазині.
Проте, як вбачається з листа Головного управління ДПС у м. Києві від 14.06.2023 №48873/6/26-15-07-05-07-07, під час оформлення матеріалів перевірки, в акті перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21 на сторінці 6 було допущено технічну помилку, а саме: зроблено посилання на додаток №13, який за результатами проведеної перевірки не складався.
Так, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про здійснення позивачем у серпні-жовтні 2018 року (період проведення будівельно-монтажних робіт) торгівлі у магазині «ZARA HOME» у ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
Суд звертає увагу на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.06.2021 у справі № 822/1238/14, від 22.12.2022 у справі №822/2028/16, від 02.05.2023 у справі №160/4689/19, формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту.
Судом попередньо встановлено, що згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 та пунктом 1.2 договору суборенди від 06.04.2018 №ХД-06/04/2018-01, Орендар повинен передати, а Суборендар повинен прийняти приміщення для проведення оздоблювальних робіт за відповідним актом приймання-передачі приміщення для проведення оздоблювальних робіт. Дата початку суборенди - день, у який Суборендар відкриває приміщення для здійснення комерційної діяльності, про що сторони підписують акт приймання-передачі приміщення, як це передбачено пунктом 3.3 цього договору.
У Спеціальній частині Технічної документації від 03.08.2018 №1 до договору підряду від 03.08.2018 №TORO-ZН ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» (Підрядник) погодили, що кінцевий строк виконання робіт - 02.11.2018.
Так, 02.11.2018 ТОВ «ГРУПА ЕСТЕЙТ Л.Т.Д.» та ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» підписали акт приймання-передачі приміщення у ТРЦ «ДАФІ» загальною площею 458,5 кв. метрів, що розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9.
Крім того, як вбачається з матеріалів фото-звіту Консультанта (Представництва «АРХПРО АГ») від 02.11.2018, складеного на виконання умов договору від 01.09.2017, станом на 02.11.2018 жодні будівельно-монтажні роботи у приміщенні магазину «ZARA HOME» не ведуться.
На переконання суду, вказані докази у сукупності підтверджують, що у період серпень-жовтень 2018 року здійснювались будівельно-монтажні роботи у магазині ZARA HOME» у ТРЦ «ДАФІ» за адресою: місто Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9, які станом на 02.11.2018 були завершені.
Матеріали справи містять підтвердження фактичного виконання сторонами договірних зобов'язань, тобто доказів вчинення певних дій у ході постачання та реалізації товарів та послуг, що є предметом договорів, у тому числі, фактичний рух активів.
Судом не встановлена, а відповідачем не доведена невідповідність (розбіжність) кількісних або вартісних показників у первинних документах, наданих позивачем.
Проаналізовані вище первинні документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Розглянувши доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача необхідних матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання товарів та послуг, суд зазначає таке.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу, як етапу контрольно-перевірочної роботи, не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Аналогічно податкова інформація щодо контрагентів суб'єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб'єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №804/5530/16, від 16.03.2023 №821/3484/14, від 26.01.2023 №280/5647/19, від 01.02.2023 №380/9660/21, від 12.01.2023 №640/7945/20.
Судом встановлено, що станом на дати виникнення господарських правовідносин з позивачем та складання первинних документів, ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, відсутність ресурсів у контрагента позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 по справі № 804/4787/16.
Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21 (сторінка 15) відповідач визнає, що контрагент позивача залучав до виконання робіт субпідрядників, зокрема:
ТОВ «БАСИС-КОМПАНІ» - підрядні роботи з систем протипожежного захисту згідно договору від 10.08.2018 №17/ДП-2018;
ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН ІНВЕСТ» (нова назва ТОВ «ДРОК.ВЕСТ») - будівельно-монтажні роботи; об'єкт - магазин «ZARA HOME» ТРЦ «ДАФІ».
Так, відсутність основних засобів у контрагента позивача, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентами, не є свідченням відсутності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, матеріальних ресурсів достатня для таких видів діяльності, за якими було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.
Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого обов'язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі №320/4632/23.
Суд зазначає, що жодна норма законодавства не містить такого обов'язку, як «бути обізнаним про джерело походження товару в ланці постачання» і не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Позивач не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючий орган, а тому не може володіти інформацією щодо виконання податкових зобов'язань та дотримання податкової дисципліни іншими особами.
Суд також не приймає посилання відповідача на наявність кримінального провадження №32018100110000088, розпочатого 18.10.2018 за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Суд звертає увагу, що у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вирок щодо посадової особи контрагента не може створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Суд зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з'ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.
Окрім того, Верховний Суд у постановах від 06.10.2021 у справі 806/3245/18, від 30.09.2021 у справі № 640/223/19, від 29.03.2023 у справі 560/12630/21 звертав увагу на те, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол обшуку чи допиту, здійсненого під час досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Судом встановлено, що як на дату проведення відповідачем податкової перевірки, так і на дату прийняття судового рішення у справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній вирок суду у межах кримінального провадження №32018100110000088, розпочатого 18.10.2018 за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Більш того, Головне управління ДПС у м. Києві у акті перевірки від 04.04.2023 №23685/Ж5/26-15-07-03-21 (сторінка 5) визнає, що кримінальне провадження №32018100110000088 закрите постановою слідчого від 12.12.2019.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, виснувала, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Отже, сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов'язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.
Так, відповідач під час розгляду справи не довів, що позивач, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Також відповідач та не надав доказів того, що розумними заходами позивач мав достатні підстави вважати, діючи з належною обачністю, що діяльність контрагентів суперечить вимогам чинного законодавства України.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує використання позивачем у господарській діяльності робіт, послуг та товарів, придбаних у ТОВ «ТОРО КОНСТРАКШН».
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами документально підтверджені та фактично здійснені; відповідач не надав доказів, які б визначали відсутність у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям та завданням діяльності позивача, які б окремо або в сукупності вказували на те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Так, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25 та від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25, прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Сторонами не заперечується, що податкова вимога від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі податкових повідомлень-рішень 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25 та від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25.
При цьому, Головне управління ДПС у м. Києві не надало суду доказів, які б свідчили про відкликання податкової вимоги від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 у зв'язку з оскарженням ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» у судовому порядку податкових повідомлень-рішень 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25 та від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про наявність правових підстав визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25 та від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25, податкова вимога від 09.05.2023 №0011493-1304-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615, як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА» за подання позову сплатило судовий збір у розмірі 32 208 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 01.06.2023 №41344712.
Враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, сума судового збору у розмірі 32 208 гривень підлягає відшкодуванню на користь ТОВ «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» (як правонаступника ТОВ «ЗАРА ХОУМ УКРАЇНА») за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25938/26-15-07-03-03-25, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №25939/26-15-07-03-03-25, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
4. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615, прийняту Головним управлінням ДПС у м. Києві.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 09.05.2023 №0011493-1304-2615, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» (місцезнаходження: площа Спортивна, будинок 1А, вежа А, поверх 15, місто Київ, 01001; ідентифікаційний код 35534116) судовий збір у розмірі 32 208 (тридцять дві тисячі двісті вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116; ідентифікаційний код ВП: 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.