19.12.2025 Справа №607/26322/25 Провадження №1-кс/607/7429/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000588 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
Прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження № 12025210000000588 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України про накладення арешту на мотто косу (тример) який 12.12.2025 добровільно надав потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000588 від 17.07.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.1. ч. 2 ст. 115 КК України.
Як зазначає прокурор, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2025, близько 21.30 год. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителька АДРЕСА_1 , перебуваючи біля лісу, що розташований на околиці с. Посухів Бережанської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, на грунті ревнощів, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету заподіяння смерті іншій людині, облила ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 легкозаймистою речовиною остані в цей момент палили цигарку, внаслідок чого відбулось займання одягу та тіла потерпілих, однак ОСОБА_5 не довела свої злочинні дії спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до кінця, оскільки злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як потерпілим надали екстрену медичну допомогу та госпіталізували до лікувального закладу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025210000000588 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Також, 18.07.2025 о 07.46 год. на лінію 102, надійшло повідомлення від лікаря - анестезіолога КНП «Бережанська центральна міська лікарня» про те, що у реанімаційному відділені померла ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. с. Посухів Бережанської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, яку підпалили.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025210000000592 від 18.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
21.07.2025, досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12025210000000588 та № 12025210000000592, об'єднані в одне провадження за №12025210000000588 від 17.07.2025.
Прокурор вказує, що 12.12.2025, потерпілий ОСОБА_4 , добровільно надав для використання у якості речового доказу належну йому мотто косу (тример) із якої ОСОБА_5 злила пальне яким облила його та ОСОБА_6 .
На підставі вищевикладеного, оскільки вилучені речі мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні та необхідні для проведення дослідження, ряду експертиз, оглядів та інших слідчих дій, що в свою чергу буде мати важливе доказове значення, а їх повернення володільцям існує загроза їх зміни, підміни, знищення, реалізації, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна ОСОБА_4 про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Слідчий суддя встановив, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000588 від 17.07.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.1. ч. 2 ст. 115 КК України, за фактом того, що 16.07.2025, близько 21.30 год. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителька АДРЕСА_1 , перебуваючи біля лісу, що розташований на околиці с. Посухів Бережанської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, на грунті ревнощів, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету заподіяння смерті іншій людині, облила ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 легкозаймистою речовиною остані в цей момент палили цигарку, внаслідок чого відбулось займання одягу та тіла потерпілих, однак ОСОБА_5 не довела свої злочинні дії спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до кінця, оскільки злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як потерпілим надали екстрену медичну допомогу та госпіталізували до лікувального закладу.
Також, 18.07.2025 о 07.46 год. на лінію 102, надійшло повідомлення від лікаря - анестезіолога КНП «Бережанська центральна міська лікарня» про те, що у реанімаційному відділені померла ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. с. Посухів Бережанської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, яку підпалили.
Як вбачається із заяви ОСОБА_4 від 12.12.2025, останній надав в якості речового доказу належну йому мото косу (тример) із якої ОСОБА_5 імовірна злила бензин, яким облила його та ОСОБА_6 .
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_7 від 12.12.2025, мотто косу (тример) який надав потерпілий ОСОБА_4 , визнано речовим доказом у кримінальному проваджені № 12025210000000588 від 17.07.2025.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою 1) збереження речових доказів .
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Доданими до клопотання документами прокурор довів, що вказане у клопотанні майно, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора про арешт тимчасового вилученого майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до відчуження або знищення такого майна.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 ЦПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду судових експертиз, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Доходячи такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Одночасно роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000588 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони користування, розпоряджання та відчуження на мотокосу (тример), добровільно наданої 12.12.2025 потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити/направити прокурору ОСОБА_3 а також ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1