Справа № 585/646/25
Номер провадження 1-кп/585/300/25
19 грудня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни, в режимі відеоконференції, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 62024170040002532 від 06.11.2024 року, що надійшли до суду із угодою про визнання винуватості від 14 лютого 2025 р., відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України,
Наказом Управління поліції охорони в Сумській області від 07.11.2015 №1 о/с ОСОБА_3 призначено молодшим інспектором Роменського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Сумській області та присвоєно останньому спеціальне звання старший сержант поліції.
Наказом Управління поліції охорони в Сумській області від 01.02.2017 №34 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду молодшого інспектора взводу реагування №2 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області.
Наказом Управління поліції охорони в Сумській області від 29.01.2021 №17 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду поліцейського - водія взводу реагування №2 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області.
Наказом Управління поліції охорони в Сумській області від 01.02.2022 №24 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду поліцейського - водія взводу № 2 роти реагування батальйону Управління поліції охорони в Сумській області.
Наказом Управління поліції охорони в Сумській області від 29.03.2022 №57 о/с ОСОБА_3 звільнено за власним бажанням з вказаної посади з 29.03.2022.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
ОСОБА_3 прийняв присягу на вірність Українському народові 07.11.2015.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Тобто, ОСОБА_3 обіймаючи вказані посади являється службовою особою.
У відповідності до вимог ст. ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; тощо.
Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 будучи поліцейським є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 366-3 КК України є суб'єктом декларування та суб'єктом злочину.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до Закону України від 08.07.2022 №2381 -IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб'єкт декларування зобов'язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев'яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
Законом України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
У зв'язку з цим суб'єкти декларування, зазначені в абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані до 31.01.2024 подати щорічні декларації за 2021-2022 звітні періоди; декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно) та після звільнення.
Враховуючи вказані норми законів України, ОСОБА_3 , зобов'язаний був не пізніше 31.01.2024 подати щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції в інформаційно-телекомунікаційній системі "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Управління поліції охорони в Сумській області повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції про факт неподання декларації за 2021 рік ОСОБА_3 .
В свою чергу Національне агентство з питань запобігання корупції згідно з приписами ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» направило ОСОБА_3 повідомлення про факт неподання декларації за 2021 рік з вимогою подати таку декларацію протягом десяти днів з дня отримання повідомлення (лист від 12.04.2024 №47-02/25120-24 та від 26.03.2024 №47-02/19379-24).
Крім того, абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у п. 1 , п.п. «а», «в»-«г» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 №449/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за №987/36609, декларації при звільненні подаються за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктами декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Оскільки ОСОБА_3 звільнився із займаної посади 29.03.2022 він зобов'язаний був не пізніше 31.01.2024 подати декларацію при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01.01.2022 по 29.03.2022, шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції в інформаційно-телекомунікаційній системі "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Управління поліції охорони в Сумській області повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції про факт неподання декларації при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01.01.2022 по 29.03.2022 ОСОБА_3 .
В свою чергу Національне агентство з питань запобігання корупції згідно з приписами ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» направило ОСОБА_3 повідомлення про факт неподання декларації при звільненні за період з 01.01.2022 по 29.03.2022 з вимогою подати таку декларацію протягом десяти днів з дня отримання повідомлення (лист від 12.04.2024 №47-02/25119-24 та від 26.03.2024 №47-02/19381-24).
Крім того, враховуючи вищезазначені норми, а також норми, які передбачені в абз. 16 ч. 1 ст. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язаний був не пізніше 31.01.2024 подати щорічну декларацію за 2022 рік (після звільнення) шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції в інформаційно-телекомунікаційній системі "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Управління поліції охорони в Сумській області повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції про факт неподання декларації за 2022 рік (після звільнення) ОСОБА_3 .
В свою чергу, Національне агентство з питань запобігання корупції згідно з приписами ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» направило ОСОБА_3 повідомлення про факт неподання декларації за 2022 рік з вимогою подати таку декларацію протягом десяти днів з дня отримання повідомлення (лист від 27.03.2024 №47-02/19722-24 та від 29.03.2024 №47-02/20526-24).
Станом на 16.10.2024 (на даний час), згідно відомостями, які містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", декларацію за 2021 рік, декларацію при звільненні за період з 01.01.2022 по 29.03.2022, а також декларацію за 2022 рік (після звільнення) ОСОБА_3 не подав, хоча з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» був неодноразово ознайомлений.
Незважаючи на вказані обставини, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, ОСОБА_3 , нехтуючи покладеними на нього обов'язками щодо декларування, всупереч вимогам Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції», маючи рівні можливості з іншими декларантами (які за таких же умов подали Декларації своєчасно) не був позбавлений можливості заповнити та подати, а умисно не подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021 рік, при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2022 по 29.03.2022) та за 2022 рік (після звільнення).
Частиною 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. З цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021 рік, декларації при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2022 по 29.03.2022) та декларації за 2022 рік (після звільнення).
14 лютого 2025 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 62024170040002532 від 06.11.2024 року було укладено угоду про визнання винуватості.
В угоді про визнання винуватості від 14 лютого 2025 року прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст. 366-3 КК України, які ніким не оспорюється.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, тяжких наслідків скоєними ним протиправними діями не завдано, потерпілих у провадженні немає, позитивно характеризується, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ст.. 366-3 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності, посади пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік.
Враховуючи, що ОСОБА_3 позитивно характеризується, тяжкість кримінального правопорушення, вчинення злочину вперше та інші обставини кримінального провадження, зокрема те, що наразі ОСОБА_3 проходить військову службу в лавах ЗСУ, сторони погодили можливість виправлення ОСОБА_3 без фактичного відбування призначеного покарання та про можливість звільнення його від відбування покарання на підставі ст.. 75 КК України з випробуванням.
У судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання.
У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений та його захисник також просили про затвердження угоди про визнання винуватості.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 62024170040002532 від 06.11.2024 року про визнання винуватості від 14 лютого 2025 року підлягає затвердженню.
Запобіжні заходи та заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувались, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні.
Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374, 475, 615 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 лютого 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 62024170040002532 від 06.11.2024 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України та призначити йому покарання, у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності, посади пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 ( один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 1 (один) рік, якщо протягом указаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжні заходи та заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувались.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, зокрема: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 472 КПК України.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_6