печерський районний суд міста києва
Справа № 757/64426/25-к
пр. 1-кс-64426/25
19 грудня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000000531 від 14.02.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грунь Охтирського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025000000000531 від 14.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування поданого клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000531 від 14.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження здійснюється Офісом Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру, в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, придбав, носив, зберігав та збув вогнепальну зброю, бойові припаси без передбаченого законом дозволу для особистого збагачення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п. п. 1-4, 9, 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему», п. п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 04.08.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав вогнепальну зброю, бойові припаси, а саме: два автомата бойової нарізної вогнепальної зброї, моделі «АКС-74У», калібру 5,45х39 та тисячу вісімдесят патронів калібру 5,45х39, що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям, які переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу з метою подальшого незаконного збуту у гаражі за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у його постійному користуванні.
04.08.2025 о 07 год. 55 хв. ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , зустрівся із останнім за координатами: 50.062343, 34.748878, смт. Котельва, Котелевський район, Полтавської області. Під час зустрічі ОСОБА_5 вказав на необхідність прибуття до гаражу що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту йому вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Після прибуття ОСОБА_7 до вказаного гаражного приміщення, 04.08.2025 о 08 год. 13 хв. ОСОБА_5 незаконно, без передбаченого законом дозволу, збув за 3000 доларів США що згідно курсу Національного банку України (далі - НБУ) склало 125 тис. 280 грн., та 59 тис. 500 грн., ОСОБА_7 вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: два автомата бойової нарізної вогнепальної зброї, моделі «АКС-74У», калібру 5,45х39 та тисячу вісімдесят патронів калібру 5,45х39, що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру, в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю, придбав, носив, зберігав та збув вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу для особистого збагачення за наступних обставин.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.09.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав вогнепальну зброю, а саме: п'ять автоматів бойової ручної нарізної вогнепальної зброї, моделі «АКС-74У», калібру 5,45х39, які переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу з метою подальшого незаконного збуту у гаражі за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у його постійному користуванні.
17.09.2025 о 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою збуту вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 , зустрівся із останнім за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час зустрічі яка відбулась 17.09.2025 о 11 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , в гаражному приміщені ОСОБА_5 незаконно, без передбаченого законом дозволу, збув за 315 тисяч грн., ОСОБА_8 вогнепальну зброю, а саме: п'ять автоматів нарізної вогнепальної зброї, моделі «АКС-74У», калібру 5,45х39.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Також, ОСОБА_5 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру, в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю, придбав, носив, зберігав та збув вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу для особистого збагачення за наступних обставин.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 04.10.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав вогнепальну зброю, а саме: п'ять автоматів бойової ручної нарізної вогнепальної зброї, моделі «АКС-74У», калібру 5,45х39, які переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу з метою подальшого незаконного збуту у гаражі за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у його постійному користуванні.
04.10.2025 о 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою збуту вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , зустрівся із останнім за координатами: 50.062343, 34.748878, смт. Котельва, Котелевський район, Полтавської області. Під час зустрічі ОСОБА_5 вказав на необхідність прибуття до гаражу що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту йому вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Після прибуття ОСОБА_7 до вказаного гаражного приміщення, 04.10.2025 о 11 год. 48 хв. ОСОБА_5 незаконно, без передбаченого законом дозволу, збув за 7500 доларів США що згідно курсу НБУ склало 309 тис. 525 грн., ОСОБА_7 вогнепальну зброю, а саме: п'ять автоматів бойової ручної нарізної вогнепальної зброї, моделі «АКС-74У», калібру 5,45х39.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
18.12.2025 ОСОБА_5 затриманий у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, оскільки існували обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
18.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику 19.12.2025.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, тому ОСОБА_5 без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, з метою зміни їх показань, експертів з метою надання ними неправдивих висновків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 5 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000531 від 14.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження здійснюється Офісом Генерального прокурора.
18.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 , зокрема:
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 09.06.2025;
- протокол огляду та вручення грошових коштів від 04.08.2025;
- протокол за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 05.08.2025;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.08.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.08.2025;
- протокол огляду від 04.08.2025;
- протокол огляду предмета від 05.08.2025;
- висновок експерта № СЕ-19-25/44207-БЛ від 19.08.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 04.08.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04.08.2025;
- постанова про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 17.07.2025;
- протокол за результатами контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 17.09.2025;
- протокол огляду покупця від 17.09.2025;
- протокол огляду та вручення грошових коштів від 17.09.2025;
- протокол вилучення товару у покупця від 17.09.2025;
- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 26.09.2025;
- висновок експерта № СЕ-19/112-25/15216-БЛ від 06.11.2025;
- висновок експерта № СЕ-19/112-25/15219-БЛ від 06.11.2025;
- висновок експерта № СЕ-19/112-25/15222-БЛ від 06.11.2025;
- висновок експерта № СЕ-19/112-25/15224-БЛ від 06.11.2025;
- висновок експерта № СЕ-19/112-25/15226-БЛ від 06.11.2025;
- висновок експерта № СЕ-19/112-25/15227-БЛ від 06.11.2025;
- протокол огляду та вручення грошових коштів від 04.10.2025;
- протокол за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 04.10.2025;
- протокол про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою, річчю або місцем від 22.10.2025;
- протокол огляд від 04.10.2025;
- висновок експерта № СЕ-19-25/55655-БЛ від 17.10.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.10.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 04.10.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 04.10.2025;
- форма 1 ОСОБА_5 ;
- протокол обшуку від 18.12.2025;
- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.12.2025;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.12.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, з таких підстав.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що ОСОБА_13 будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки відповідальність за вчинення інкримінованого йому злочину передбачена у вигляді позбавлення волі. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на даний час у даному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників злочинної групи, всіх епізодів вчинення злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів підозрюваний, входячи до складу злочинної організації, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), полягає в тому, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.
Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження, а покладений на підозрюваного обов'язок не буде занадто обтяжливим.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу може приносити швидкий стабільний заробіток.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240, 00 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12025000000000531 від 14.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 15.02.2026.
Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 18.12.2025 о 19 год. 27 хв.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) грн
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.02.2026.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1