Справа № 951/819/25
Провадження №2-а/951/15/2025
22 грудня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
представника позивача - адвоката Мартищук Л.П. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі відповідач, ГУНП в Тернопільській області), у якому з урахуванням редакції позову від 02.12.2025 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6179069 від 18.11.2025 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що 18.11.2025 інспектором СПД (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Вороною Б.М. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6179069, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови позивачу інкримінується те, що 18.11.2025 він керував транспортним засобом з неосвітленим державним номерним знаком у темну пору доби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Водночас представник позивача вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, які відображені у даній постанові, не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені належними доказами. Зазначає, що після зупинки автомобіля позивач пояснив працівникам поліції, що перед виїздом транспортного засобу перевірив роботу світлових приладів, включно з підсвіткою заднього державного номерного знака і все працювало. Так як підсвітка номерного знака розташована позаду автомобіля, не має контрольних індикаторів на панелі приладів, не подає звукових або світлових сигналів про вихід з ладу, а тому він об'єктивно не міг контролювати її роботу під час руху транспортного засобу. Вважає, що матеріали справи свідчать про технічну несправність, яка може виникнути раптово і без вини водія.
Додатково представник позивача у позові вказує, що стаття 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за умисні дії, пов'язані з використанням номерного знака без освітлення, а не випадкове чи раптове відключення лампи під час руху транспортного засобу. При цьому раптова технічна несправність, яка виникла під час руху без відома водія, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 121-3 КУпАП, так як є складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 121 КУпАП.
Наголосила, що умисел у діях позивача повністю відсутній, технічна несправність не доведена як така, що існувала до початку руху, а кваліфікація за статтею 121-3 КУпАП є юридично неправильною.
Відтак просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6179069 від 18.11.2025, закрити провадження у справі на підставі статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено у справі судове засідання на 11.12.2025.
У строк, встановлений судом, представником ГУНП в Тернопільській області подано до суду відзив, в якому позов не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив мотивований тим, що 18.11.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 В2491ТІ в селищі Козова по вул. Дорошенка, 1, з номерним знаком, який неосвітлений у темну пору доби, чим порушив пункт 2.9 (в) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП. Поліцейським СПД №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за фактом даного адміністративного правопорушення винесено постанову серії ЕНА №6179069 від 18.11.2025 щодо позивача.
В обгрунтування відзиву також зазначено, що працівник поліції, зупинивши транспортний засіб позивача, підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз'яснено позивачеві його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Представник відповідача також вказує, що факт вчинення позивачем правопорушення зафіксований на відеозаписах з відеореєстратора автомобіля поліції та нагрудної камери працівника поліції, які долучені до матеріалів справи, та є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.
Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем Правил дорожнього руху, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.
Щодо доводів позивача у відзиві зазначено, що вина у адміністративному правопорушенні, передбаченому частиною першою статті 121-3 КУпАП, може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності, а адміністративне стягнення за частиною першою статті 121-3 КУпАП накладається, серед іншого, саме за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Також вказано, що позивач не долучив до позовної заяви жодних доказів того, що проблема із освітленням номерного знаку автомобіля виникла по дорозі.
З огляду на викладене, на переконання представника відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та не підлягає скасуванню (а.с. 23-26).
Суд вважає за необхідне зазначити, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Водночас 09.12.2025 представником позивача - адвокатом Мартищук Л.П. подано відповідь на відзив, у якій доводи відповідача, викладені у відзив на позовну заяву вважає безпідставними, з огляду на таке.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач не пояснює, з яких підстав було обрано саме кваліфікацію за статтею 121-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за умисні дії, пов'язані з приховуванням номерного знака, а не статтю 121 КУпАП, яка регулює випадки технічної несправності транспортного засобу. Також відповідачем не наведено жодного аргументу, який би свідчив про наявність умислу в діях позивача чи хоча б про встановлення необережної форми вини. Не пояснено, як саме водій повинен контролювати справність лампи підсвітки заднього номерного знака під час руху, коли вона фізично знаходиться позаду автомобіля і об'єктивно не перебуває в полі його зору.
Щодо долученого відповідачем відеозапису, представник позивач зазначає, що його доказове значення також є обмеженим, так як відео фіксує факт відсутності підсвітки номерного знака в певний момент часу, однак воно не може встановити, коли саме перегоріла лампа, чи знав про це водій, чи існувала несправність ще до виїзду, чи була вона для нього очевидною, чи вчиняв він якісь дії, спрямовані на приховування номерного знака. Зокрема, зазначає, що вказаний відеозапис не доводить суб'єктивну сторону правопорушення, яка є вирішальною для застосування статті 121-3 КУпАП, і не підтверджує наявність умислу на приховування номерного знака або свідоме ігнорування технічної несправності.
Також представник позивача звернула увагу, що всупереч вимог статей 79 та 162 КАС України відповідач не направив копію відзиву на позовну заяву позивачу, та направив лише представнику позивача.
З огляду на викладене, вважає, що відзив відповідача не містить переконливих доводів на користь законності оскаржуваної постанови, не спростовує обставин, наведених у позовній заяві, не підтверджує наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, не містить посилань на релевантну судову практику, а також поданий із порушенням процесуальних вимог щодо належного направлення копій відзиву та доказів іншому учаснику справи.
На підставі наведеного, просить відзив відповідача залишити без задоволення, а позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 33-35).
10.12.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що у справах, які розглядають в порядку статті 286 КАС України подання такої заяви як відповідь на відзив не передбачено, а тому доводи представника позивача, викладені у такій заяві, є неналежними та необґрунтованими (а.с 37).
Ухвалою суду від 11.12.2025, постановленою у судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 22.12.2025.
У судовому засіданні 22.12.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Серед іншого зазначила, що в даному випадку має місце раптова технічна несправність, яка виникла під час руху без відома водія, що не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 121-3 КУпАП. При цьому умисел у діях позивача відсутній.
Представник ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з'явилась, у поданому відзиві на позовну заяву просить розгляд справи здійснювати у відсутності представника ГУНП в Тернопільській області у зв'язку із зайнятістю по службі.
Ураховуючи положення частини третьої статті 194 КАС України, частини третьої статті 268 КАС України, а також скорочені строки розгляду справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 286 КАС України, суд ухвалив розгляд даної справи провести за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
18.11.2025 поліцейським СПД №1 (смт. Козова) відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Вороною Богданом Михайловичем винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6179069 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 121-3 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.
Вказаною постановою серії ЕНА №6179069 від 18.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 18.11.2025 о 18:44 год. в селищі Козова по вул. Дорошенка, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , з номерним знаком, який неосвітлений в темну пору доби, чим порушив пункту 2.9 (в) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП (а.с. 6-8).
Позивач не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено частиною першою статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою та другою статті 121-3 цього Кодексу.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП настає у разі керування або експлуатації транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу, або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до підпункту "в" пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Тобто обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення поліцією, є стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виконуючи зазначену вимогу частини другої статті 77 КАС України, представником відповідача надано до відзиву відеозаписи з відеореєстратора автомобіля поліції та нагрудної камери поліцейського, здійснені 18.11.2025 та збережені на диску, про які зазначено у розділі 7 оскаржуваної постанови.
Суд дослідив в судовому засіданні відео з відеореєстратора службового автомобіля поліції, з якого чітко вбачається рух автомобіля ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби (час на відео 18 год. 46 хв. 34 с., назва відеофайлу «ЕНА 6179069.»).
Крім цього, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки транспортного засобу позивач не заперечує того факту, що він керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком (назва відеофайлу "export-14rhh").
Щодо покликань позивача на відео про те, що перед виїздом номер освітлювався, а несправність трапилась під час руху, суд звертає увагу, що санкція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком незалежно від того, за яких обставин стався даний факт.
Посилання позивача на те, що технічний стан автомобіля був перевірений позивачем перед початком руху, суд оцінює критично, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цих обставин ОСОБА_1 не надано.
Також суд вважає помилковими твердження представника позивача про те, що відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП настає лише у випадку умисних дій особи.
Так, відповідно до статті 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема, за керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби.
Системний аналіз положень частини першої статті 121-3 КУпАП дає можливість стверджувати, що вина у даному адміністративному правопорушенні може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності.
Також суд враховує, що відеоматеріалами підтверджується, що поліцейським були роз'яснені позивачу його права та обов'язки згідно вимог КУпАП, при цьому жодних клопотань (в тому числі щодо використання права на правову допомогу) ним заявлено не було.
Щодо доводів представника позивача про необхідність врахування при вирішенні цього спору, зокрема, правової позиції Другого апеляційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 23.02.2022 у справі №626/3280/21, за якою водій не несе адміністративну відповідальність, якщо технічна несправність автомобіля виникла вже під час руху, а поліцією не буде доведено належними доказами, що водій знав про несправність до його зупинки, суд зазначає, що в силу вимог частини п'ятої сатті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6179069 від 18.11.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Оцінюючи правомірність дій відповідача, перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (вулиця Валова, 11, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40108720).
Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк