№ провадження 11-сс/4809/574/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 405/5551/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 309 КПК України
09.12.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5 ,
при участі:
адвоката - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 , ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 06.11.2025, якою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, із вищою освітою, до затримання - військовослужбовець, пожежник військової частини НОМЕР_1 , пожежний батальйон, одруженого, без утриманців, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до положень ст. 89 КК України не судимого,
продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування на 35 днів: з 06.11.2025 по 10.12.2025 включно, без визначення застави.
Старший слідчий в ОВС СВ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у межах строку досудового розслідування без визначення застави.
Клопотання подане у межах кримінального провадження №22025120000000076 від 26.05.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні державної зради, тобто, діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності України; вчиненні шпигунства, надання іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.
президент російської федерації, 24.02.2022, о 05 годині оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
У зв'язку з викладеним, 24.02.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
ОСОБА_7 , 21.05.2025, вирішив надати представнику іноземної держави - агресора - співробітнику 3 напрямку 9 управління Департаменту оперативної інформації федеральної служби безпеки російської федерації ОСОБА_9 допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, погодившись на пропозицію, що надійшла йому на акаунт в Інтернет месенджера «Телеграм», від абонента на ім'я ОСОБА_10 , з номеру НОМЕР_2 , та полягала у тому, щоб за грошову винагороду здійснювати та надавати фотографічні та відеоматеріали адміністративних та військових об'єктів у м. Кропивницькому.
З 22.05.2025 ОСОБА_7 розпочав надсилати обумовлені фотографічні та відеоматеріали абоненту « ОСОБА_10 » із номером НОМЕР_2 , зокрема: за грошову винагороду 100 доларів США - повідомлення про штатну структуру військової частини НОМЕР_3 , скріншоти групового чату пілотів БпЛА цієї військової частини, фото будівлі обласного ТЦК та СП, за грошову винагороду 300 доларів США - інформацію щодо вильотів БпЛА підрозділом НОМЕР_4 ОМБр БУАР, відеозапис екрану свого мобільного телефону із переглядом повідомлень з групового чату у месенджері «WhatsApp» з контактною інформацією військовослужбовців, за грошову винагороду 200 доларів США - інформацію, відеозапис екрану свого мобільного телефону, із переглядом повідомлень з групового чату у месенджері «WhatsApp» щодо вильотів БпЛА підрозділом НОМЕР_4 ОМБр БУАР на лінії зіткнення, за грошову винагороду 50 доларів США - інформацію щодо здійснення охорони, кількості людей, автомобільного транспорту поблизу двох військових об'єктів у м. Кропивницькому, біля ІНФОРМАЦІЯ_2 і УСБУ України в Кіровоградській області, фотознімок частини будівлі обласного ТЦК та СП, архівний файл з 51 електронним документом про бойові розпорядження командира 2 батальйону НОМЕР_4 ОМБр, фотознімок приміщення військової служби правопорядку, інформацію про направлення на службу у військову частину НОМЕР_5 , фотознімок місця знаходження учбового центру у АДРЕСА_3 , інформацію про тип та кількість військової техніки на території учбового центру А1363 у АДРЕСА_3 , місце знаходження дислокації пунктів керування даного учбового центру, координати місця розташування вагонів на території учбового центру.
Протиправна діяльність ОСОБА_7 тривала з 22.05.2025 по 01.07.2025.
Ухвалою слідчого судді розглянуте клопотання слідчого та задоволене, щодо підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою строком на 35 днів, до 10.12.2025 включно, без визначення застави.
Рішення суду першої інстанції умотивовано наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком на 15 років або довічне позбавлення волі. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_7 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду, кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_7 , вчинено ним в умовах військового стану поєднаного у сприянні співробітнику спецслужб країни агресора, тобто рф, вчинено умисно, з метою незаконного збагачення; також слідчий суддя наголошує на кількості разів передачі ОСОБА_7 даних щодо військових об'єктів на території України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить змінити ухвалу слідчого судді, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, із покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Зауважує, що крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід враховувати також й обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Судом не оцінені вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Зазначає, що підозрюваний активно сприяє слідству.
Не надано належної оцінки обґрунтованості підозри.
Також вказав, що судом не було визначено розміру застави, відповідно до ст. 182 КПК України.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Продовження тримання під вартою регламентоване положеннями ст. 199 КПК України, зокрема: ч. 4, ч. 5 цієї норми закону визначає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України: клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вказаних вимог закону слідчим суддею дотримано.
Як встановлено матеріалами клопотання, у провадженні слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: державна зрада, тобто, діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності України; шпигунстві, надання іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_7 10.09.2025.
Обставини вчинення кримінального правопорушення, як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наведені вище.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки обґрунтованість підозри (наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення) підтверджується наданими прокурором інформацією та фактами, як от: протокол огляду від 28.05.2025, протокол проведення НСРД від 17.06.2025 із додатками.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Зважується на практику Європейського суду, - тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, відноситься до категорії умисних, особливо тяжких, караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Кримінальне правопорушення характеризоване підтриманням і забезпеченням збройної агресії проти України з боку російської федерації, активною участю у співпраці із державою-агресором; має підвищений рівень небезпеки для суспільства, зокрема для населення, окремих осіб, тим більше у період збройного конфлікту та воєнного стану.
Слід звернути увагу, що станом на час вчинення інкримінованого злочину, ОСОБА_7 мав статус діючого військовослужбовця.
Щодо положень ст. 178 КПК України, підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, реєстрації проживання, без утриманців, притягався до кримінальної відповідальності, але не судимий, до можливого вчинення інкримінованого злочину - військовослужбовець.
Зважаючи на зазначене вище, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не припинили своє існування й не зменшились, порівняно із часом, коли їх встановлено.
З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суворість покарання, що може загрожувати ОСОБА_7 , яке може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), колегія суддів вважає, що є реальним ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, на тимчасово окупованих територіях держави, а також, беручи до уваги матеріали клопотання, допускаються спроби підозрюваного ОСОБА_7 залишити територію країни через тимчасово непідконтрольні території, перетнувши кордон із державою-агресором.
Слушно враховано та зазначено слідчим суддею про те, що кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_7 , вчинено ним в умовах військового стану поєднаного у сприянні співробітнику спецслужб країни агресора, тобто рф, вчинено умисно, з метою незаконного збагачення, поєднаного, як слідує зі змісту наданих матеріалів клопотання, із бажанням помсти; наголошено при цьому на кількості разів передачі ОСОБА_7 даних щодо військових об'єктів на території України.
Зважаючи на зазначене вище, є підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити аналогічне кримінальне право порушення або продовжити передачу даних та інформації через вже розроблений канал зв'язку із представником держави-агресорки.
Отже, колегія суддів вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зважується також й на те, що постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування даного кримінального провадження до трьох місяців - до 10.12.2025.
Як убачається з матеріалів клопотання, до завершення досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих дій: допитати свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , розсекретити клопотання та ухвали про проведення НСРД, повідомити остаточну підозру ОСОБА_7 , виконати інші слідчі та процесуальні дії.
Отже, у цьому зв'язку, є необхідним вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою, оскільки строк його тримання під вартою закінчується.
Звертається увага на те, що приписи ч. 6 ст. 176 КПК України встановлюють: під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: п. 5) тримання під вартою.
Відтак, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 - є обумовленим необхідністю забезпечення належної поведінки підозрюваного та завдань кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечення кримінального провадження у цілому застосуванням більш м'якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного - є неможливим.
Також, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Тобто, законодавцем у даному випадку визначено дискреційні повноваження слідчого судді, суду, і визначення застави - залишається на розсуд суду.
Беручи до уваги обставини у відповідності до матеріалів клопотання, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, колегія суддів вважає, що визначення застави підозрюваному ОСОБА_7 - є недоцільним, і застосування такого альтернативного запобіжного заходу, окрім того, що є невідповідним встановленим обставинам та особі підозрюваного, також може зашкодити кримінальному провадженню в цілому.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді - є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування - відсутні.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 06.11.2025, якою стосовно ОСОБА_7 , продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування на 35 днів: з 06.11.2025 по 10.12.2025 включно, без визначення застави - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4