ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" грудня 2025 р. справа № 300/2608/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій, -
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), за змістом якого просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 до попереднього стану, який існував до початку самочинного будівництва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі колективного звернення мешканців та власників квартир у будинку АДРЕСА_2 від 16.11.2023, заяви ОСОБА_2 від 09.01.2024 про долучення додатків до колективного звернення, наказу ДІАМ «Про проведення позапланової перевірки» від 22.05.2024 № 87 та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.05.2024 № 546/02/12-24 посадовими особами Управління ДІАМ у Івано-Франківській області з 29.05.2024 по 11.06.2024 проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 . Так, під час проведення позапланової перевірки посадові особи на об'єкті будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , шляхом візуального огляду виявлено ознаки втручання у фасадну стінку будинку зі сторони дороги, а саме: здійснено демонтаж частини стіни та монтаж цегляної кладки під вікном, також здійснено проріз під вікнами, що свідчить про наміри суб'єкта містобудування щодо можливого влаштування окремої вхідної групи. Позивачем констатовано, що об'єкт будівництва за адресою: квартир АДРЕСА_1 є об'єктом самочинного будівництва, внаслідок чого, головним інспектором 11.06.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення (копії додаються) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Даним приписом від ОСОБА_1 вимагалось усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 12.08.2024. В подальшому, при повторній перевірці позивачем не виявлено дозвільних документів на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 , внаслідок чого, 24.09.2024 головним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення (копія додається) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.09.2024. Даним приписом від ОСОБА_1 вимагалось усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_1 , шляхом приведення квартири у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва, у термін до 25.11.24. Надалі встановлено, що вимоги приписів від 11.06.2024 та від 24.09.2024 відповідачем виконані не були, що підтверджено матеріалами позапланових перевірок, актами, протоколами про адміністративні правопорушення та постановами про притягнення до адміністративної відповідальності. За наведеного вище, відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку вимог приписів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України залишено без руху (а.с.150).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.168).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
Так, відповідно до інформації викладеної у колективному зверненні мешканців та власників квартир у будинку АДРЕСА_2 від 16.11.2023, на об'єкті будівництва: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , відбуваються будівельні роботи з пристосуванням вхідної групи, а саме: здійснено проріз фасаду під вікном та демонтаж частини фасадної стіни під вікном.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , належать на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19.08.2015 (а.с.76-78).
На підставі колективного звернення мешканців та власників квартир у будинку АДРЕСА_2 від 16.11.2023, що зареєстрований в ДІАМ 19.12.2023 за № Ко/3909/08-23 (а.с.13-14), заяви ОСОБА_2 від 09.01.2024 про долучення додатків до колективного звернення (зворотна сторона а.с.20), наказу ДІАМ «Про проведення позапланової перевірки» від 22.05.2024 № 87 (а.с.30) та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.05.2024 № 546/02/12-24 (а.с.35) посадовими особами Управління ДІАМ у Івано-Франківській області з 29.05.2024 по 11.06.2024 проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Зазначеною перевіркою встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення «Житловий будинок» та Розпорядженням ОВК № 238 від 26.05.1981 останнім занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, охоронний № 270-м.
Окрім того, під час проведення позапланової перевірки посадовими особами на об'єкті будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , шляхом візуального огляду виявлено ознаки втручання у фасадну стінку будинку зі сторони дороги, а саме: здійснено демонтаж частини стіни та монтаж цегляної кладки під вікном, також здійснено проріз під вікнами, що свідчить про наміри суб'єкта містобудування щодо можливого влаштування окремої вхідної групи.
Шляхом опрацювання відомостей Реєстр будівельної діяльності за параметром пошуку «адреса об'єкта будівництва: квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 » представниками позивача не виявлено дозвільних документів на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 , що свідчить про самовільне будівництво.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, ДІАМ складено акт від 11.06.2024 № 8, за змістом якого зафіксовано, порушення суб'єктом містобудування пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (а.с.115-130).
На підставі виявлених порушень головним інспектором ДІАМ 11.06.2024 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 96 КУпАП (а.с.130-132) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.06.2024, яким вимагалось усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 12.08.2024 (а.с.133-135).
В подальшому, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 19.06.2024 винесено постанову № 6/24/02-1-08, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 96 КУпАП (а.с.138-140).
У період з 11.09.2024 по 24.09.2024 на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 28.08.2024 № 155 (а.с.22) та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 05.09.2024 за № 1232/02/12-24 (а.с.23-24) посадовими особами проведено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.06.2024, за результатами якого складено акт від 24.09.2024 № 4 (а.с.88-103).
Зазначеною перевіркою встановлено, що суб'єкт містобудування не виконав вимогу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.06.2024, а саме: не виявлено дозвільних документів на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 , які дають право на виконання будівельних робіт, не оформлені, квартири не приведені у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 12.08.2024, а саме: демонтаж об'єкту самочинного будівництва не здійснено.
Так, виявлені порушення стали підставою для висновку про наявність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП (а.с.81-84) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.09.2024, яким вимагалось усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_1 , шляхом приведення квартири у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 25.11.2024 (а.с.85-87).
Постановою від 03.10.2024 № 2/24/02-2-08 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн. (а.с.110-113).
В подальшому, в період з 26.12.2024 по 08.01.2025 на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 23.12.2024 № 221 (а.с.21) та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.12.2024 № 1846/02/12-24 (а.с.25) посадовими особами проведено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.09.2024, за результатами якого складено акт від 08.01.2025 № 1 (а.с.59-72).
Зазначеною перевіркою встановлено, що суб'єкт містобудування не виконав вимогу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.09.2024, а саме: не виявлено дозвільних документів на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 , які дають право на виконання будівельних робіт, не оформлені, квартири не приведені у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 25.11.2024, а саме: демонтаж об'єкту самочинного будівництва не здійснено.
Так, виявлені порушення стали підставою для висновку про наявність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП (а.с.53-55).
Постановою від 17.01.2025 № 2/24/02-2-08 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП.
Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем приписів у добровільному порядку, просить суд зобов'язати відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт будівництва.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, в тому числі здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Статтею 38 Закону № 3038-VI унормовано порядок вирішення питань, пов'язаних із знесенням самочинно збудованих об'єктів, за правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Отже, положення частини 1 статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб'єкта владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.
Суд звертає увагу, що зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.
Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 серед підстав для проведення позапланової перевірки є, у тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
Пункт 17 Порядку № 553 визначає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Так, судом встановлено, що на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 22.05.2024 № 87 та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.05.2024 № 546/02/12-24 посадовими особами проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Підставою для ініціювання перевірки стало колективне звернення мешканців та власників квартир у будинку АДРЕСА_2 від 16.11.2023, зареєстрованого 19 грудня 2023 року за № Ко/3909/08-23, з урахуванням висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09 січня 2024 року та встановлення факту самочинного будівництва.
Відповідно до інформації викладеної у зверненні, на об'єкті будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , знаходиться об'єкт самочинного будівництва, а саме: здійснено проріз фасаду під вікном та демонтаж частини фасадної стіни під вікном.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу на об'єкті будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленнями від 24.05.2024 № 560/02/12-24 та № 561/02/12-24.
29.05.2024 під час проведення позапланової перевірки Головними інспекторами на об'єкті будівництва встановлено, що відповідач або його уповноважений представник, не прибули на об'єкт будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , для проведення позапланової перевірки.
На виконання вимоги, зазначеної в повідомленнях про проведення позапланового заходу від 24.05.2024 № 560/02/12-24 та № 561/02/12-24, під час проведення позапланової перевірки 29.05.2024 відповідачем або уповноваженим представником не було надано документи Головним інспекторам.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій.
Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, у випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
У зв'язку із вищевикладеним, перевірку проведено із залученням представника органу місцевого самоврядування та старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва та візуального огляду було встановлено, що суб'єктом містобудування здійснено самовільне будівництво об'єкту за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , а саме: здійснено демонтаж частини стіни та монтаж цегляної кладки під вікном, також здійснено проріз під вікнами, що свідчить про наміри суб'єкта містобудування щодо можливого влаштування окремої вхідної групи.
Згідно з частиною десятою статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3038-VI, реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації в тому числі щодо документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.
В реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкт будівництва за адресою : квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, об'єкт будівництва є самочинним будівництвом. Згідно частин 8 і 5 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що об'єкт будівництва належить до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) СС1.
За результатами проведення головними інспекторами ДІАМ позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 11.06.2024 № 8, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 96 КУпАП, та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.06.2024, яким вимагалось усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт або привести земельні ділянки у попередній стан, що існував до самочинного будівництва у термін до 12.08.2024.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки є, у тому числі, перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На підставі наказів Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 28.08.2024 № 155 та від 23.12.2024 № 221, відповідно до направлень для проведення планового (позапланового) заходу від 05.09.2024 за № 1232/02/12-24, від 12.12.2024 № 1846/02/12-24, посадовими особами з 11.09.2024 по 24.09.2024 та з 26.12.2024 по 08.01.2025 проведено позапланові перевірки на об'єкті будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , щодо виконання громадянином ОСОБА_1 , вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.06.2024 та від 24.09.2024.
Під час проведення позапланових перевірок Головним інспектором встановлено, що суб'єкт містобудування або його уповноважений представник, не прибули на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу, що підтверджується повідомленнями від 05.09.2024 № 1233/02/12-24, від 06.09.2024 №1241/02/12-24, № 264/02/12-25, від 24.12.2024 № 1859/02/12-24.
Перевірку з 11.09.2024 по 24.09.2024 проведено із залученням представника органу місцевого самоврядування, а саме: головного спеціаліста відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради Ідака Володимира Володимировича та представника поліції дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції - Іващук Ігор Миколайович, та з 26.12.2024 по 08.01.2025 із залученням представника органу місцевого самоврядування, а саме: заступника начальника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради Каюка Ігоря Петровича.
Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва встановлено, що відповідач Головному інспекторові не надав дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Головний інспектор, опрацювавши Реєстр будівельної діяльності за параметром пошуку «адреса об'єкта будівництва: квартира АДРЕСА_4 » не виявлено дозвільних документів на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Отже, відповідачем не виконано вимоги приписів від 11.06.2024 та від 24.09.2024 в частині: отримання дозвільних документів на об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 , які дають право на виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва за адресою квартири АДРЕСА_1 ».
Отже, під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва та візуального огляду відповідачем було виявлено, що суб'єкт містобудування не виконав вимогу Приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.06.2024 та від 24.09.2024, а саме: документів на об'єкт будівництва за адресою: квартири АДРЕСА_1 , які, які дають право на виконання будівельних робіт, не оформлені, земельні ділянки не приведені у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у терміни до 24.09.2024 та до 25.11.2024, а саме: демонтаж об'єкту самочинного будівництва не здійснено.
За результатами проведення головними інспекторами ДІАМ позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено акти від 24.09.2024 № 4 та від 08.01.2025 № 1, якими зафіксовано вищенаведені порушення.
Головним інспектором 03.10.2024 та 17.01.2025 стосовно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-42 КУпАП.
Адміністративну справу було розглянуто та винесено постанови від 03.10.2024 №2/24/02-2-08 та від 17.01.2025 № 2/24/02-2-08 по справі про адміністративне правопорушення, якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачу надавалися змоги усунути вищезазначені порушення, однак, такі порушення відповідачем не усунуто.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
За приписами частини 7 статті 34 Закону № 3038-VI виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:
1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки
2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Суд звертає увагу, що для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво об'єкта без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов'язальних приписів, якими вимагалось усунути виявлені порушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, від 3 березня 2021 року у справі № 826/13266/18.
Разом з тим, станом на час розгляду справи вимоги приписів щодо приведення об'єкту у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва (а саме: демонтажу об'єкту самочинного будівництва) відповідачем виконано не було.
Одночасно суд вважає, що судом не повинно оцінюватись наявність чи відсутність порушень відповідачем норм містобудівельної діяльності, викладених у приписі, оскільки предметом спору є знесення об'єкта самочинного будівництва, а не правомірність винесеного приписів чи постанов.
Суд також бере до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем приписів та постанов, і як наслідок, визнання таких протиправними та скасування.
Суд звертає увагу, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Разом з тим, можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_1 привести об'єкт будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 до попереднього стану, який існував до початку самочинного будівництва, суд вказує на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Водночас, згідно з частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Тобто, вимога про приведення об'єкта будівництва до попереднього стану, який існував до початку самочинного будівництва, за своєю правовою природою є способом захисту цивільного права, який прямо врегульований положеннями статті 376 Цивільного кодексу України. Саме в межах цивільно-правових відносин вирішуються питання перебудови об'єкта, усунення відхилень від проєкту або повернення нерухомого майна до попереднього стану за наявності істотних порушень будівельних норм чи прав інших осіб.
Водночас, законодавство у сфері містобудівної діяльності, зокрема стаття 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, передбачає інший механізм реагування органу державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення самочинного будівництва, а саме: видання припису про усунення порушень, а у разі його невиконання - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта. Такий спосіб захисту є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративних судів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов'язання відповідача привести об'єкт будівництва до попереднього стану не може бути розглянута в межах адміністративного судочинства, оскільки регулюється нормами цивільного законодавства та підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Натомість, вимога про знесення самочинно збудованого об'єкта у разі невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідає приписам статті 38 Закону № 3038-VI та є належним способом захисту у даних публічно-правових відносинах.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об'єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).
Суд встановив, що відповідачем здійснюється будівництво без належних дозвільних документів та з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, при цьому, уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідачу були винесені приписи про усунення виявлених порушень, зокрема шляхом отримання передбачених законом дозвільних документів або приведення об'єкта у відповідність до вимог містобудівного законодавства.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідач проігнорував вимоги приписів, не вжив жодних заходів для легалізації самочинного будівництва, не отримав дозвільних документів для об'єкту будівництва за адресою: квартира АДРЕСА_1 та не усунув встановлені порушення у добровільному порядку та у визначений строк.
За таких обставин, відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, у разі невиконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, єдиним ефективним та правомірним способом відновлення порушеного публічного інтересу є зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт будівництва, розташований за адресою: квартира АДРЕСА_1 , та привести об'єкт нерухомого майна до стану, який існував на момент державної реєстрації права власності від 18.08.2015, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119769426101.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної інспекції архітектури та містобудування України - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) знести самочинно збудований об'єкт будівництва, розташований за адресою: квартира АДРЕСА_1 , та привести об'єкт нерухомого майна до стану, який існував на момент державної реєстрації права власності від 18.08.2015, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119769426101.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) (код ЄДРПОУ 44245840, бульвар Лесі України, 26, м. Київ, 01133).
Відповідач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.