22 грудня 2025 року Справа № 280/9208/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В.., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» (69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд.33, ЄДРПОУ 4172084) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13192214/41720843 від 20 серпня 2025 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 17.07.2025 до податкової накладної №16 від 29 травня 2025 року, та зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування №1 від 17 липня 2025 року до податкової накладної №16 від 29 травня 2025 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» сплатило або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що підприємством у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу розрахунок коригування до податкової накладної, який був зареєстрований, однак зупинений з посиланням на вимоги пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області було зазначено перевищення суми компенсації вартості товару/послуги 7217, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, над величиною залишку такого товару, визначеного як різниця обсягів придбання та постачання такого товару/послуги його отримувачем, що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. З огляду на це, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарської операції, відображеної у вищевказаному РК, підприємством були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією було прийнято рішення №13192214/41720843 від 20 серпня 2025 рок про відмову у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування. Позивач вищезазначене рішення вважає незаконним та необґрунтованим, з огляду на що звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, у прохальній частині відзиву на позово заявлено клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03 листопада 2025 ркоу у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.
31 жовтня 2025 року відповідачем 1 поданий відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач - 1 позов не визнає та зазначає, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими позивачу відмовлено у реєстрації спірного розрахунку коригування, є правомірним та законним з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів для реєстрації спірного РК після зупинення контролюючим органом його реєстрації. У задоволенні позовної заяви відповідач просить відмовити у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач -1 просив суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03 листопад 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» зереєстроване у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань починаючи 09 листопада 2017 року. До видів діяльності позивача за кодами КВЕД належать: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; 24.33 Холодне штампування та гнуття; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.21 Виробництво радіаторів і котлів центрального опалення; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 38.11 Збирання безпечних відходів; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами.
08 січня 2024 року ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» (далі - Постачальник) отримало від ПП «МОРЕНА СК» (далі - Покупець) ЄДРПОУ 43508227 замовлення на закупівлю дроту сталевого діаметром 0,6 мм.
На виконання вищезазначеного замовлення позивачем ПП «МОРЕНА СК» виставлено рахунок №6 від 29 травня 2025 року та отримано 100 % передплату за товар у сумі 500 000 грн., що підтверджується випискою банку від 29 травня 2025 року, копія якої міститься в матеріалах справи.
З метою викоання замовлення ПП «МОРЕНА СК», позивачем укладено Договір купівлі-прожажу з ПрАТ «СТАЛЬКАНАТ» № 397/25 від 25 червня 2025 року, на поставку дроту сталевого.
На виконаня вимог вказаного договору позивачем перераховано оплату за Рахунком № 4773 від 25 червня 2025 року у сумі-494730 грн., що підтверджується Випискою банку від 25 червня 2025 року. З матеріалів справи вбачається, що перша поставка дроту здійснена 22 липня 2025 року, що підтверджується накладною № 5277, ТТН № 2460 від 22 липня 2025 року.
Тобто, товар (дріт), який мав поставлятись ПП «МОРЕНА СК» придбано позивачем у ПрАТ «СТАЛЬКАНАТ».
На дату виникнення податкових зобов'язань, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме отримання передплати за дріт від ПП «МОРЕНА СК», позивачем складено податкову накладну №16 від 29 травня 2025 року на загальну суму 500 000,00 грн., реєстрацію якої здійснено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
17 липня 2025 року позивачем отримано Лист від ПП «МОРЕНА СК» за № 3 від 17 липня 2025 року про відмову від поставки та проханням повернути попередню оплату за дріт перераховану 29 травня 2025р. за Рахунком № 6 від 29 травня 2025 року.
17 липня 2025 року позивачем ПП «МОРЕНА СК» повернуто попередню оплату у повному обсязі, що підтверджується Випискою банку від 17 липня 2025 року, копія якої міститься в матеріалах справи.
Також, 17 липня 2025 року позивачем виписано Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17 липня 2025 року до податкової накладної № 16 від 29 травня 2025 року, Реєстраційний № 9226424983 від 31 липня 2025 року та подано такий розрахунок на реєстрацію.
По вищевказначеному розрахунку коригування до податокової накладної № 16 від 29 травня 2025 року позивач 31 липня 2025 року отримав квитанцію про зупинення вищезазначеного розрахунку коригуванння.
Згідно інформації, зазначеної у Квитанції реєстрації РК, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, реєстрація розрахунку коригування від 17 липня 2025 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги 7217, зазначеного у розрахунку коригуванні на зменшення суми податкових зобов'язань, над величиною залишку такого товару, визначеного як різниця обсягів придбання та постачання такого товару/послуги його отримувачем, що відповідає пункту 5 Критеріїв здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показники «D =1,0643%, «Р поточ.» = 781349,64.
Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення № 1 від 07 серпня 2025 року про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено з документами, із додатками в кількості 16 шт. (Виписка 25 червня 2025 року, Дог. оренди авто, Рах Стальканат. Дог оренди ММ20, Дог Стальканат, Штатное 2025, Виписка 17 липня 2025 року, Дог Укрнафта, Дог оренди Істоміна, Виписка 29 травня 2025 року, Лист Морена, Накази на прийом, Пояснення, Дог оренди авто ГАЗ, Накл Стальканат, Рахунок).
За результатми наданих позивачем пояснень та копій докуметів, Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, позивачу повідомленням від 12 серпня 2025 року за № 13162883/41720843 запропоновано надати документальне підтвердження причин формування рядка 21 декларації з ПДВ , а також пояснення щодо розумної мети роботи підприємства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ у 2025 році, а також надати інформацію щодо зберігання залишків сировини, інвентаризаційна відомість з визначенням місць проведення інвентаризації, надати складські документи, ОСВ, інформацію щодо транспортування.
14 серпня 2025 року позивач скористався своїм правом на подання додаткових пояснень та копій документів відповідно до зазначених недоліків у повідомленні комісії від 12 серпня 2025 року за № 13162883/41720843 та надав пакет документів з 18 електронних файлів довільного формату: (1_ОСВ 26 липень.pdf 2_Сертифікат ТУpdf.pdf 3_Дог АКВІ.pdf 4_Інв опис дріт.pdf 5_ОСВ 281 липень.pdf 6_Договір Крив Ріг-1-5-1-3.pdf 7_Накл Стальканат 5268.pdf 8_Дог Метиз.pdf 9_Договір Крив Ріг 2.pdf 10_ТТН 22.07.25.pdf 11_ОСВ 631 Метиз липень.pdf 12_Накл Метиз сетка 17 квітня 2025 року.pdf 13_АКТ перевезення.pdf 14_Дог фін доп.pdf 15_Виписка банка 25 липня 2025 року.pdf 16_Інв опис 201.pdf 17_Дод пояснення 15 серпня 2025 року.pdf 18_Договір Крив Ріг-6-8.pd).
Проте, рішенням комісії ДПС №13192214/41720843 від 20 серпня 2025 року позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 17 липня 2025 року до податкової накладної № 16 від 29 травня 2025 ркоу, з посиланням: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яки зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про рестрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації зазначеного розрахунку коригування, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку.
Згідно пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Судом встановлено, що після повернення попередньої оплати за дріт, перераховану позивачу ПП «МОРЕНА СК» 29 травня 2025 року за Рахунком №6 від 29 травня 2025 року та внаслідок чого позивачем до реєстрації в реєстрі податкових накладних подана податкова накладна № 16 від 29 травня 2025 року, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних РК №1 від 17 липня 2025 року до ПН № 16 від 29 травня 2025 року, де сумою коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту за основною ставкою визначено 83 333,33 грн., а сумою коригування обсягів постачання без урахування ПДВ - 416 666,67 грн.
Водночас, вищезазначений РК згідно квитанції від 31 липня 2025 року № 9226424983, був доставлений до Державної податкової служби України, але його реєстрацію було зупинено з посиланням на положення пунктцу 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. У квитанції зазначено про перевищення суми компенсації вартості товару/послуги 7217, зазначеного у розрахунку коригуванні на зменшення суми податкових зобов'язань, над величиною залишку такого товару, визначеного як різниця обсягів придбання та постачання такого товару/послуги його отримувачем, що відповідає п.5 Критеріїв здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до пункту 5 Додатку 3 до Порядку №1165 (у редакції, яка діяла на час зупинення реєстрації спірної РК) закріплено, що перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому пунктом 5 Порядку №520 включає в себе об'ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (підпункти 7, 9 Порядку №520).
Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у пункті 5 Порядку №520 документи.
Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.
З цього приводу у вищевказаній квитанції від 31 липня 2025 року було запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про його реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Реєстрі.
З цього приводу суд зауважує, що в квитанції про зупинення реєстрації спірного РК підприємства, податковим органом не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цієї РК.
Суд також зазначає, що відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Судом встановлено, що позивачем направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарській операції, щодо якої складено розрахунок коригування. З наданих до суду копій документів вбачається зміст і обсяг господарської операції, по яких позивач подав для реєстрації розрахунок коригування, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей не зазначено і у відзиві представником відповідача.
Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13192214/41720843 від 20 серпня 2025 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаного РК.
Підставою для прийняття такого рішення було зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації відповідачем -1 зазначено, що подані документи не підтверджують фактичне здійснення позивачем господарської операції, що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорюване рішення містить лише загальні твердження про надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства, без жодної конкретизації, в чому саме проявляються вказані порушення.
Суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07 грудня 2022 року по справі №500/2237/20, з урахуванням якого приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області є актом індивідуальної дії.
На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 02 липня 2019 року у справі №3140/2160/18.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що представник відповідача за час розгляду адміністративної справи не надав до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваного рішення, а також не зазначив обґрунтованих підстав для його прийняття, при цьому він обмежився лише формальним посиланням на дефектність наданих позивачем на пропозицію податкового органу документів.
Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов'язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій з контрагентом, які зазначені в РК.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факти, відображені в розрахунку коригування, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію РК не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації РК, з огляду на що рішення №13192214/41720843 від 20 серпня 2025 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 17 липня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказаний розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації РК, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних РК №1 від 17 липня 2025 року датою його фактичного надходження.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів по 1211,20 грн.
Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу представником відповідача не заявлено.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані, зокрема, договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19 та від 28 квітня 2021 року у справі №640/13685/19.
Як встановлено судом, на підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано Договір про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2025 ркоу № б/н, рахунко на оплату від 01 жовтня 2025 року, Акт приймання-передачі послуг від 06 жовтня 2025 року, платіжна інстукція 226 від 02 жовтня 2025 року.
З матеріалів справи видно, що представництво інтересів ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» у справі № 280/9208/25 здійснювало Адвокатське об'єднання «ЛЕГЕС».
Судом встановлено, що між ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» та адвокатом Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» укладено договір про надання правової допомоги від 01 жовтня 2025 року б/н.
Відповідно до п. 4.1 Договору, за надання Послуг, що надаються Адвокатським об'єднанням, Клієнт сплачує гонорар та компенсує фактичні витрати, пов'язані із наданням Послуг та необхідні для виконання цього Договору.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг, що пов'язані із позовною роботою та представництвом інтересів Клієнта в суді (п. «в», «г» п.1.1 Договору) встановлюється шляхом підписання додаткових угод до Договору.
01 жовтня 2025 року між ТОВ ««НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» та адвокатом Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2025 року.
Пунктом 3 Додаткової угоди №1 визначено, що сторони домовились, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, складається з вартості правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі та становить за складення тексту позовної заяви - 8 000,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 06 жовтня 2025 року Адвокатським об'єднанням відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 01 01 жовтня 2025 року та додаткової угоди №1 від 01 жовтня 2025 року надані наступні послуги правничої допомоги, а саме: складено та подано до суду позовну заяву.
Вказані послуги оплачені позивачем, що підтверджується копією платіжної інструкції № 226 від 02 жовтня 2025 року на суму 8 000,00 грн.
Отже, загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі склала 8000,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що розмір гонорару адвоката у сумі 8000,00 грн. є фіксованим, узгодженим сторонами у Договорі про надання правової допомоги від 01 жовтня 2025 року, Додатковій угоді №1 до Договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2025 року та є фактично є сплаченим клієнтом, що підтверджується платіжною інструкцією № 226 від 01 жовтня 2025 року на суму 8 000,00 грн.
Таким чином, наведені обставини не вимагають будь-якого іншого підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги та надання суду актів наданих послуг (виконаних робіт) з детальним описом їх обсягів та вартості.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19, а саме: «витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат» , в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним».
З огляду на вказане, витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів по 4 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13192214/41720843 від 20 серпня 2025 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 17 липня 2025 року до податкової накладної №16 від 29 травня 2025 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування №1 від 17 липня 2025 року до податкової накладної №16 від 29 травня 2025 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою його подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ЗАВОД ЕНЕРГОСЕРВІС» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов