Справа № 758/86/24
Категорія 17
11 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнорог Лариса Віталіївна, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
19.12.2013 він, протягом встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини, звернувся з заявою про відкриття спадщини до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В.
06.09.2023 він звернувся до приватного нотаріуса Чорноног Л.В. із заявою про видачу йому Свідоцтва про право на спадщину на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Однак, нотаріусом була винесена Постанова про відмову у видачі йому Свідоцтва про право на спадщину, відповідно до якої йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки у поданих ним нотаріусу документах було недостатньо відомостей, що підтверджують факт родинних відносин з померлою, а саме те, що він дійсно є двоюрідним онуком ОСОБА_2 .
Його батьком є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Батьком ОСОБА_3 та його рідним дідом є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Свідоцтво про народження його діда - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який би підтвердив факто того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою, втрачено.
У свідоцтві про народження ОСОБА_2 вказано батько: ОСОБА_5 , мати: ОСОБА_6 .
З метою отримання відомостей щодо батька та матері його покійного діда він звернувся з запитом до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції України.
18.11.2021 йому надано відповідь про відсутність актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому, 17.02.2022 року за № 741/21.8-89 Печерським РАГС було надано додаткову відповідь із якої вбачається, що на виконання його заяви про видачу Витягу з державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Рутченково, Олександрівського району, Донецької області відділом було спрямовано запит до Олександрівського відділу РАЦС у Краматорському районі Донецької області щодо перевірки даних в Реєстрі актового запису про народження ОСОБА_4 в архівах Олександрівського відділу ГАЦС, актовий запис про народження ОСОБА_4 - відсутній.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилися у місті Рутченково, Кіровського району, Донецької області. Зокрема, до заяви долучена копія Свідоцтва про одруження ОСОБА_4 , у якому зазначено місце його народження: місто Рутченково, Кіровського району, Донецької області.
До заяви долучена копія Свідоцтва про народження ОСОБА_2 , в якому зазначено місце її народження місто Рутченково, Сталінської області (стара назва Донецької області).
Приблизно у 1948 році ОСОБА_4 разом із своєю рідною сестрою ОСОБА_2 та їх батьками переїхали з Донецької області до міста Станіслав (зараз - місто Івано- Франківськ).
До заяви додано копію Комсомольського квитка ОСОБА_4 № НОМЕР_1 , виданого Станіславським ГКЛКСМУ, 14 березня 1956 року.
До заяви також додано копію Форми №1, що заповнювалась ОСОБА_4 у 1971 році в паспортному столі органів МВС у зв'язку з замінною паспорта громадянина СРСР із якої вбачається, що ОСОБА_4 здав старий паспорт IX- НОМЕР_2 виданий міськ.відділом міліції м. Станіслав.
Тобто, із зазначеного вбачається, що ОСОБА_4 , 1936 року народження, у віці 16 років, а саме у 1952 році вже проживав у м. Станіслав, оскільки отримував у цьому місті паспорт.
При цьому, з копії трудової книжки ОСОБА_2 , що надана Департаментом соціальної політики на запит адвоката Кушніра О.П. від 15.08.2023 року, вбачається, що у 1949 році вона була звільнена з роботи у зв'язку з переходом на роботу в м. Станіслав.
Із заяви ОСОБА_4 про видачу йому у 1980 році паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року вбачається, що в графі «батько» зазначений ОСОБА_5 , у графі «мати» зазначена ОСОБА_7 .
Тобто, відомості, відображені у вищезазначеній заяві підтверджують ту обставину, що мій його ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають одних батьків, тобто є рідними братом і сестрою.
При цьому, у заяві є одна лише невідповідність, зокрема ім'я матері ОСОБА_8 зазначено як ОСОБА_9 . Така помилка може бути викликана тим, що скорочене ім'я ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 , тобто паспортист при внесенні у 1980 році відомостей про матір помилково замість імені матері ОСОБА_12 зазначив ім'я ОСОБА_13 .
До заяви долучена копія Форми №1 від 24.06.1971 року, що заповнювалась власноруч його дідом ОСОБА_4 в органах МВС при заміні паспорта громадянина СРСР до якої внесені відомості про його сина, тобто про його батька ОСОБА_3 , 1964 року народження та його дружині - ОСОБА_14 , 1936 року народження.
До заяви долучена низка фотографій, на яких зображений його дід ОСОБА_4 разом із своєю рідною сестрою ОСОБА_2 .
Він особисто займався заходами по похованню ОСОБА_2 .
Посилаючись на зазначені обставини, просив встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та є двоюрідною бабою заявника.
Встановлення зазначеного факту необхідне з метою отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 .
У судове засідання заявник не з'явилися, його представник подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилися, була повідомлена про дату та час судового засідання належним чином.
Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв'язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19), зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 батьком є - ОСОБА_3 , матір'ю є - ОСОБА_15 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 батьком є - ОСОБА_4 , матір'ю є - ОСОБА_14 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно зі свідоцтвом про одруження ОСОБА_5 і ОСОБА_6 одружилися 11.11.1927.
Відповідно до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області від 18.11.2021 актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця Олександрівського району Донецької області відсутній.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання народилася в м. Рутченково, Сталінської області, батьком є - ОСОБА_5 , матір'ю є - ОСОБА_6 .
ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із заяви ОСОБА_4 про видачу йому у 1980 році паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року вбачається, що в графі «батько» зазначений ОСОБА_5 , у графі «мати» зазначена ОСОБА_7 , місце народження с. Рутченково, Кіровського району, Донецької області.
До заяви додано копію комсомольського квитка ОСОБА_4 № НОМЕР_1 , виданого Станіславським ГКЛКСМУ, 14 березня 1956 року.
До заяви також додано копію Форми №1, що заповнювалась ОСОБА_4 у 1971 році в паспортному столі органів МВС у зв'язку з замінною паспорта громадянина СРСР із якої вбачається, що ОСОБА_4 здав старий паспорт IX- НОМЕР_2 виданий міськ.відділом міліції м. Станіслав.
З копії трудової книжки ОСОБА_2 , вбачається, що у 1949 році вона була звільнена з роботи у зв'язку з переходом на роботу в м. Станіслав.
На підтвердження факту заявником надані копії сімейних фотографій.
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнорог Л.В. від 06.09.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджують факт родинних відносин з померлою.
Встановлення зазначеного факту необхідне заявнику з метою отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 .
Дослідивши вказані письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та встановленню підлягає факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та двоюрідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Керуючись ст. ст. 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315 , 319, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнорог Лариса Віталіївна (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 7, оф. 81), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та двоюрідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук