19 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 630/812/25
провадження № 22-ц/818/4995/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр» на заочне рішення Люботинського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2025 року ухвалене у складі судді Малихіна О.О.
Встановив
В червні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» ( надалі ТОВ) , звернулось до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №25.06.2024-100001019 від 25 червня 2024 року у розмірі 15000,00 грн., та стягнення судових витрат.
Позов обґрунтований тим, що між сторонами у справі укладено Кредитний договір (оферти) №25.06.2024-100001019 відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 25 червня 2024 року , строком на 124 дні. Згідно п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальнику Кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором). Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до п. 4.1. Договору Кредит надається на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-2731. Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Згідно пункту 9.1. Договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору. ТОВ виконало умови Договору щодо надання відповідачу кредитних коштів, проте ОСОБА_1 , взяті на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 49800 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн., по процентам в розмірі 23250 грн., комісії 4050 грн., неустойки 7500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позики, позивач був змушений звернутися до суду.
Заочним рішенням Люботинського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2025 року в задоволені позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять належних доказів належності платіжної картки 414949*31, на яку були перераховані кошти за договором кредиту: №25.06.2024 року №25.06.2024-100001019 року саме ОСОБА_1 , а також відсутні належні докази перерахування коштів відповідачу саме ТзОВ «Споживчий центр».
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Споживчий центр» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалите нове рішення, яким повністю задовільнити позовні вимоги, та здійснити розподіл судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами укладено кредитний договір та у сторін виникли зобов'язання за цим договором. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора: «E852» - для Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 04.10.2024 , Заявки № 25.06.2024-100001019 від 25.06.2024 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №25.06.2024-100001019 (кредитної лінії) від 25.06.2024 , та «Е384» - для паспорту споживчого кредиту, який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0992871977. Відповідач не заперечував, що вказаний засіб зв'язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Позивач до позовної заяви надав докази в тому числі по рахунку 4149-49XX-XXXX-2731, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, надані позивачем документи у своїй сукупності доводять як факт виконання ТОВ «Споживчий центр» своїх зобов'язань за кредитним договором, так і факт невиконання відповідачем його зобов'язання щодо повернення кредиту.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.06.2024 року в електронній формі підписано паспорт споживчого кредиту, а також додаток до анкети позичальника, якою надано особисті дані.(а.с 14 зворот-16 зворот)
Також 25.06.2024 року позивач та відповідач підписали в електронній формі пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), яка є пропозицією укласти електронний кредитний договір.(а.с.8-11)
Окрім цього, 25.06.2024 року сторони в електронній формі підписали заявку, яка є частиною кредитного договору та містить підтвердження позичальника про прийняття пропозиції (акцепт). Основними умовами кредитного договору є наступні:
1. Дата надання/видачі кредиту - 25.06.2024;
2. Сума Кредиту: 15000 грн.
3. Строк, на який надається Кредит - 124 днів з дати його надання.
4. Дата повернення (виплати) кредиту - 26.10.2024;
5. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
6. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,47% = (27300 / 15000)/124 * 100%.
7. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.
8. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) що дорівнює 1350 грн. 00 коп.
Згідно довідки розрахунку, складеної відповідачем, заборгованість позивача по кредитному договору від 25.06.2024 року №25.06.2024-100001019 відповідає заявленій до стягнення за даним позовом сумі. При цьому проценти по кредиту нараховані за період з 25.06.2024 по 26.10.2024року.
Також, в матеріалах наявна квитанція про видачу 15000 грн. за кредитним договором від 25.06.2024 року №25.06.2024-100001019. Отримувач картка/рахунок ОСОБА_1 .
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
Ураховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Заявка споживача ОСОБА_1 , відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним договором 4149-49ХХ-ХХХХ-2731.
До матеріалів справи приєднано квитанцію про видачу 15000 грн. за кредитним договором №25.06.2024 року №25.06.2024-100001019. Отримувач картка/рахунок ОСОБА_1 .
Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій позичальник не звертався.
Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_2 .не належить ОСОБА_1 .
Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» зобов'язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 15000 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 , зазначений відповідачем у договорі.
Довідка-розрахунок заборгованості сумнівів у апеляційного суду не викликає.
Ураховуючи вищевикладене, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 49800 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 23250 грн, комісії 4050 грн, неустойки 7500 грн.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Ураховуючи, що апеляційний суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр», то відповідач повинен відшкодувати позивачу 2422,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3633,60 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" задовольнити.
Заочне рішення Люботинського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором у розмірі 49800,00 грн) сорок дев'ять тисяч вісімсот) грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2025 року.
Головуючий О.Ю Тичкова
Судді: О.В.Маміна
Н.П. Пилипчук