Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 грудня 2025 року Справа№640/26833/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і скасування акту, визнання протиправним і скасування припису,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, ДАБК м. Києва, Департамент), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати акт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Реконструкція квартири на АДРЕСА_1 » від 31.08.2021 № б/н; - визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил внесеного Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 31.08.2021 за результатами позапланової перевірки проведеної на об'єкті «Реконструкція квартири на АДРЕСА_1 ».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в частині позивних вимог ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 31.08.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі.
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року суддею прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано докази.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що акт перевірки і спірний припис складені з порушенням вимог законодавства. Зазначає, що вона не проводить будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ) та не проводить роботи з будівництва балкону, а тому не є суб'єктом містобудування в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також позивачка зазначає, що набула право власності на вказану квартиру після введення в установленому порядку об'єкта в експлуатацію.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що Департамент, в межах наданих повноважень, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 ». Під час виїзду посадової особи Департаменту 18.08.2021 встановлено, що до квартири АДРЕСА_2 за зазначеною адресою прибудовано металеву конструкцію для влаштування балкону, який не з'єднано дверним прорізом із квартирою, будівельні роботи під час виїзду не виконувалися. Установлено, що замовником будівництва ОСОБА_2 , наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.10.2020 № КВ 051201016988 в частині належно затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва, в частині відомостей про характеристики житлових будинків (за наявності), чим порушено вимоги абз. 3 ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Замовником будівництва, ОСОБА_2 , наведені недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2021 № КВ 101210218893 в частині інформації щодо належно затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, чим порушено вимоги ч. 10 ст. 39 Закону. Отже, замовник будівництва не мав права затверджувати проектну документацію, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. На цей час ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 . Департамент не видавав, не реєстрував документів, які б надавали право ОСОБА_1 на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за цією адресою
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 191689738 від 05.12.2019 ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2019 № 671.
ОСОБА_2 , з метою проведення реконструкції кв. АДРЕСА_4 , надав до ДАБК м. Києва повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
У вказаному повідомленні зазначено, що вид будівництва - реконструкція, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно з п. 25 п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, загальна площа об'єкта відповідно до проєктної документації 53,2 кв.м., квартира на першому поверсі п'ятиповерхового будинку.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано 20.10.2020 ДАБК м. Києва за № КВ 051201016988.
У наступному, ОСОБА_2 19.02.2021 подав декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер: КВ 101210218893.
У вказаній декларації зазначено, дата початку робіт 20.10.2020, дата закінчення робіт 11.02.2021, строк введення об'єкта в експлуатацію І квартал 2021 року, загальна площа об'єкта 50,2 кв.м.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 від 11.02.2021 року, загальна площа квартири становить 50,2 кв.м. та складається з : коридору, житлової площі, шкафу, кухні, санвузлу та «балкону» (8,7 кв.м.).
За наслідками розгляду звернення фізичних осіб від 26.07.2021 комісія при Департаменті щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності вирішила, що це звернення є обґрунтованим і наявні підстави для проведення позапланової перевірки, про що зазначено у відповідному висновку засідання комісії від 04.08.2021.
Наказом Департаменту від 10.08.2021 № 902 вирішено здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 »
11 серпня 2021 видано направлення на проведення позапланового заходу щодо дотримання суб'єктом містобудування: ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Водночас приватним нотаріусом Прокудіною В.В., Київського міського нотаріального округу м. Києва 25.05.2021 року зареєстровано договір дарування кв. АДРЕСА_3 , за яким право власності на кв. АДРЕСА_3 площею, 50,2 кв.м, перейшло до ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 258155882 від 25.05.2021 і копією цього договору.
У зв'язку із наведеним Наказом Департаменту від 17.08.2021 № 919 вирішено здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 ».
17 серпня 2021 Департаментом видано направлення здійснене головному державному інспектору інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом ОСОБА_3 на проведення позапланового заходу щодо дотримання суб'єктом містобудування: ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Також на лист ДАБК м. Києва від 08.07.2021 № 073-5904 КП КМР «КМ БТІ» надало матеріали технічної інвентаризації на вказану квартиру, в якому відсутні балкони на першому поверсі будинку.
Відповідачем надано фото об'єкта будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » від 18.08.2021, яке здійснене головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Кравчук Г.В.
На вказаному фото наявна недобудована конструкція балкону до квартири на першому поверсі без з'єднання дверним прорізом. Також ця недобудована конструкція балкону розташована над доріжкою, що прилягає до будинку, та перешкоджає руху по цій доріжці.
За результатами проведеної перевірки позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складений акт від 31.08.2021, яким установлено, що до квартири АДРЕСА_2 прибудовано металеву конструкцію для влаштування балкону, який не з'єднано дверним прорізом із квартирою, будівельні роботи під час виїзду не виконувалися, оскільки замовник будівництва ОСОБА_2 не володів на законних підставах квартирою АДРЕСА_3 , він не може бути замовником її реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію.
У вказаному акті зазначено, що оскільки замовник будівництва, ОСОБА_2 , не володів на законних підставах кватирою АДРЕСА_3 , загальною площею 53,8 кв. м він не може бути замовником її реконструкції та не може затверджувати проектну документацію. Згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України об'єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » є об'єктом самочинного будівництва. Замовником будівництва ОСОБА_2 , наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.10.2020 № КВ 051201016988 в частині належно затвердженої у встановленому законодавством порядку проєктної документації, необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об'єкта будівництва, в частині відомостей про характеристики житлових будинків (за наявності), чим порушено вимоги ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, замовником будівництва, ОСОБА_2 , наведені недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2021 № КВ 101210218893 в частині інформації щодо належно затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, чим порушено вимоги ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Станом на момент проведення перевірки ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 . Департамент не видавав, не реєстрував документів, які б надавали право ОСОБА_1 на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за цією адресою.
31 серпня 2021 року відповідачем складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_2 не належним чином затверджено проєктну документацію «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 », без отримання вихідних даних, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об'єкта будівництва, оскільки при добудові балкону до квартири відбувається зміна зовнішньої конфігурації об'єкта будівництва, що є порушенням п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289. Згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України об'єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 » є об'єктом самочинного з будівництва. Замовником будівництва ОСОБА_2 , наведені недостовірні дані у п повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.10.2020 № КВ 051201016988 у частині належно затвердженої у встановленому законодавством порядку проєктної документації, необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об'єкта будівництва, в частині відомостей про характеристики житлових будинків (за наявності). Крім того, замовником будівництва, ОСОБА_2 , наведені недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.02.2021 № КВ 101210218893 в частині інформації щодо належно затвердженої проєктної документації на об'єкт будівництва.
Відповідач зазначив, що вказане є порушенням ч. 1 ст. 31, ст. 29. ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 3 ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 1 п. 9, п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45.
Відповідно до припису від 31 серпня 2021 року позивачка має до 30.09.2021 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
До суду надана копія архітектурно-будівельного рішення «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 », за яким реконструкція передбачає виготовлення балконної конструкції з західної сторони будинку з організацією виходу на балкон із житлової кімнати. Площа балкону за проєктом 10,5 кв.м.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI)
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частиною 1 ст. 29 Закону № 3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Частиною 8 ст. 36 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником (частина 1 ст. 31 Закону № 3038-VI).
Приписами ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI установлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI зазначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Приписами ст. 23 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право: затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
Пунктами 8 і 9 Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 року за № 651/19389, передбачено, що назва об'єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Відповідно до пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Також згідно з п. 7 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною 8 ст. 7 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Питання щодо необхідності отримання замовником будівництва вихідних даних у вигляді містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у разі проведення будівельних робіт з реконструкції квартири зі зміною її зовнішньої конфігурації, вже вирішувалось Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.09.2019 у справі №825/528/16, у якій наведено правову позицію про те, що реконструкція квартири - може бути двох видів: 1) реконструкція квартири без зміни геометричних параметрів об'єкта (тобто без зміни техніко-економічних параметрів). Це перепланування квартири, - в якій не можна змінювати загальну площу квартири; 2) реконструкція квартири із змінами геометричних параметрів об'єкта (тобто прибудова балкона, збільшення площі за рахунок тамбура, та інше). Це реконструкція - яка вимагає отримувати дозвіл на проектування - містобудівні умови і обмеження.
Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (висновок щодо застосування норм права, викладений у Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №826/11727/16).
Окрім цього, у постановах від 08.09.2021 у справі №280/5204/18 та від 24.01.2019 у справі №826/7281/17 Верховний Суд викладав висновок про те, що проведення робіт у зв'язку з реконструкцією житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації не потребує отримання містобудівних умов та обмежень. В протилежному випадку наявність містобудівних умов та обмежень є обов'язковою.
Висновок про те, що містобудівні умови та обмеження не надаються, якщо здійснюється реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, наведено й у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 №820/4350/18, а у постанові Верховного Суду від 27.08.2021 у справі №826/8839/17 зазначено, що при здійсненні такої реконструкції, за результатами якої зовнішня конфігурація об'єкта будівництва змінюється, містобудівні умови є обов'язковими.
Застосовуючи вказані правові позиції під час касаційного розгляду справи №640/22599/19, Верховний Суд у постанові від 24.10.2022 підкреслював, що законодавець як єдину умову, за якої для проектування реконструкції житлових приміщень містобудівні умови та обмеження не надаються, визначив відсутність зміни їх зовнішньої конфігурації.
У цій же постанові Верховний Суд звертав увагу й на те, що одним з етапів створення об'єкта архітектури є пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту, про що вказано у статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність».
За нормами частини першої статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування, а згідно з пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням, зокрема, вихідних даних на проектування.
Отже, належно розробленим, погодженим і затвердженим проектом можливо вважати лише той проект, який відповідає вихідним даним на проектування (до яких законом віднесено й містобудівні умови та обмеження), отримання яких передбачається законом для виконання певного виду будівельних робіт, та їх враховує. За відсутності такого проекту є підстави вважати, що об'єкт є самочинним будівництвом.
У цій справі судом установлено, що внаслідок реконструкції квартири передбачається зміна її зовнішньої конфігурації, а містобудівні умови та обмеження на проектування вказаного об'єкту уповноваженим органом не надавались і замовником або проектувальником не отримувались, у зв'язку з чим наведені замовником дані про відсутність підстав для отримання містобудівних умов і обмежень та про наявність на цей об'єкт затвердженого (належно затвердженого, затвердженого в установленому порядку) проєкту є недостовірними, оскільки останній не пройшов процедуру встановлення відповідності проєктних рішень вихідним даним на проєктування (погодження проєкту), до яких законом віднесено й містобудівні умови і обмеження, й не був розроблений з їх урахуванням.
Такі обставини, згідно з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, свідчать про наведення замовником недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
У цій справі суд установив, що внаслідок проведення реконструкції квартири передбачалося зміну її зовнішню конфігурацію шляхом прибудови балкону.
Отже, встановлені у цій справі обставини підтверджують факт виконання будівельних робіт з реконструкції квартири із зміною її зовнішньої конфігурації та збільшенням площі цього об'єкта за рахунок прибудови балкону без отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта.
Відтак суд вважає, що відповідачем обґрунтовано виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду, яка викладена в постанові від 15 лютого 2023 року у справі №640/16016/21.
Щодо аргументів позивачки проте, що вона не була замовником робіт з реконструкції квартири і не є суб'єктом містобудування, суд зазначає наступне.
Дійсно ОСОБА_1 не подавала повідомлення про початок виконання будівельних робіт і декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Право власності на квартиру позивачка набула вже після подання ОСОБА_2 декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Водночас після набуття позивачкою права власності на вказану квартиру відповідачем проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час якого встановлено, що до квартири позивачки прибудовано металеву конструкцію для влаштування балкону, який не з'єднано дверним прорізом із квартирою. Ці будівельні роботи, фактично, не були завершені на момент проведення перевірки.
Зазначене зафіксовано в акті від 31.08.2021.
Тобто станом на момент проведення відповідачем заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 була власником квартири з незавершеним будівництвом прибудови (балкону).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
При цьому, частиною 2 ст. 4 Закону № 3038-VI визначено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Отже, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не подала в установленому законодавством порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на момент проведення державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вона, як фізична особа, була власником квартири із, фактично, незавершеними будівельними роботами щодо реконструкції цієї квартири із зміною її зовнішньої конфігурації та збільшенням площі цього об'єкта за рахунок прибудови балкону без отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта.
Відтак суд вважає, що відповідачем правомірно видано припис щодо усунення позивачкою порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Суд також зазначає, що зміна власника житлової нерухомості, реконструкції якої проводиться або проведена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не повинно мати наслідком легалізацію таких прибудов та порушень.
Водночас суд зазначає, що припис не передбачає застосування санкцій до особи, а є вимогою суб'єкта владних повноважень, спрямованою на усунення виявлених порушень, з наданням строку на їх усунення. Особа, якій виданий припис, може виконати його або заперечити у встановленому законодавством порядку щодо можливості його виконання шляхом звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з цим, суд вважає, що винесення відповідачем оскаржуваного припису, що містить вимогу усунути порушення містобудівного законодавства, але не містить санкцій, не можна вважати за цих обставин порушенням суб'єктом владних повноважень «принципу належного урядування» або «непропорційним втручанням» у права позивача.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду, яка викладена в постанові від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код: 40224921; 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А) про визнання протиправним і скасування акту, визнання протиправним і скасування припису - відмовити повністю.
Повне рішення суду складене 22 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков