Справа № 761/26701/25
Провадження № 1-кс/761/17802/2025
30 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 211 111 000 005 46 від 15.06.2021, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Борисполя Київської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, спеціаліст сектору архітектури виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (у редакції чинній до 11.08.2023), ч. 1, 3 ст. 362 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого ГУ НП у Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 23.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (у редакції чинній до 11.08.2023), ч. 1, 3 ст. 362 КК України, відповідно до якої підозрюваний, діючи за попередньою змовою з іншою особою, розробив відповідну проектну документацію та через свій електронний кабінет інженера-землевпорядника, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, здійснив завантаження до програмно-апаратного комплексу Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру, у результаті чого вносив недостовірні відомості, а також порушував вимоги Закону України «Про землеустрій» щодо земельних ділянок загальною площею 38 га, чим сприяв спричинення збитків державі на суму 9 510 556 грн.
Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства або суду, знищити, спотворити чи приховати речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки наполягали, що оголошена ОСОБА_4 підозра необґрунтована, у діях останнього відсутній склад інкримінованих йому правопорушень. Крім того, сторона захисту зазначила, що ризики, зазначені слідчим, останнім недоведені, оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває понад чотири роки, упродовж цього часу ОСОБА_4 від органів досудового розслідування не переховувався, сприяв розслідуванню, отже наміру знищити чи спотворити документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень не має.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (у редакції чинній до 11.08.2023), ч. 1, 3 ст. 362 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом та зазначених слідчим ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тим, відповідно до практики ЄСПЛ з плином часу ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу значно зменшуються або ж взагалі зникають.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , його соціальний статус, міцність соціальних зв'язків, наявність у нього сім'ї, утриманця, постійного місця мешкання та роботи.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваного дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про несуттєву ймовірність існування вказаного вище ризику.
Крім того, малоймовірним є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також, враховуючи тривалість досудового розслідування у цьому провадженні, яка складає більше 4 років, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення упродовж вказаного часу здійснений необхідний обсяг процесуальних та слідчих дій, спрямованих на зібрання доказів, що спростовує актуальність ризику вчинення підозрюваним дій, спрямованих на знищення, приховання чи пошкодження речей та документів, що мають значення для провадження.
Наведене приводить до висновку про відсутність тих ризиків, про які зазначає слідчий у клопотання.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що для прийняття такого рішення обов'язковим є наявність хоча б одного із зазначених слідчим ризиків. У той же час сукупність вищезазначеного свідчить про недоведеність їх реального існування.
Вищенаведене приводить до висновку, що прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри, однак не доведене існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя у силу ч.3 ст.194 КПК має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до визначеного йому слідчим суддею органу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 відмовити
У відповідності до ч. 3 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Строк дії цієї ухвали встановити по 23 серпня 2025 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1