Справа № 682/1950/25
Провадження № 1-кп/682/170/2025
22 грудня 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретарки судових засідань - ОСОБА_2
прокурорів Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута кримінальне провадження № 12025244000001077 від 07.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч.2 КК України,
В провадженні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження 12025244000001077 від 07.06.2025 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1 ч.2 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 із цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зазначене клопотання прокурор обґрунтовував тим, що ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 25 червня 2025 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю та покладенням обов'язків, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 серпня 2025 року, включно, який ухвалами Славутського міськрайонного суду неодноразово продовжений.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а саме, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження. 27.11.2025 ухвалою суду ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати місце проживання строком до 25.01.2026 включно, та на обвинуваченого ОСОБА_5 покладено наступні обов?язки:
1) прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, з місця свого постійного проживання -
АДРЕСА_1 , цілодобово;
3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
28.11.2025 о 17.50 год. з Єдиного центру моніторингу ЕЗК м. Києва надійшло повідомлення до ВнП №1 м. Славута про те, що ними здійснюється контроль за виконанням ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 682/1950/25 щодо дотримання умов запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 , 1997 року народження. 28.11.2025, згідно дозволу суді Славутського міськрайонного суду ОСОБА_5 перебував в м. Хмельницький для зустрічі з адвокатом, однак за місцем проживання не повернувся та за вказано адресою в місті Хмельницькому також не перебував. Встановлено, що останній за власним бажанням був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 до лав ЗСУ та направляється в розташування в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Тобто овбинувачений ОСОБА_5 порушив обраний відносно нього запобіжний захід.
Відповідно до ч.1 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням прокурором має право звернутися передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов?язків, передбачених частиною п?ятою статті194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 , умисно порушив застосовані умови запобіжного заходу та переховується від суду - виникла об?єктивна необхідність у зміні запобіжного заходу, а саме застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зумовлено порушенням та не виконанням покладених на нього обов?язків, обраного запобіжного заходу, а також наявністю ризиків визначених ст. 177 КПК України. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не забезпечать його належної правової поведінки та створять неможливість запобігання вказаних ризиків та виконання покладених на нього процесуальних обов?язків під час розгляду справи у суді.
Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Миньківці Славутського району Хмельницької області, запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту застосованого 27.11.2025 ухвалою судді Славутського міськрайонного суду
Хмельницької області на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Прокурор ОСОБА_4 вказане клопотання підтримав.
Потерпіла та її представник не заперечували проти клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначили, що обвинувачений не порушував запобіжного заходу, а по дорозі додому з м.Хмельницький він був зупинений працівниками Хмельницького РТЦК і мобілізований. На даний час він перебуває на військовій службі в ЗСУ і бажає продовжити військову службу.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора разом із додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до с.3,4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.3,4.5 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 25 червня 2025 року було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю та покладенням обов'язків, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 серпня 2025 року, включно.
Ухвалами Славутського міськрайонного суду від 06.08.2025, 01.10.2025, 27.11.2025 року термін дії вказаного вище запобіжного заходу продовжено з покладанням на обвинуваченого ОСОБА_5 наступних обов'язків:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, з місця свого постійного проживання - АДРЕСА_1 , цілодобово;
3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
28.11.2025 року судом було надано дозвіл обвинуваченому ОСОБА_5 з метою реалізації його права на захист, покинути місце проживання та прибути до АДРЕСА_3 для зустрічі з адвокатом.
Проте, як вбачається із доказів долучених прокурором до клопотання, а також із інформації Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 12.12.2025 року, ОСОБА_5 до місця зустрічі не прибув та до місця постійного проживання у м. Славута не повернувся. Відповідно до повідомлення захисника ОСОБА_6 обвинувачений проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що свідчить про свідоме порушення обвинуваченим запобіжного заходу з метою уникнення покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Розглядаючи можливість зміни запобіжного заходу, суд звертає увагу на те, що захисником обвинуваченого, обвинуваченим не надано доказів, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані судом при зміні обвинуваченому запобіжного заходу, судовий розгляд у справі триває, не досліджені всі докази у справі, не допитані всі свідки, тому підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу немає.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення клопотання прокурора та зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Також, суд звертає увагу на ту обставину, що на даній стадії судового розгляду оцінка обґрунтованості обвинувачення робиться виходячи з наявності фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, у даному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може бути виправдане в тому чи іншому випадку тоді, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав та інтерсів як суспільства, так і потерпілого. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі «Летельє проти Франції»).
Як зазначено у п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку (рішення ЄСПЛ по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
Судом взято до уваги те, що обвинувачений є військовослужбовцем, добровільно виконує обов'язки по захисту Батьківщини, однак, наявність у ОСОБА_5 обов'язків, пов'язаних з проходженням військової служби, унеможливить або очевидно ускладнить виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, а також створює умови для його переховування та ухилення від суду.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику переховування від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, беручи до уваги, що обвинувачений є військовослужбовцем, не можна виключити наявність ризику вчинення ним інших дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, створення конфлікту між виконанням обов'язків військової служби і виконанням процесуальних обов'язків щодо явки до суду.
Обставин, які б у розумінні кримінально-процесуального закону свідчили про неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (наявність тяжких або хронічних захворювань тощо) судом не встановлено.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Отже, судом враховані всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , обсяг обвинувачення та суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, обставини та спосіб вчинення злочину, всі ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу, які не зменшились та продовжують існувати.
Натомість задовольняючи клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Виходячи з обставин справи, суд вважає доцільним визначити розмір застави овбинуваченому ОСОБА_5 - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Крім того, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, несення військової служби;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- прибувати за викликами до суду, прокурора за першою вимогою;
- носити електронний засіб контролю. Визначити строк дії обов'язків, передбачених ст.194 КПК України до 19.02.2026, з моменту звільнення особи під заставу.
З цих підстав клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.177, 181, 182, 315-316, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу задовольнити.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, змінити на запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, до 19 лютого 2026 року, включно.
Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, несення військової служби;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- прибувати за викликами до суду, прокурора за першою вимогою;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов'язків, та якщо будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.
Строк дії обов'язків визначити в межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 19.02.2026, з моменту звільнення особи під заставу.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими у той же строк з дня вручення їй копії.
Суддя ОСОБА_1