Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2025 року Справа №200/9882/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведения перерахунку пенсії за період з 2020 но 2025 роки, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 7763.17 грн., на коефіцієнти у розмірі 1,1 1, у розмірі 1,1 І, у розмірі 1,14, у розмірі 1.197, у розмірі 1,0796, та у розмірі 1.115 для забезпечення індексації пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії (індексацію пенсії) ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, ОСОБА_1 , за 2017-2019 роки, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.05.2020 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2020 році", у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 1 18 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1.0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня содів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 4 позовних вимог немайнового характеру, при цьому вимоги зобов'язального характеру є похідними від вимог про визнання протиправними рішень суб'єктів владних повноважень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2025 року 3 028,00 грн., за подання даного адміністративного позову розмір судового збору складає 2422,40 грн
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачено.
До позовної заяви долучено клопотання про відстрочення від сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач посилається на скрутне матеріальне становище.
Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом в ухвалах від 10.05.2019 року у справі №9901/166/19, від 20.01.2021 року у справі №160/5843/20, від 21.01.2021 у справі №9901/396/20.
Позивачем не надано належного документального підтвердження стосовно підстав для відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору (якщо такі є).
Для відстрочення від сплати судового збору відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» позивач має право надати довідку органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №9901/77/20.
Крім вказаного, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України мають похідний характер, від вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).
В даному випадку вимоги заявлені до відповідача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1 та про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1 не містить періоду порушеного права та періоду для визначення зобов'язання відповідача таке право відновити.
Суд наголошує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд наголошує, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Зміст позовних вимог також впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі, зокрема й стосовно дотримання строків звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2025 у справі №120/1483/24 застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, згідно з якими ст. 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Крім того, за позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічний приклад процесуального правозастосування міститься також у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/24248/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову викладено не конкретизовано, тобто не у відповідності до вимог ст.5 КАС України, у зв'язку із чим позивачу слід уточнити позовні вимоги зазначивши дату порушеного права та дату з якої позивач просить таке право відновити (в частині позовних вимог про незарахування до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1 та про зобов'язання такий зарахувати) та надати суду відповідні уточнення до позовної заяви враховуючи положення ст.2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі за вимоги немайнового характеру або докази про підстави для відстрочення його сплати та надати суду відповідні уточнення до позовної заяви враховуючи положення ст.2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі за вимоги немайнового характеру або докази, які б свідчили про підстави для відстрочення його сплати та надати суду відповідні уточнення до позовної заяви враховуючи положення ст.2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк