Номер провадження 2/754/9944/25
Справа №754/16066/25
Іменем України
19 грудня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 37 500,00 грн.
Стислий виклад позицій сторін
Позивач, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", просить Суд стягнути з Відповідача заборгованість, що виникла в результаті невиконання умов договору про відкриття кредитної лінії № 1396-3301 від 17.05.2024, укладеного за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua). Позивач просить стягнути з Відповідача прострочену заборгованість за кредитом - 7 500,00 грн та прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 30 000,00 грн (з урахуванням програми лояльності). При цьому фактично нарахована сума процентів за Договором, згідно з розрахунком Позивача, склала 37500,00 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Судова повістка надсилалась Відповідачеві за адресою його місця проживання ( АДРЕСА_1 ), зареєстрованою у встановленому законом порядку, проте особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, поштові відправлення повернулися на адресу Суду без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).
Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом (частина десята статті 130 ЦПК України).
Суд з метою належного інформування Відповідача, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, крім офіційних судових повісток, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також місце, дату та час судового засідання було доведено до відома Відповідача через Портал Дія.
Також Суд надсилав відповідну інформацію на повідомлені у позовній заяві адресу електронної пошти Відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставлення повідомлення.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох Відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх Відповідачів (частини першої, другої статті 280 ЦПК України).
Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.
Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1 , абзац четвертий частини другої статті 8).
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
17.05.2024 між сторонами було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1396-3301. Початкова сума кредиту становила 5 000,00 грн на строк 365 днів. Умовами визначено базовий період 30 днів, промо-ставку - 1,16% та стандартну ставку - 1,45% в день. 19.05.2024 сторони уклали Додаткову угоду № 1, згідно з якою Відповідачу було надано додаткові кредитні кошти у сумі 2 500,00 грн. Таким чином, загальна сума основного боргу (тіло кредиту) збільшилася до 7 500,00 грн. Дата повернення (виплати) кредиту 18.05.2025.
Позивач повністю та своєчасно виконав свої зобов'язання за Договором, перерахувавши Відповідачеві кошти на його картковий рахунок через систему LiqPay (АТ КБ "ПРИВАТБАНК", договір № 4010 від 02.12.2019), що підтверджується відповідною довідкою АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач довів порушення Відповідачем умов цього договору шляхом неналежного виконання обов'язку з повернення кредитних коштів. Натомість, Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої кредитної заборгованості.
Позивач просить стягнути відсотки у розмірі 30000,00 грн (після застосування знижки за програмою лояльності).
Суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Суд перевірив розрахунок заборгованості з процентів, наданий Позивачем, і встановив, що Позивач нарахував проценти у загальному розмірі 39 200,75 грн за період користування кредитом до 18.05.2025 включно, тобто в межах строку кредитування з урахування додаткової угоди. Нарахування здійснювалося за промо-ставкою 1,16% та стандартною ставкою 1,45% в день.
Водночас, перевіряючи розмір процентної ставки, Суд бере до уваги, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України "Про споживче кредитування", зокрема, статтю доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %".
Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).
Отже, за загальним правилом норма частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року. Водночас до договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.
Також цим же Законом розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.
У цій справі, що розглядається, кредитний договір був укладений після набрання чинності змін до Закону України "Про споживче кредитування", тому пункт 17 Перехідних положень не може бути застосований до спірних правовідносин. Для нових договорів діє норма частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", тому максимальний розмір денної процентної не може перевищувати 1%.
Водночас умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним (частина п'ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
Тому Суд не бере до уваги розрахунок відсотків, наданий Позивачем, оскільки він ґрунтується на нікчемних умовах договору, та здійснює власний перерахунок в межах максимальної ставки 1% на день.
Суд встановив, що належний розмір процентів у межах строку кредитування за ставкою 1% становить 27 450,00 грн (7 500,00 грн х 1% х 366 днів). Заявлена Позивачем сума процентів перевищує гранично допустимий розмір, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Отже, керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд виснував, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з розрахунку, наведеного Судом.
Розподіл судових витрат
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на Відповідача.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Позов задоволено частково, тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача сплачена сума судового збору у розмірі 2 257,68 грн судового збору (2 422,40 х 93,2%).
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Договором № 1396-3301 від 17.05.2024 -7500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 27450,00 грн заборгованості за нарахованими процентами, а також судовий збір у розмірі 2257,68 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягувач (позивач) Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).
Боржник (відповідач) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
3. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
5. Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з'явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України) - 19 грудня 2025 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО