Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 грудня 2025 року Справа№200/7974/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: Донецька обл., м. Маріуполь вул. Італійська 59, код ЄДРПОУ 44070187) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
16.10.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) у сумі 8 311,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 8311,96 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 04/2017 від 28.07.2017 та підтверджується податковою вимогою форми «Ф» від 13.11.2024 № 0000793-1306-0599, інтегрованою карткою платника податків.
У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплачує узгоджену суму зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 171 КАС України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З метою визначення підсудності 21.10.2025 було сформовано в "Електронному суді" запит до Єдиного демографічного реєстру. Згідно з відповіддю № 1913903 від 21.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Додатково здійснено повідомлення відповідача про надходження позовної заяви до суду, через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Копію ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2025 одержано відповідачем 04.11.2025, що підтверджується повідомленням про вручення.
Також, з метою інформування відповідача про судовий розгляд справи, судом розміщено оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Однак, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі відповідач не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи та ухваленню судом рішення.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області та була платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Із матеріалів справи встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 8311,96 грн.
Зазначена заборгованість виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 04/2017 від 28.07.2017 та підтверджується податковою вимогою форми "Ф" від 13.11.2024 № 0000793-1306-0599, інтегрованою карткою платника податків.
Разом з тим, заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з такого.
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 291.2, 291.3 ст. 293 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 1, 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно із п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. п. 1, 2 п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Абзацами першим, другим п. 295.1 ст. 295 ПК України визначено, що Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатила узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до поданої нею заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, то сума в розмірі 8311,96 грн. вважається її податковим боргом.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 13.11.2024 № 0000793-1306-0599. Вказана вимога була надіслана на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_2 . Однак, повідомлення, яке надсилалося відповідачу було повернуто 02.12.2024 податковому органу із зазначенням причини повернення "закінчення встановленого терміну зберігання".
Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкова вимога форми «Ф» від 13.11.2024 № 0000793-1306-0599 вручена відповідачу 02.12.2024. Проте, вказана податкова вимога залишилась без виконання. Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми боргу в повному обсязі.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, позивачу надано повноваження звертатися до суду щодо звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Документально підтверджених судових витрат у справі не встановлено, а тому питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) у сумі 8 311,96 гривень (вісім тисяч триста одинадцять гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич