19 грудня 2025 року м. Житомир
справа № 240/34039/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №240/34039/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць;
- зобов'язано Державну установі "Коростенська виправна колонія (№71)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.
У зв'язку з набранням рішенням суду законної сили, Житомирським окружним адміністративним судом 24 жовтня 2024 року видано позивачу (стягувачу) виконавчий лист.
28 листопада 2025 року від представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича (який діє на підставі ордера Серії ВН від №1303369), через систему "Електронний суд" надійшла заява (за вх. №85255/25) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №240/34039/23, а саме його зобов'язальної частини на:
- стягнення з Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 50861,88 грн.
В обґрунтування зазначає, що на дату звернення до суду з цією заявою, відповідачем (боржником), за рішенням суду у справі №240/34039/23 від 27.05.2024, розраховано суму додаткової винагороди, що підлягає до виплати, яка складає 50861,88грн.
Вказує, що на момент звернення до суду з відповідною заявою вказана сума відповідачем (боржником) не виплачена, а тому рішення суду не виконано.
Саме тому, просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення суду у даній справі шляхом стягнення з відповідача (боржника) розрахованої суми додаткової винагороди, що підлягає до виплати.
Заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.12.2025 о 15 год 30 хв.
10 грудня 2025 року Державна установа "Коростенська виправна колонія (№71)", через систему "Електронний суд", надіслала заперечення (за вх. №87902/25), у яких просить відмовити у задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №240/34039/23.
Зазначає, що на виконання рішення суду у справі №240/34039/23 від 27.05.2024 позивачу (стягувачу) проведено нарахування недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період з 11 березня по 31 травня 2022 року, виходячи з її розміру 30000 грн на місяць, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди, в сумі 50861,88 грн та ПДФО 9155,14 грн, разом 60017,02 грн.
Вказує, що з метою виконання рішення суду відповідачем (боржником) направлено до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та Північно-Центрального міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції листи щодо надання додаткового фінансування за програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для сплати коштів за рішенням суду.
Наголошує, що станом на 09.12.2025 кошти на виплату заборгованості за рішенням суду у справі №240/34039/23 від 27.05.2024 не надходили.
Саме тому, зазначає, виплата заборгованості у розмірі 50861,88 грн буде здійснена після надходження відповідного фінансування.
У судове засідання 11.12.2025 щодо розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, позивач (стягувач) та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
11 грудня 2025 року від Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)", через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №88212/25) про розгляд заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі №240/34039/23 без участі уповноваженого представника.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 11.12.2025, суд на місці ухвалив перейти до розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі №240/34039/23 в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на викладене, керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подану заяву, зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №240/34039/23 представник позивача зазначає, що застосування способу виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника нарахованої суми є більш ефективнішим, оскільки наявні відомості щодо нарахованої уповноваженим суб'єктом, неоспорюваної суми боргу та відсутності у боржника кошті на його погашення.
Саме тому, у прохальній частині заяви, просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення №240/34039/23, а саме зобов'язальної частини рішення суду, на стягнення з Державну установу "Коростенська виправна колонія (№71)" на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в сумі 50861,88 грн
Відповідач (боржник) на противагу зазначеному у своїх запереченнях наголошує, що неможливість виконання судового рішення, в частині виплати нарахованої суми заборгованості, обумовлена відсутністю відповідних бюджетних призначень та зазначає, що виплата буде виконана при надходженні відповідного фінансування.
Суд, проаналізувавши наявні матеріали справи, обґрунтування поданої заяви, та позицію відповідача (боржника) з приводу заяви про заміну способу виконання рішення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Заявник своєю заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 50861,88 грн, фактично просить змінити резолютивну частину рішення, що змінює рішення суду по суті та його спосіб захисту, що, у свою чергу, є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.
Суд зауважує, що приписи ст.378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Як вже відмічалося, частина судового рішення у справі №240/34039/23 виконана, а інша буде виконана в порядку черговості в межах наявних бюджетних призначень відповідача (боржника).
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду у даній справі - це відсутність відповідного фінансування у відповідача (боржника), а також те, що зміна способу виконання рішення суду у спосіб, заявлений позивачем фактично призведе до зміни рішення суду в цій справі по суті, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої представником позивача заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі №240/34039/23.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.24 в адміністративній справі №240/34039/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко