Справа №766/18670/25
н/п 1-кс/766/8424/25
22.12.2025 року Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025231040001615 від 16.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
встановив:
17.12.2025 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просив накласти арешт по кримінальному провадженню № 12025231040001615 від 16.12.2025 року на майно, яке було вилучено 16.12.2025 року під час проведення огляду місця події, з забороною їх відчуження, користування, розпорядження, та залишити їх у розпорядженні органу досудового розслідування, а саме на:
1.1. Автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
1.2. Різноманітні вироби з металу, та мідні дроти, які упаковано до 4 поліетиленових пакетів, скріплено стяжками: А 370698; Н 46649664; NPUA 668482; Н 46649665.
Обґрунтування клопотання:
В обґрунтування клопотання зазначив, що автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 є знаряддям вчинення злочину, так як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перевозив на ньому різноманітні вироби з металу, та мідні дроти, які належать Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
17.12.2025 року вищевказане майно та автомобіль, постановою слідчого визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення злочину, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають значення для кримінального провадження та відповідають критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. разі не забезпечення збереження вилученого в ході огляду майна, воно може бути знищеним, зміненим, втраченим, перетвореним, відчуженим тощо, слід вирішити питання про накладення на них арешту до встановлення істини у кримінальному провадженні.
Думка учасників процесу.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування розгляду за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Мотивація суду:
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження за процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231040001615 від 16.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 16.12.2025 року о 16:44 год., в м. Херсоні по Миколаївському шосе, на 5 км навпроти «БМВ центру» працівниками УПП в Херсонській області зупинено автомобіль ВАЗ 2199 днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 який разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перевозив в багажнику випалені мідні кабеля у великій кількості та радіодеталі. Крім того, встановлено, що вказане майно належить юридичній особі - Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 34786151).
16.12.2025 року в період часу з 18:51 год. по 19:11 год. проведено огляд місця події за адресою: м. Херсон, вул. Миколаївське шоссе, 5 кілометр (задля забезпечення безпеки учасників слідчої дії, огляд в подальшому проводився за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 30). В ході проведення огляду був присутній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно на підставі заяви надав дозвіл на проведення огляду автомобіля на якому він пересувався.
Під час проведення огляду виявлено транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було вилучено як знаряддя вчинення злочину та поміщено на майданчик тимчасово затриманого транспортного засобу за адресою: с. Чорнобаївка, вул. Миколаївське шосе, 5.
Крім того, під час огляду в автомобілі марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено наступне майно, а саме: різноманітні вироби з металу, та мідні дроти, які добровільно на підставі заяви видав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в подальшому було вилучено та упаковано до 4 поліетиленових пакетів, скріплено стяжками: А 370698; Н 46649664; NPUA 668482; Н 46649665 та передано до кімнати зберігання речових доказів Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області.
Постановою слідчого від 17.12.2025 вилучене у ході огляду місця події майно та автомобіль визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
В якості підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, у клопотанні зазначено, що вищезазначене майно є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, яке підтверджує певні факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025231040001615 від 16.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення.
Отже, прокурором доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, зокрема арешт майна запобігає можливості його відчуження, пошкодження, псування, пертворення, знищення, приховування або перетворення.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту є необхідним для досягнення дієвості кримінального провадження, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 16.12.2025 період часу з 18:51 год. до 19:11 год. за адресою: м.Херсон, вул. Миколаївське шосе,5 км, а саме:
- автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з забороною користуватися та розпоряджатися цим майном;
-різноманітні вироби з металу, та мідні дроти, які упаковано до 4 поліетиленових пакетів, скріплено стяжками: А 370698; Н 46649664; NPU A 668482; Н 46649665.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання протягом п'яти днів апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційне оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1