Справа № 602/975/25
Провадження № 2/602/485/2025
/заочне/
"17" грудня 2025 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участі секретаря с/з Майхрук Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» або Банк, або позивач) через свого представника Гаврилюка С.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник або відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 29.05.2018 ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернувся до Банку підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та отримав чорну картку «MONOBANK». В подальшому 05.11.2025 у продовження договірних відносин з Банком ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву та Запевнення клієнта, чим було підтверджено укладання кредитного договору з позивачем, за умовами якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 гривень, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач, не дивлячись на взяті на себе зобов'язання, не дотримується умов вказаного договору в повній мірі, внаслідок чого у нього перед Банком утворилась заборгованість у розмірі 41 491,27 гривень, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 41 449,03 грн та заборгованістю за пенею - 42,24 грн, і яку позивач просить стягнути з відповідача.
Також разом із заборгованістю за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, заперечень проти позову у встановлений судом строк не подав.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 19.11.2025 розгляд цивільної справи відкладено на 17 грудня 2025 року.
Представник позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.
Ураховуючи те, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з'явився у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові пояснення позивача у позовній заяві, інші матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.
29 травня 2018 року ОСОБА_1 власноруч підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 6).
У цій Анкеті-заяві відповідач погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі у тексті - Умови та Правила), копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 11-19) і тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, примірники яких він отримав у мобільному додатку. Відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, про що свідчить його підпис під Анкетою-заявою.
Надалі, згідно з Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг без зазначення дати (далі у тексті - Анкета-заява), копія якої міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме: із застосуванням цифрового власноручного підпису на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, підписав Анкету-заяву (а.с.7).
На підтвердження ідентифікації особи відповідача, при підписанні Анкети-заяви, позивачем надано Форму підтвердження електронного документа датовану 05.11.2022 (а.с.8).
Відповідно до пункту 5 Анкети-заяви, невід'ємною частиною зазначеної вище Анкета-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, з підписанням якого в мобільному додатку Договір набуває чинності.
На підтвердження ідентифікації особи відповідача, при підписанні Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, позивачем надано Форму підтвердження електронного документа датовану 05.11.2022 (а.с.10).
У пунктах 1, 2 Анкети-заяви міститься прохання ОСОБА_1 відкрити йому поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на його ім'я НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.
Також у пункті 2 Анкети-заяви зазначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.
Відповідно до п.10.2 Умов та Правил Договір укладається на 99 років та набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Анкети-заяви. Всі зміни, доповнення та додатки до Договору є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.2.2 Умов та Правил відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.
Сторони погодили, що у разі настання випадку істотного порушення клієнтом зобов'язань Банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені (п.4.17 Розділу ІІ Умов та Правил).
У випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 4.18, кредит стає у формі «на вимогу», а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє Клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій (п.4.19 Розділу ІІ Умов та Правил).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 10.10.2011 ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» отримало банківськуліцензію на право надання банківських послуг. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (протокол № 2-2018 від 31 жовтня 2018 року) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Наведене вбачається із банківської ліцензії виданої Національним Банком України № 92 від 10.10.2011 (а.с. 231), виписки із Статуту АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.234-235) та Витягу з ЄДР (а.с.232-233).
Таким чином суд установив, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 207, 638, 639, 1055 ЦК України та у порядку, передбаченому ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», уклали в письмовій формів паперовому вигляді Договір про надання банківських послуг «MONOBANK» від 29.05.2018, до якого внесли зміни і доповнення у письмовому формі в електронному вигляді, і який, з урахуванням внесених змін та доповнень, а також Умов та Правил, є змішаним договором, що містить, зокрема, елементи договору про споживчий кредит (далі у тексті - Договір).
Отже, між сторонами на підставі укладеного Договору виникли спірні правовідносини щодо договору про споживчий кредит, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інших актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що Банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу банківську послугу з кредитування шляхом встановлення йому кредитної лінії із встановленим кредитного ліміту на кредитну картку, що підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 з 07.11.2022 по 06.08.2025 (а.с. 30-229), з якої вбачається, що ОСОБА_1 користуватися кредитними коштами за допомогою платіжної картки.
Номер рахунку ( НОМЕР_1 ), виписку по якому надано позивачем на підтвердження надання кредитних коштів відповідачу, відповідає номеру поточного рахунку, вказаного у Анкеті-заяві при укладанні Договору.
Суд установив також, що відповідач свої зобов'язання, взяті на себе за Договором виконував несвоєчасно і не у повному обсязі.
Так, з наданих позивачем Виписки по особовому рахунку та Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.05.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 06.08.2025, убачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 41 491,27 гривень, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 41 449,03 грн та заборгованістю за пенею - 42,24 грн. Вказана заборгованість утворилася станом на 06.08.2025.
Однак на думку суду, позовні вимоги Банку в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту не є обґрунтованими, з наступних міркувань.
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 1054 особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування» від 16.11.2016 № 1734-VIII (далі у тексті - Закон №1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Пунктом 5 частини першої статті 12 Закону №1734-VIII встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається, серед іншого, строк, на який надається кредит.
Уклавши Договір, сторони погодили строк кредитування, який відповідно до п.10.2 Умов та Правил становить 99 років.
Відповідно, протягом цього строку позичальник вправі користуватися кредитними коштами і зобов'язаний повернути кредитні кошти на умовах визначених Договором, однією з істотних умов якого є строк надання кредиту.
Суд встановив, що сторони здійснювали свої права та виконували обов'язки, передбачені Договором у період часу, починаючи від дати його укладення. У цей період відповідач користувався кредитними коштами, повністю сплатив лише проценти за користування кредитом. Зі своєї сторони, у цей же період, Банк приймав оплати за Кредитним договором від відповідача та нараховував проценти за користування кредитом. Наведене підтверджується банківською випискою по особовому рахунку та Розрахунком заборгованості за Договором.
Частиною четвертою статті 16 Закону №1734-VIII (у редакції, чинній на час укладення та виконання Кредитного договору) передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, наведеного у постанові ВП ВС від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».
Також у згаданій постанові ВП ВС зазначила, що «звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.».
Враховуючи, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила положення про застосування обов'язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10 червня 2017 року аналогічні положення передбачені частиною четвертою статті 16 Закону №1734-VIII, суд вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (провадження №14-680цс19), є релевантною для встановлених у цій справі правовідносин та може бути застосована в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору.
Отже, починаючи з 10 червня 2017 року, праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону №1734-VIII, якою зокрема визначено, що кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
У цій справі суд установив, що надання відповідачу кредиту шляхом встановлення йому кредитної лінії із встановленим кредитного ліміту на кредитну картку за укладеним між сторонами Договором відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника.
Як убачається із письмових пояснень позивача у позовній заяві, у разі неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, Банк вважає за необхідним застосування норм чинного цивільного законодавства, а саме ч. 4. с. 16 Закон України «Про споживче кредитування», задля врегулювання відносин щодо дострокового припинення кредитних правовідносин.
Також у позовній заяві позивач стверджує, що коли у відповідача виникло прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором, що сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.4.16 п.4 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, то вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Тоді Банк 03.06.2025 направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Разом з тим, доказів направлення позичальнику (споживачу) повідомлення у письмовій формі про затримання ним сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, позивач суду не надав.
Ураховуючи наведене вище, за відсутності у матеріалах справи доказів про вчинення Банком дій передбачених частиною четвертою статті 16 Закону №1734-VIII, спрямованих на повідомлення споживача у письмові формі з вимогою усунути порушення кредитного зобов'язання із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, суд вважає встановленою ту обставину, що Кредитний договір є чинним на день звернення позивачем до суду із позовною вимогою до відповідача.
Аналогічні висновки щодо застосування норми статті 16 Закону №1734-VIII викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №755/11307/17 (провадження №61-14700св21) та від 22 жовтня 2025 року у справі №766/2926/23 (провадження № 61-2757св25).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На думку суду, пункти п.4.17 та п.4.19 Розділу ІІ Умов та Правил лише вказують на випадок, який сторони визначили істотним, і який може бути правовою підставою для реалізації права Банку вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань, включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом. Однак, цей пункт не підміняє собою порядок, передбачений положеннями ч.4 ст.16 Закону №1734-VIII, згідно з яким Банк зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача (відповідача) про відповідну затримку в оплаті із зазначенням дій, необхідних для усунення допущених ним порушень протягом 30 календарних днів з дня одержання такого повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що Банк надсилав відповідачу повідомлення (вимогу) про дострокове погашення кредитної заборгованості, а відповідач її отримував, а відтак відсутні підстави стверджувати, що позивач виконав вимоги ч. 4 ст. 16 Закону №1734-VIII, якою врегульовано порядок дострокового погашення споживчого кредиту.
Таким чином, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами ті обставини, що строк виконання кредитного зобов'язання змінено у встановленому законом порядку і що у позичальника виник обов'язок достроково повернути кредитні кошти, то суд дійшов висновку про те, що права позивача в частині повернення частини кредиту, строк сплати якого станом на дату подання позову не настав, не порушені, а позовні вимоги АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 щодо стягнення всієї суми заборгованості достроково є передчасними.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задоволенню не підлягають.
Щодо нарахованої пені.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог у частині стягнення пені в розмірі 42,24 гривень, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (також у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер.
Як слідує зі змісту наданого позивачем Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.05.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 06.08.2025, пеня у розмірі 42,24 грн була нарахована позивачем з 02.06.2025 по 06.08.2025, тобто в період дії воєнного стану.
З огляду на викладене вище, відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відтак, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми пені слід відмовити.
Отже, за таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У зв'язку з тим, що у позові відмовлено повністю, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України понесені по справі судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1054, 1055, п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 273-275, 279-281, 354, 355 ЦПК України, суд -
1. У позові Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження - вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року.
Суддя: В. А. Наумчук