Номер провадження 3/754/3942/25
Справа №754/15971/25
Іменем України
04 грудня 2025 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
12.09.2025 о 00 годині 15 хвилин в м. Києві на площі Керчинській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом електроскутер АІМА без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився у встановленому законом прядку, чим вчинив порушення п.2.5. Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
12.09.2025 о 00 годині 15 хвилин в м. Києві на площі Керчинській, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом електроскутер АІМА без номерного знаку, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, спеціального звукового сигналу. Був зупинений шляхом переслідування службовим автомобілем Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні) на пр. Червоної Калини, 4Г, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні 27.10.2025 заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначив, що протокол складено невірно, оскільки у ньому вказано, що він керував електроскутером, тому він не має бути притягнутий до відповідальності за ст.ст. 130, 122-2 КУПАП. Просив відкласти судовий розгляд для ознайомлення з матеріалами справи. В подальші судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно SMS-повідомленнями, поштовим зв'язком та повідомленням про розгляд справи відносно нього на сайті «Судова влада».
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 130, 122-2 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
При цьому рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року визначено, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення розумних строків розгляду, суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи що, судом вжито всіх заходів, щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості приймати участь у судовому засіданні, однак він не скористався зазначеним правом та суд про причини своєї неявки не повідомив.
При вирішенні справи, суддя виходить з достатності наявних матеріалів для розгляду у визначеному порядку протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття обґрунтованого і законного рішення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Статтею 122-2 КУпАП, визначено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП, визначено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В судовому засіданні було досліджено відеозаписи з боді-камер патрульних 472832, 472242, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку двоколісного транспортного засобу транспортний засіб, яким останній керував, в подальшому був зупинений працівниками поліції шляхом переслідування, як причину зупинки, поліцейський пояснив, що ОСОБА_1 було порушено комендантську годину.
В ході розмови патрульним виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного спяніння та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.
Вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться в: протоколах про адміністративне правопорушення від 12.09.2025 серії ЕПР1 № 451135 та серії ЕПР1 № 451144, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містять відомості щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушення, які призвели до порушення ПДР; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження якого ОСОБА_1 відмовився, від 12.09.2025; відеозаписом здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, що здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Щодо заперечень ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальності за вказаною статтею підлягають особи, які керують транспортним засобом у стані сп'яніння, а також особи, які керують транспортним засобом та які відмовились від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає різні види стягнень за вказаною статтею, які можуть бути накладені на водіїв та на інших осіб. Тобто, до відповідальності за вказаною статтею можуть бути притягнуті не лише водії транспортних засобів (в розумінні положень п.1.10 ПДР), а й інші особи, які керують транспортним засобом незалежно від наявності в такої особи посвідчення водія.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Враховуючи, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом електроскутером та відмовився від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 130 КУпАП.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, а також не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчинених ним адміністративних правопорушень, дані про особу порушника, та вважає за необхідне притягнути його за скоєні адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді та розмірі передбаченому в санкціях ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ст. 122-2 КУпАП за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні; ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточне стягнення правопорушнику призначити у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК