Справа 688/4933/25
№ 2/688/1992/25
Рішення
Іменем України
22 грудня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючої - судді Цідик А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ленковецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько по батьковій лінії ОСОБА_3 . До настання смерті ОСОБА_3 проживав у Черчецькому будинку-інтернаті та мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Як відомо позивачу, ОСОБА_3 мав сина ОСОБА_4 , який народився в позашлюбних стосунках в Чернівецькій області, про цю обставину позивачу відомо зі слів ОСОБА_3 та зі слів батька позивача, ОСОБА_3 визнавав сина, проявляв прихильність до нього, вони підтримували родинні зв'язки. Зі слів ОСОБА_3 позивачу також відомо, що його син з 2013 року періодично працював за кордоном, де згодом почав проживати, але вони підтримували тісний зв'язок. Позивач рідко навідував ОСОБА_3 з об'єктивних причин, та й ОСОБА_3 також не покладався на активну участь позивача з різного роду підтримки чи догляду. У позивача також на утриманні були всі члени сім'ї, дружина та троє неповнолітніх дітей, які проживали в орендованих квартирах в м. Шепетівка, яким позивач також дуже мало приділяв уваги з об'єктивних причин. Позивач декілька разів в період з кінця 2016 по січень 2018 рік навідував ОСОБА_3 в будинку інтернаті в селі Черче. При черговому відвідуванні ОСОБА_3 , він висловлював своє задоволення, що ним опікуються працівники будинку-інтернату, що він вдячний працівникам інтернату і має бажання розпорядитися своїм майном на користь інтернату, якщо його син не повернеться із-за кордону в Україну.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, що знаходиться на території Коськівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не було і з чого б не складалося і все, що йому буде належати на день смерті, і на яке за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 . Про існування заповіту позивачу стало відомо лише весною 2025 року.
Позивач після отримання інформації про наявність заповіту на його користь, звернувся до приватного нотаріуса для оформлення спадкових прав, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини і для вирішення вказаного питання було рекомендовано звернутися до суду. Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася.
З 2001 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, у зв'язку з військовою службою мав неодноразові відрядження в інші населені пункти, є учасником бойових дій. За вказаних обставин, вважає, що шестимісячний строк пропустив з поважних причин, оскільки є військовослужбовцем, не був обізнаним про наявність заповіту та не мав змоги вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник Ленковецької сільської ради у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, не заперечив щодо задоволення позову.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.11.2025. Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
З 08.09.2016 по день смерті ОСОБА_3 проживав у Черчецькому будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю Хмельницької області, захоронення проводилося будинком-інтернатом, що підтверджується копією довідки №69 від 08.05.2025.
Померлий мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено в довідці Чемеровецької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області №76 від 28.05.2025.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не було і з чого б не складалося і все, що йому буде належати на день смерті, і на яке за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений секретарем Грицівської селищної ради 04.02.2011, зареєстровано в реєстрі за №3.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки з сільськогосподарським призначенням, кадастровий номер 6825583600:02:008:0101, що знаходиться на території Коськівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується копією інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.08.2025.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Ткачук А.О. за оформленням спадщини після смерті свого дядька, однак листом нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу №120/01-16 від 19.08.2025 йому повідомлено, він пропустив шестимісячний строк з часу відкриття спадщини та зазначено, що для оформлення спадщини необхідно звернутися до суду.
Через те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, та не знав про наявність заповіту, до нотаріуса звернувся за оформленням спадщини лише у 2025 році.
Відповідно до витягу зі Спадквого реєстру від 19.11.2025, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, інших спадкоємців не має.
Представник Ленковецької сільської ради не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
4.Норми права, які застосував суд.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
5.Оцінка суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).
Позивач у цій справі є спадкоємцем майна свого померлого дядька за заповітом та за законом є спадкоємцем п'ятої черги. А тому у разі незнання про наявність заповіту позивач і не повинен був учинити активні дії для прийняття спадщини - подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України шестимісячний строк.
Отже, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Як встановлено судом, позивач не був обізнаний про наявність заповіту та не є спадкоємцем першої черги, а тому суд дійшов висновку, що у позивача були поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, а тому останньому слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, з врахуванням воєнного стану в Україні - у 3 місяці.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до Ленковецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк в 3 місяці для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - Ленковецька сільська рада (вул. Коськовецька, 55 с. Ленківці Шепетівського району Хмельницької області, ЄДРПОУ 21315096).
Суддя Алла ЦІДИК