ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" грудня 2025 р. справа № 300/2978/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, Коломийського відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ОСОБА_2 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач-1, УДМСУ в Івано-Франківській області), Коломийського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідач-2, Коломийський відділ УДМСУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області вести облік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за: прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 за №2503-ХІІ;
визнати протиправною відмову Коломийського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 за №2503-ХІІ;
зобов'язати Коломийський відділ Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 за №2503-ХІІ.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправна, на переконання позивача, відмова Коломийського відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII. Додатково позивач покликається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі №Пз/9901/2/18. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.
Коломийський відділ Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, реєстрація якого відбулась 22.05.2025, відповідно до якого щодо заявлених позовних вимог заперечив. Представник відповідача зазначив, що законодавством передбачено оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року лише для осіб, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Таким чином, відповідач-2 діяв відповідно до законодавства, за результатами розгляду надав обґрунтовану відмову, а тому дії територіального підрозділу є правомірними. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.
Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області подало до суду відзив на позовну заяву від 22.05.2025 за №2601.13-2698/2601.13.2-25, реєстрацію якого здійснено 22.05.2025. Представник Управління зазначила, що ОСОБА_2 видано 07.11.2019 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 на підставі заяви-анкети №16203443, котра містить згоду на внесення інформації про позивача в ЄДДР з подальшим формуванням УНЗР. Більше того, останній у подальшому (09.10.2024) видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_2 зі строком дії до 09.10.2034 Посольством України в Республіці Гана.
Поруч із цим, за доводами відповідача-1, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 паспорт у формі книжечки оформляється представником окремої суспільної групи, які побоюються формування цифрових ідентифікаторів особи у реєстрі через свої релігійні переконання, у даному ж випадку ОСОБА_2 уже сформовано УНЗР при виготовленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 . Таким чином, остання, на переконання представника органу міграційної служби, не належить до суспільної групи осіб, які побоюються обробки їх персональних даних засобами реєстру та формування щодо них цифрових ідентифікаторів особистості з релігійних переконань. На переконання представника Управління, застосуванню до даних правовідносин підлягають висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.04.2024 у справі №300/5054/23, від 08.06.2023 у справі №380/5977/21, від 21.11.2023 у справі №300/987/23, від 21.12.2022 у справі№160/1/21. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Слобода Коломийського району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації народжень 2008 року 10 жовтня зроблено відповідний актовий запис за №10, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.12).
ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 10.10.2008, у такому зазначена як ОСОБА_3 . Подальша зміна імені та прізвища матері засвідчується рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.06.2017 у справі №346/2810/17 про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за яким після розірвання шлюбу останній залишено прізвище " ОСОБА_6 " (а.с.16), а також свідоцтвом серії НОМЕР_4 , виданим 02.08.2017 про внесення 02.08.2017 актового запису №39 про зміну ОСОБА_7 прізвища та імені на ОСОБА_1 (а.с.17).
Ґоян Олександрою Петрівною, в інтересах ОСОБА_2 , подано заяву від 05.03.2025 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, в якій просила вести облік ОСОБА_2 згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 за №2503-ХІІ у редакції 2012 року без використання номера УНЗР (а.с.18-20). На дане звернення відповідачем-1 надано відповідь-роз'яснення за №Г-51/6/2601-25/2601.4/1387-25 від 13.03.2025, за змістом якого повідомлено, що УДМС в Івано-Франківській області не здійснює оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року та вказано звернутися із відповідним переліком документів до будь-якого територіального підрозділу ДМС для порушення даного питання (а.с.29).
Надалі 05.03.2025 неповнолітня ОСОБА_2 особисто звернулася із заявою до Коломийського відділу управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, в якій просила вчинити певні дії та видати їй паспорт громадянина України зразка 1994 року (а.с.25-26) із скеруванням заяви про видачу паспорта у вигляді Додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України із долученням певного переліку документів (а.с.24). За наслідком розгляду заяви відповідачем-2 листом за №Ф-45/6/2602-25/2619/54-25 від 27.03.2025 повідомлено, що окрім поданих документів необхідно подати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Коломийського відділу УДМС в Івано-Франківській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (а.с.27).
Ґоян Олександрою Петрівною, в інтересах ОСОБА_2 , подано заяву від 06.03.2025 до Коломийського відділу управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, в якій просила вчинити певні дії згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 за №2503-ХІІ у редакції 2012 року та видати її дитині ОСОБА_2 паспорт у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року (а.с.21-22). У відповідь Коломийським відділом УДМС в Івано-Франківській області листом за №Г-47/6/2602-25/2619/55-25 від 27.03.2025 (а.с.28) повідомлено, що для оформлення паспорта у формі книжечки ОСОБА_2 необхідно звернутися із переліком документів, визначеним у пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.09.2019 за №456, та рішенням суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Коломийського відділу УДМС в Івано-Франківській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, до Коломийського відділу міграційної служби (а.с.28).
Не погоджуючись із такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач в інтересах своєї доньки звернулася до суду з метою захисту її порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Конституції України, Законом України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 за №2297-VI (надалі по тексту також - Закон №2297-VI), Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 за №5492-VI, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" від 14.07.2016 за №1474-VIII (надалі по тексту також - Закон №1474-VIII), постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 за №302 (надалі по тексту також - Постанова №302).
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 за №2235-ІІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-ІІІ) до документів, що підтверджують громадянство України, віднесено паспорт громадянина України.
Згідно з пунктами 2 та 3 Положення №2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктами 13-14 Положення №2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає:
- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
- свідоцтво про народження;
- дві фотокартки розміром 35х45 мм;
- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
За видачу паспорта справляється державне мито.
Форма заяви, зазначеної у підпункті 1 пункті 13 Положення, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 13.04.2012 за №320, а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01.03.2018 за №161. Іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення №2503-XII на сьогодні немає.
Громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов'язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (пункт 19 Положення № 2503-XII).
З 06.12.2012 набрав чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 за №5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Частиною 1 статті 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону №5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (надалі по тексту також - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб'єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
За приписами пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" від 14.07.2016 за №1474-VIII, який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, статтю 13 Закону №5492-VI доповнено частиною 3 наступного змісту: "Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія".
Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
За змістом частин першої, другої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Законом №1474-VIII доповнено частину другу статті 21 Закону №5492-VI та викладено у такій редакції: "Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
На виконання положень частини 2 статті 15 та абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 за №302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Як визначено пунктом 2 вказаної Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови №302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за №302 (надалі по тексту також - Порядок № 302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто (підпункт 1 пункту 7 Порядку №302).
Пунктами 14 та 32 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.
Згідно правового регулювання встановленого пунктом 131 Порядку №302 до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
За приписами частини 7 статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302" від 03.04.2019 за №398 (надалі по тексту також - Постанова №398), яка набрала чинності 07.06.2019 внесено зміни до пункту 3 Постанови №302, доповнивши його абзацом наступного змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302" наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 за №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі по тексту також - Тимчасовий порядок №456).
За приписами пункту 1 Розділу І "Загальні положення" Тимчасового порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Із аналізу наведеного слідує, що з 07.06.2019 та на момент виникнення спірних правовідносин єдиною підставою для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року громадянам України є рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а видача і оформлення таких паспортів повинна здійснюватися відповідно до Тимчасового порядку №456.
Згідно пункту 1 Розділу ІІI "Оформлення паспорта вперше" Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (надалі по тексту також - заявник) подає:
1) заяву;
2) рішення суду;
3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;
4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;
6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Як вже встановлено судом вище по тексту судового рішення, 05.03.2025 ОСОБА_2 особисто звернулася із заявою до Коломийського відділу управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, в якій просила вчинити певні дії та видати їй паспорт громадянина України зразка 1994 року (а.с.25-26) із скеруванням заяви про видачу паспорта у вигляді Додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України із долученням певного переліку документів (а.с.24).
За наслідком розгляду заяви відповідачем-2 листом за №Ф-45/6/2602-25/2619/54-25 від 27.03.2025 повідомлено, що окрім поданих документів необхідно подати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Коломийського відділу УДМС в Івано-Франківській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (а.с.27).
За змістом коментованого листа від 27.03.2025 слідує, що відповідачем-2 не заперечується, що заявником ОСОБА_2 подано на розгляд документи, визначені пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.09.2019 за №456, проте наголошується на відсутності саме рішення суду, при цьому, неподання рішення суду не можна вважати як недолік, так як такого, станом на 05.03.2025, не було і не могло бути.
Оцінюючи доводи позивача про відмову від оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, суд керується наступними мотивами.
Так, правова позиція щодо наявності права громадян на отримання паспорта у формі книжечки сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 в зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Розглянувши зразкову справу №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі констатувала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ є обґрунтованими. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови позивачеві у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону №5492-VI.
Відповідно до пунктів 21, 22 частини 1 статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Таким чином, ознаками типових адміністративних справ є один і той же відповідач-суб'єкт владних повноважень та/або його відокремлені структурні підрозділи, аналогічні підстави публічно-правового спору, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та аналогічні позовні вимоги.
У зразковій справі №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на ознаки цієї типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ.
Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зазначає, що дана адміністративна справа не може бути визначена як типова (№806/3265/17) з огляду на наступне.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2014 за №152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон", якою затверджені зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, згідно з додатками 1 і 2 та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (надалі по тексту також - Порядок №152, у редакції, станом на момент видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон (06.04.2018)).
Відповідно до пункт 1 Порядку №152 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (надалі по тексту також - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім'я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій.
Паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на десять років (пункт 4 Порядку №152).
Згідно з пунктом 7 Порядку №152 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються:
1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
2) особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (надалі по тексту також - законні представники); у разі оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у закордонній дипломатичній установі - на підставі заяви-анкети одного з батьків/законних представників та письмової згоди другого з батьків/законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків/законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства чи за наявності виданої органом державної виконавчої служби довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає особа;
3) особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, - на підставі заяви-анкети особи або її законного представника.
Пунктом 14 Порядку №152 визначено, що до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон:
1) прізвище, власне ім'я та по батькові (надалі по тексту також - ім'я);
2) дата народження;
3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село);
4) стать;
5) дата та підстави набуття громадянства;
6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності);
7) відцифрований образ обличчя особи;
8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними, та осіб, які не досягли 14-річного віку). Підпис осіб з фізичними вадами вноситься за їх бажанням. Підпис осіб, які не можуть пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, - вноситься із застосуванням засобів Реєстру шляхом сканування;
9) відомості про отримання відцифрованих відбитків пальців рук (відцифровані відбитки пальців рук особи не отримуються до досягнення нею 12-річного віку та у разі, коли особа не може пересуватися самостійно у зв'язку із тривалим розладом здоров'я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку);
10) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири);
11) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти;
12) реквізити документа, на підставі якого оформлюється паспорт для виїзду за кордон;
13) відомості про законного представника особи (ім'я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує його повноваження);
14) відомості про сплату адміністративного збору (консульського збору) або про звільнення від його сплати;
15) дата заповнення заяви-анкети.
Так, Ґоян Олександрою Петрівною в інтересах ОСОБА_2 , подано заяву-анкету №16203443 від 29.10.2019, в якій остання просила внести до Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про особу, інтереси якої представляє, у зв'язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.126).
Згідно із заявою-анкетою для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру №16203443 від 29.10.2019 ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_1 від 07.11.2019 із строком дії до 07.11.2023 (а.с.127)
В результаті обробки персональних даних засобами ЄДДР заявнику сформовано унікальний номер запису в Реєстрі у Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР №20080917-05046), про що свідчить:
- облікова картка на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_1 від 07.11.2019 (а.с.127);
- заява-анкета для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру №16203443 від 29.10.2019 (а.с.126).
Окрім того, згідно облікової картки на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_2 від 09.10.2024 зі строком дії до 09.10.2034 Посольством України в Республіці Гана (а.с.128).
Слід вкотре наголосити на тому, що відповідно до положень статті 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Варто зазначити, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 стосується питань захисту прав і свобод громадян, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки побоюються настання тяжких негативних наслідків з мотивів релігійних переконань.
В мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 вказано на необхідність врахування державою "побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю".
Однак, у даному випадку позивачем не обґрунтовано, яким чином оформлення паспорта у вигляді ID-картки впливатиме на його приватне життя, з огляду на те, що ОСОБА_2 оформлено паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_1 від 07.11.2019 (зі строком дії до 07.11.2023) та A083994 від 09.10.2024 (зі строком дії до 09.10.2034), та надано згоду обробку персональних даних і внесення відомостей про останнього до ЄДДР із наступним формуванням унікального номера запису у Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР №20080917-05046).
Необхідно зазначити, що законодавство, застосовне до спірних правовідносин, не містить визначення поняття "побоювання" а тому, вирішуючи спір у цій частині, суд, серед іншого, виходить з тлумачення вищезазначеної категорії (в юридичному значенні), наведеної у тлумачному словнику української мови (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F).
Так, відповідно визначення, наведеного в згаданому джерелі, під "побоюванням" слід розуміти почуття тривоги, хвилювання, викликане чеканням чого-небудь неприємного, небажаного.
Тобто термін охоплює душевний стан особи, який виявляється у її переживаннях, пов'язаних із очікуванням виникнення "небезпеки" чи "шкоди" у майбутньому у зв'язку із настанням певних подій або умов.
Таким чином, особа, котра звернулась із заявою щодо внесення персональних даних до Реєстру та надала згоду на їх обробку з формуванням цифрового ідентифікатора - не може побоюватися настання негативних наслідків в майбутньому, оскільки відповідна подія відбулася у минулому за її безпосередньою згодою.
Слід звернути увагу, що у даному випадку УНЗР у ОСОБА_2 вже сформований, а відомості про останнього внесені до ЄДДР, відтак у особи, в інтересах якої звертається позивач відсутні підстави для побоювання щодо формування УНЗР та внесення відомостей до ЄДДР в майбутньому.
Отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформленого засобами ЄДДР, а також наявність у позивача реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП НОМЕР_5 ) вказує на те, що ОСОБА_2 не належить до суспільної групи осіб, які відмовляються від присвоєння цифрових ідентифікаторів з релігійних переконань.
Разом з тим, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі захистила реальні побоювання громадян, які відмовляються від внесення персональних даних в ЄДДР, у зв'язку з побоюванням настання тяжких негативних наслідків, а не у зв'язку із простим небажанням його надавати.
Позивачем не обґрунтовано, яким чином оформлення паспорта у вигляді ID-картки впливатиме на його приватне життя, тобто виникає питання чи справді є оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки для особи "надмірним тягарем", про що наголошено в мотивувальній частині Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), з огляду на те, що особою вже оформлено біометричний закордонний паспорт, виданий засобами Єдиного державного демографічного реєстру.
У досліджуваному випадку УНЗР у особи сформований, і підстави для побоювання такого формування у особи відсутні.
Таким чином, справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 не є типовою до зразкової справи №806/3265/17, розглянутої Великою Палатою Верховного Суду, в якій позивач категорично відмовлялася від обробки її даних засобами Реєстру з будь-якою метою.
У спірних правовідносинах таку обробку уже проведено за згодою позивача, а оформлення чи відмова від оформлення нового документа засобами ЄДДР на наявність у реєстрі раніше сформованого УНЗР не вплине, тому не становитиме жодного втручання у приватне життя позивача.
Суд вважає, що якщо особа вже надала згоду на оброку даних засобами ЄДДР з формуванням УНЗР при формуванні паспорта для виїзду за кордон, виготовлення кого є правом особи, а не її обов'язком, то відповідно її відмова від виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки засобами ЄДДР є необґрунтованою.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2022 у справі №160/1/21, від 21.11.2023 у справі №380/5977/21 і від 25.04.2024 у справі №300/5054/23.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Стосовно вимоги позивача зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області вести облік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за: прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 за №2503-ХІІ, слід зазначити наступне.
Як вже неодноразово наголошено судом вище по тексту судового рішення, УНЗР (№20080917-05046) у ОСОБА_2 вже сформований, а відомості про останню внесені до ЄДДР.
Зі змісту наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин, з детального аналізу наявних у матеріалах справи облікових карток на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 07.11.2019 (зі строком дії до 07.11.2023) та A083994 від 09.10.2024 (зі строком дії до 09.10.2034),можна дійти висновку, що до ЄДДР внесено наступні відомості про ОСОБА_2 : прізвище, власне ім'я та по батькові, дата народження, місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) стать, унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності), відцифрований образ обличчя особи, місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири), номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти, реквізити документа, на підставі якого оформлюється паспорт для виїзду за кордон; відомості про законного представника особи (ім'я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує його повноваження), дата заповнення заяви-анкети.
Отже, вимоги позивача про зобов'язання вести облік ОСОБА_2 без використання засобів ЄДДР виключно за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, є безпідставними, оскільки відповідні відомості вже є в ЄДДР, а УНЗР присвоєний.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 не підлягають до задоволення.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки за №0.0.4339750174.1 від 30.04.2025 (а.с.11).
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач-1 - Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 37794486), вул. Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76010;
відповідач-2 - Коломийський відділ Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, бульвар Лесі Українки, 41, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78203.
Суддя Микитин Н.М.