Справа № 594/1565/25
22 грудня 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Окулянко У.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дейнюк Марії Петрівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дейнюк М.П., звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову №4126 про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн, незаконною та скасувати її, а провадження у справі закрити. Стягнути з відповідача в його користь понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 № 4126 від 11.11.2025 його визнано винним в тому, що 10.11.2025 о 12 год. 04 хв. його доставлено працівниками органів Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і встановлено, що під час звірки персональних даних було встановлено, що він перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 . А також під час звірки облікових даних, було виявлено, що він вчасно не одновив персональні дані з 1998 року по теперішній час, а саме не надано даних про освіту. Вказану постанову він отримав 29.11.2025 засобами поштового зв'язку.
Вважає, що така постанова є протиправною, суперечить вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає до скасування. Зокрема зазначив, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Водночас, в оскаржуваній постанові не наведено жодних доказів неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - Відповідачем його персональних даних щодо освіти шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
При цьому, він не має жодної професійної освіти, окрім загальної середньої освіти здобутої під час навчання у школі. До того ж, він проходив строкову військову службу та відповідно дані про здобуття мною загальної середньої освіти у школі повинні бути у розпорядженні відповідача.
Жодних інших даних про освіти, які я б він мав повідомити відповідачеві у нього не має, оскільки як зазначено вище, він не здобував жодної професійної освіти після закінчення школи.
До того ж, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. В оскаржуваній постанові не зазначено жодних доказів які свідчать про вчинення ним адміністративного правопорушення, та є незрозумілим які саме дані про освіту він не повідомив відповідачеві.
Окрім зазначеного йому не було вручено примірник протоколу про адміністративне правопорушення та не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням ст.248, ч. 1 ст. 268, ст. 277-2, ст. 278 КУпАП.
Ухвалою суду від 12.12.2025 відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Із довідки про доставку електронного кабінету, вбачається, що ухвала про відкриття провадження а також прикріплені до неї файли було надіслано одержувачу - відповідачу в його електронний кабінет, який було доставлено до електронного кабінету 10 та 16.12.2025.
В судове засідання позивач, його представник - адвокат Дейнюк М.П. не прибули. У позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити у їх відсутності.
Представник відповідача на розгляд справи не прибув, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.
Згідно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 4126 від 11.11.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_4 , розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-УІІ, що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 № 49, та порушив вимоги підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови також встановлено, що 10.11.2025 о 12 год. 04 хв. ОСОБА_1 , житель с. Панівці, Чортківського району, Тернопільської області доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 . А також під час звірки облікових даних було виявлено, що ОСОБА_1 вчасно не оновив персональні дані з 1998 року по теперішній час, а саме не надав дані про освіту.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на бори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пп. 7 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
Відповідно до пп. 8 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти особисто у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992, призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Згідно з абзацом 5 частини 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність).
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", держатель реєстру має право отримати інформацію про військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до примітки до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Крім того відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, приходить до переконання про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки в оскаржуваній постанові не наведено жодних доказів неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - відповідачем персональних даних позивача щодо освіти шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Крім того, як зазначив позивач у позовній заяві, він не має жодної професійної освіти, окрім загальної середньої освіти здобутої під час навчання у школі. До того ж, він проходив строкову військову службу та відповідно дані про здобуття ним загальної середньої освіти у школі повинні бути у розпорядженні відповідача. Жодних інших даних про освіти, які б він мав повідомити відповідачеві у нього не має, оскільки не здобував жодної професійної освіти після закінчення школи. Відповідачем такі твердження позивача не спростовані, відзиву на позов ним не подано.
Окрім зазначеного, позивачу не було вручено примірник протоколу про адміністративне правопорушення та не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням ст.248, ч. 1 ст. 268, ст. 277-2, ст. 278 КУпАП.
Крім цього слід зазначити, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 вчасно не оновив персональні дані з 1998 року по теперішній час, а саме не надав даних про освіту, доказів того, що такий здобув іншу освіту, відповідачем не додано, отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Крім того, при задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд та витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Як встановлено судом, при зверненні до суду із позовними вимогами позивачем сплачено судовий збір у розмірі 484, 48 грн згідно квитанції ID №0073-3044-5861-8771 від 09.12.2025.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 05 грудня 2025 року, укладений між позивачем та адвокатом Дейнюк М.П., акт про надання правничої допомоги від 09 грудня 2025 року, згідно якого гонорар адвоката складає 10000,00 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, суд, урахувавши вимоги ч.1 ст.139 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав покласти ці витрати на відповідача.
Враховуючи викладене, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484, 48 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, всього 10484, 48 грн.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 9, 72, 75-77, 244-246, 262, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст. 33, 210, 210-1, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд -
Позов задоволити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП № 4126 від 11 листопада 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн на ОСОБА_1 - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 10848, 48 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Головуюча: