Рівненський апеляційний суд
17 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 571/1672/25
Провадження № 33/4815/1096/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретаря судового засідання - Супрунюк К.Р.,
захисника - Кузьміна Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року, -
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2025 року о 22 год. 14 хв. в селищі Рокитне по вул. Львівська, Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Granada», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту «Алкофор-507», результат якого становить 0,49 ‰, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Кузьмін Є.О. просить постанову місцевого суду скасувати та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вказує, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду даної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано поліцейським, внаслідок чого, на його думку, було прийнято незаконне рішення. Зазначає, що ОСОБА_1 було позбавлено права надати пояснення, докази та заявляти клопотання, оскільки справу розглянуто за його відсутності, а також за відсутності захисника, оскільки проігноровано його клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, яка не розпочалася в запланований час. Зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом або перебування його за кермом автомобіля в стані алкогольного сп'яніння, тому огляд на стан сп'яніння він пройшов не як водій, а як громадянин. Наголошує, що особи, які керують транспортним засобом і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, вони підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, проте після складення протоколу ОСОБА_1 без будь-яких перешкод продовжив керувати транспортним засобом.
Заслухавши доводи захисника Кузьміна Є.О., який, не заперечуючи проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , підтримав вимоги поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно приписів ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При прийняті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.
Висновки суду про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння при встановлених судом обставинах підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №361017 (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний - 0, 49 ‰ (а.с.6), результатом тесту №00031 від 13.06.2025 року, проведеного за допомогою газоаналізатора «Алкофор-507», згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 0, 49‰ (а.с.5); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано вказана подія, що підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді.
Зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 а ПДР та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів зупинки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом є безпідставними, оскільки з відеозаписів, які містяться матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено під час руху, причиною чого був неосвітлений номерний знак, після зупинки він вийшов з авто з-за водійського місця, при цьому не заперечував факт керування автомобілем, вказував, що випив 0,3 пива (файл 0017, час 02:30, 04:55), а після проходження огляду вказав, що можливо на такий результат ще «повпливало вчорашнє, вчора трохи випив» (файл 0017, час 15:28).
Також ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких пояснень з приводу незгоди з його змістом не виказав, будь-які заяви, зауваження чи скарги при оформленні протоколу чи після його оформлення відсутні. Жодних порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Так, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Твердження захисника про розгляд справи у відсутності її учасників є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що справа неодноразово призначалася до розгляду, однак відкладалася за клопотаннями як ОСОБА_1 , так і його захисників. 21 листопада 2025 року вони вкотре не з'явилися на розгляд справи, тому суд першої інстанції, забезпечивши належну можливість для реалізації процесуальних прав, яким особа та його захисник не скористалися, розглянув справу у їх відсутності. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати свої пояснення іншим чином, зокрема шляхом участі у засіданні в режимі відеоконференції або подання письмових пояснень, проте цим правом він також не скористався.
Суд критично відноситься і до доводів захисника про невідсторонення водія від керування транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи міститься зобов'язання про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортними засобами до повного витвереження (протягом 24 год.), від підписання якого останній відмовився.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а мають формальний характер та спрямовані на ухилення водія від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 а Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, відповідно до вимог апеляційної скарги, відсутні.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Кузьміна Є.О. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович