22 грудня 2025 р.Справа № 160/35815/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ КАР" до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ КАР" (вул. Жилянська, буд. 68, прим. 345, м. Київ, 01033; ІК в ЄДРПОУ 44354155) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (просп. Праці, 16,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49041; ІК в ЄДРПОУ 45291657), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН 3083516141), з вимогами:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд.16, код за ЄДРПОУ 45291657), які полягають в державній реєстрації 18.01.2025 Територіальним сервісним центром МВС № 1249 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) транспортного засобу марки Volkswagen, модель Tiguan, 2022 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 та зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд.16, код за СДРПОУ 45291657) скасувати державну реєстрацію транспортного засобу марки Volkswagen, модель Tiguan, 2022 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Тобто спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.
Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Суд зазначає, що визнання протиправними дій і скасування державної реєстрації права власності на рухоме майно за ОСОБА_1 є захистом прав особи на володіння, користування та розпорядження автомобілем від їх порушення іншою особою, яка вважає протиправним реєстрацію права власності щодо того ж самого рухомого майна.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що спір про зобов'язання скасувати державну реєстрацію транспортного засобу за іншою особою має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав на транспортний засіб іншою особою.
Суд вважає, що даний спір має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав на транспортний засіб іншою особою.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження дій та зобов'язання здійснити відповідну перевірку/державну реєстрацію права власності на автомобіль безпосередньо пов'язане із захистом цивільного права у спорі щодо права власності на транспортний засіб. Крім того, скасування державної реєстрації, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож, не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
Тобто, вирішуючи питання про правомірність реєстрації автомобіля за ОСОБА_1 потрібно, насамперед, з'ясувати зміст речових прав позивача та прав інших осіб на це майно. Реєстрація/перереєстрація автомобіля є наслідком (завершальним етапом) набуття речових прав (зокрема права власності), з яким пов'язується дата виникнення в особи права на це майно (як умови його реалізації), однак не є підставою виникнення цих (речових) прав.
В зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. Цьому спору притаманний приватноправовий характер, тому він повинен вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Судом враховується правова позиція Верховного Суду в постанові від 16.09.2020 у справі № 0440/6297/18.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, зважаючи на характер спірних правовідносин та склад учасників справи, суд вважає, що даний спір носить приватно-правовий характер, не містить ознак публічно-правового спору, тому дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки її розгляд належить до юрисдикції цивільного суду в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд проходить до висновку про те, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ КАР" до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтею 19, пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ КАР" до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Відповідно до частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснити позивачу, що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції місцевого суду, в порядку та у строки передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков