Справа № 675/1896/25
Провадження № 2/675/1044/2025
(заочне)
"22" грудня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Пашкевича Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (далі ТОВ «ФК Єврокредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року у розмірі 33962,35 грн., а також просило стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та 11200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 23.03.2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 було укладено заяву-договір №TDB.2021.0991.7659 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Згідно договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Однак свої зобов'язання за договором відповідачка не виконала, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості у розмірі 33962,35 грн, яка складається з 9994,85 грн заборгованості за тілом кредиту та 23967,50 грн заборгованості за відсотками.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останній набув право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_2 за договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року.
27.12.2024 року ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» уклали Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_2 за договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року на суму 33962,35 грн., яка складається з 9994,85 грн. заборгованості за тілом кредиту та 23967,50 грн заборгованості за відсотками.
Невиконання відповідачем взятих зобов'язань у відповідності до договору №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року змусило позивача звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача за вказаним договором в розмірі 33962,35 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.
У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.03.2021 року АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 уклали заяву-договір №TDB.2021.0991.7659 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана заява-договір.
Відповідно до п.2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, Банк на підставі отриманої від Клієнта заяви, відкрив Клієнту Поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та Поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Факт отримання Клієнтом картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі Кредитного договору (реквізити та підписи сторін).
На Поточний рахунок у гривні Банк надав Клієнту кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору. Спосіб надання кредиту шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на Поточному рахунку Клієнта (п. 3 Паспорту споживчого кредиту). Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту Кредитної лінії (п. 4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).
Крім того, у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. У тому числі, у п.4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, сторони узгодили конкретні умови, на яких відбувалось кредитне обслуговування Банком рахунку Клієнта, зокрема: - розмір ліміту кредитної лінії; - тип та розмір процентної ставки за користування Кредитом, зокрема на пільговий період (у разі його наявності); - розмір обов'язкового мінімального платежу; - строк сплати обов'язкового мінімального платежу; - орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом.
Розділом 2 Кредитного договору визначено умови та порядок надання кредиту. У відповідності до вказаних умов: кредит надається на строк 12 міс; загальний розмір кредиту складає 200000 гривень; процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 56% річних.
Банк свої зобов'язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.
Однак, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідачка не виконала. Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 року у ОСОБА_1 сформувалась заборгованість перед банком, що складається з: заборгованості за тілом кредиту (в тому числі прострочена) у сумі 9994,85 грн, 23967,50 грн заборгованості за відсотками, а всього 33962,35 грн.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останній набув право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року на загальну суму 33962,35 грн, що підтверджується витягом з Додатку №1 до вказаного договору.
27.12.2024 року ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» уклали Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року на суму 33962,35 грн, яка складається з 9994,85 грн заборгованості за тілом кредиту та 23967,50 грн заборгованості за відсотками, що підтверджується витягом з додатку №1 до вказаного договору.
Таким чином позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року на суму 33962,35 грн.
Після набуття права вимоги, ні ТОВ «ФК «Мустанг фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювали нарахування процентів за користування кредитом.
Згідно з довідкою - розрахунком заборгованості за кредитним договором №TDB.2021.0991.7659 від 23.03.2021 року, сформованої АТ «Мегабанк» станом на час відступлення права вимоги, заборгованість ОСОБА_1 становить 33962,35 грн.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Відповідачка не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, відповідно до умов договору, що відображено у довідці - розрахунку та виписках по особових рахунках позичальника.
Таким чином, у порушення кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав позивача.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов'язання за цим Договором.
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Доказів, які б спростували розмір заборгованість за кредитним договором, відповідачкою також не надано.
Оскільки відповідачка порушила зобов'язання, встановлені кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 33962,35 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн суд враховує таке.
Судом встановлено, що 01.07.2025 року між позивачем та АО «АЛЬЯНС ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги №1/07. Предметом вказаного договору є зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до розділу 3 даного договору, сторони погодили виплату винагороди за надання правової допомоги та порядок її розрхунків.
Актом приймання - передачі послуг з правничої допомоги №12135491 від 14.08.2025 року сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 11200,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 11200,00 грн. є завищеною та необґрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.
Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 5000,00 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (місце знаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) заборгованість у розмірі 33962 (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит», місце знаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич