ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18934/25
провадження № 2/753/11991/25
22 грудня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
05.09.2025 ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Сагаль С.В., засобами поштового зв'язку звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому просить:
- зменшити розмір аліментів, що стягується на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частки до 1/6 чи 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Позов з додатками надійшли до суду 09.09.2025, зареєстровані судом за вх. № 69728/25.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.03.2025 заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/21052/24, збільшено розмір аліментів встановлених рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2017 року у справі № 755/7672/17,. саме стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 - Відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але і-і є менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
01.03.2025 року, між Позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб.
У ОСОБА_4 є 2 дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час склад сім'ї позивача такий: ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_4 , її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Сім'я проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, разом із сім'єю Позивача зареєстрована і проживає його матір- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Факт проживання дружини Позивача із дітьми за вищевказаною адресою підтверджується актом від 27.08.2025 року.
Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності в рівних частинах: позивачу, його матері, та дитині позивача - ОСОБА_3 .
Тобто, Позивач забезпечив свою доньку, на користь якої сплачує аліменти часткою в розмірі 1/3 на квартиру-нерухоме майно в якій остання і зареєстрована.
Позивач офіційно працює в правоохоронних органах. Оскільки, по роду діяльності бере участь в тому числі по відсічі російської агресії, то часто їздить у відрядження. Саме тому про судове рішення яким йому збільшили розмір аліментів дізнався вже коли колишня дружина звернулася із виконавчим листом в ДВС.
В суді першої інстанції Позивач був відсутній, участі не приймав та був позбавлений можливості повідомити суду всі необхідні фактичні обставині
У зв'язку з тим, що у позивача змінився сімейний стан, то для забезпечення потреб усіх дітей, а також самого позивача, доцільним є зменшити розмір аліментів з 1/3 до 1/6 частки всіх доходів позивача чи до 1/8. Матір позивача є пенсіонеркою, фактично утримується за рахунок сім'ї позивача.
1/3 частка аліментів стягується на 2 і більше дітей.
В заочному рішенні яке додається до цього позову зазначено і виписано в тому числі про додаткові витрати.
Всі додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , врегульовуються в договірному порядку або в судовому, якщо матір надасть такі витрати і реально їх підтвердить.
Позивач крім аліментів, які відраховуються із зарплатні, добровільно враховуючи інтереси дитини перераховує і так своїй доньці грошові кошти.
Ухвалою від 17.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання на 20.10.2025 о 14 год. 30 хв.; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
07.10.2025 представник відповідача - адвокат Бандура В.О. подав відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.10.2025, зареєстрований за вх. № 78430/25), у якому просить:
- відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів до 1/6 чи 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На обґрунтування своєї позиції зазначив таке.
1. Щодо складу сім'ї позивача.
Позивач у своєму позові посилається на наявність у нього нової сім'ї, а саме дружини ОСОБА_4 та її двох синів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як підстави для зменшення розміру аліментів.
Однак, посилаючись на зміну сімейного стану та необхідності забезпечувати потреби усіх дітей відповідач не надав до суду жодних підтверджень вказаного факту. Окрім цього згідно свідоцтва про народження дітей ОСОБА_4 у них є рідний батько- ОСОБА_10 , який згідно чинного законодавства зобов'язаний сплачувати на утримання синів аліменти щомісячно аж до повноліття дітей.
Наявність у відповідача нової сім'ї не звільняє його від обов'язку утримувати неповнолітню доньку від першого шлюбу з ОСОБА_2 , а обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
2. Щодо наявності матері пенсіонерки.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на утримання мами пенсіонерки, яку він утримує за свій рахунок.
Однак, позивачем не надано належних доказів того, що його мати пенсіонер та потребує матеріальної допомоги, додатково в Акті від 27.08.2025 року не вказано, чи проживає фактично мама позивача з ним та його дружиною, оскільки у вказаному акті підтверджено проживання тільки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
3. Щодо додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_3 .
Розмір витрат на утримання доньки значно зріс, адже з віком потреби дитини зростають, а це в свою чергу тягне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та якісного відпочинку.
Протягом останніх років стан здоров'я дитини значно погіршився, вона хворіє, постійно проходить обстеження та лікування, що вимагає затрат як часу, так і коштів. Їй діагностовано наступні захворювання: сколіоз, плоскостопія, плоско-вальгусні ступні, вальгусні гомілки, синдром Жильбера, часті головні болі, у зв'язку з чим потребує систематичного лікування та реабілітації.
При синдромі Жильбера рекомендовано дотримуватись дієти, а саме Дієтичного столу №5, харчування має бути різноманітним, якісним, з вмістом всіх необхідних вітамінів та мінералів.
Лікування плоско-вульгусних стоп потребує спеціального ортопедичного взуття, проходження курсу спеціальних масажів та фізіотерапії.
Для розвитку розумових здібностей, соціалізації та розкриття особистості дитина двічі на тиждень відвідує індивідуальні та групові заняття з англійської мови, займається малюванням в Управлінні культури, туризму та охорони культурної спадщини Дарницької РДА в м. Києві, також регулярно відвідує майстер-клас з валяння та басейн.
Щороку за рекомендаціями лікаря відповідачка організовує для доньки оздоровчий відпочинок, та всі фінансові витрати несе самостійно, батько жодної участі в цих витратах на дитину не бере.
Щодо долучених виписок з картки позивача зазначаємо, що проаналізувавши вказані відомості не зрозуміло, які саме витрати на доньку позивач хотів повідомити суду, оскільки ОСОБА_3 не бачилась з батьком з 10.11.2024 року. Позивач, як батько не ініціює зустрічі та не висловлює бажання бачити доньку, у зв'язку з чим вважаємо вказані виписки такими, що суперечать дійсності, оскільки вказані витрати не можливі.
Позивач не надав належних доказів погіршення його матеріального стану, відсутні його довідки про доходи, немає підтвердження утримання нової сім'ї та потреби в забезпеченні матері пенсіонерки, також під сумнів ставимо долучені позивачем виписки з банку, оскільки немає підтвердження на кого саме були витрачені вказані кошти.
Медичне лікування доньки позивача та відповідача, реабілітація та витрати на гуртки не можна вважати додатковими витратами, оскільки вони регулярні, щомісячні та сприяють гармонійному зростанню дитини, створення для неї комфортних умов проживання та розвитку в умовах лікування наявних хвороб, тому на батьку лежить обов'язок рівносильно з матір'ю утримувати дитину не зважаючи на наявність нової сім'ї.
4. Щодо забезпечення дитини житлом.
Зі слів позивача квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності в рівних частинах позивачу, його матері та доньці ОСОБА_3 , чим він нібито забезпечив доньку на користь якої сплачує аліменти часткою в розмірі 1/3 на квартиру-нерухоме майно в якій остання зареєстрована.
Однак, вказана квартира отримана позивачем на підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ( Витяг з розпорядження №307 від 29.04.2024 року), оскільки раніше вказане майно було службовим.
Службове жиле приміщення надається працівникові (в нашому випадку працівникові поліції) на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним (а також на дружину (чоловіка) і неповнолітніх дітей, які проживають окремо від заявника в даному або в іншому населеному пункті).
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення, виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.
Для одержання службового жилого приміщення працівник подає заяву до адміністрації підприємства, установи, організації. До заяви додається довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.
Адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває службове житло, приймає рішення про надання службового житла та направляє клопотання до виконавчого комітету відповідної ради, на території якої знаходиться жиле приміщення, про затвердження відповідного рішення адміністрації. ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Стаття 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:
здійснення приватизації уповноваженими на це органами;
згода всіх повнолітніх членів сім'ї;
постійне проживання у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку;
згода тимчасово відсутніх членів сім'ї, за якими зберігається право на житло.
Першою умовою для проведення приватизації є її здійснення уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Відповідно до ст. 1, ст. 3, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Під час отримання позивачем квартири, він звертався до відповідачки з проханням реєстрації доньки в квартирі для збільшення квадратних метрів, оскільки саме кількість осіб (безпосередньо неповнолітніх) впливає на рішення про передачу службового майна у власність працівників органів.
Станом на сьогоднішній день у зазначеній квартирі зі слів самого позивача проживає він, його дружина та її двоє дітей, а також мати пенсіонерка, тому користуватись та розпоряджатись своїм наданим батьком майном ОСОБА_3 не може.
13.10.2025 представник позивача - адвокат Сагаль С.В. подав відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.10.2025, зареєстрований судом за вх. № 79913/25).
Просить провести судове засідання 20.10.2025 без участі сторони позивача та задовольнити позовну заяву.
На обґрунтування своєї позиції зазначив таке.
Суть відзиву на позов коротко зводиться до того, що матір належним чином виконує свої батьківські обов'язки в розрізі чинного Сімейного кодексу України, донька дійсно з нею проживає і перебуває на її утриманні, також матір несе усіх додаткові витрати, водить дитину на гуртки, секції, усі можливі заняття, оздоровлює, донька дотримується відповідної дієти, їздить на санаторно-курортне лікування, тощо.
Позивач щодо цього не заперечує.
Позивач офіційно працює в правоохоронних органах. Оскільки, по роду діяльності бере участь в тому числі по відсічі російської агресії, то часто їздить у відрядження. Саме тому про судове рішення яким йому збільшили розмір аліментів дізнався вже коли колишня дружина звернулася із виконавчим листом в ДВС.
В суді першої інстанції Позивач був відсутній, участі не приймав та був позбавлений можливості повідомити суду всі необхідні фактичні обставини.
Саме тому й було задоволено позов у повному обсязі, ухвалено заочне рішення та стягнуто 1/3 частку від усіх доходів Позивача в рахунок аліментів, хоча на 1 дитину могло б бути задоволено максимум 1/4.
1/3 частка аліментів стягується на 2 і більше дітей.
В заочному рішенні яке додавалося до цього позову зазначено і виписано в тому числі про додаткові витрати.
Додаткові витрати на утримання дитини - це кошти, які стягуються окремо від аліментів і покривають особливі потреби дитини, такі як лікування, реабілітація, розвиток здібностей (наприклад, заняття в секціях чи гуртках) та оздоровлення. Для стягнення цих коштів необхідне підтвердження особливих обставин (наприклад, довідки про хворобу, медичні висновки) та наявність документів, що підтверджують самі витрати (чеки, рахунки). Батьки можуть укласти нотаріальну угоду про розподіл цих витрат або звернутися до суду, якщо не можуть домовитися.
Що входить до додаткових витрат: лікування та оздоровлення: витрати на медикаменти, лікування, санаторно-курортне лікування. Розвиток здібностей: плата за спортивні секції, музичні школи, гуртки, які розвивають конкретні здібності дитини. Особливі потреби: витрати, пов'язані з каліцтвом або постійною хворобою дитини. Спеціалізоване навчання: витрати на навчання дітей з інвалідністю або вадами здоров'я у спеціалізованих закладах, за умови наявності письмової згоди іншого з батьків.
Всі додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , врегульовуються в договірному порядку або в судовому.
До позову було додаю виписку з карток Позивача про перерахунок коштів своїй доньці за період з 01.01.2021 року по 04.09.2025 року.
Позивач крім аліментів, які відраховуються із зарплатні, добровільно враховуючи інтереси дитини перераховує і так своїй доньці грошові кошти.
У Позивача змінився сімейний стан, і для забезпечення потреб усіх своїх дітей, а також самого Позивача і його нової сім'ї, останній вважає за доцільне зменшити розмір аліментів з 1/3 до 1/6чи1/8 частки від усіх доходів Позивача, бо саме такий розмір аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості, буде необхідним та достатнім і, разом із тим, спів мірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
20.10.2025 відповідач подала клопотання про відкладення судового засідання.
20.10.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 03.12.2025 на 14 год. 30 хв.
21.10.2025 представник відповідача - адвокат Бандура В.О. подав заперечення (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.10.2025, зареєстрований судом 22.10.2025, зареєстрований за вх. № 82636/25), у яких зазначив таке.
Просить:
- відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів до 1/6 чи 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На обґрунтування своєї позиції зазначив таке.
1. Щодо поданої відповіді на відзив позивачем.
У відповіді на відзив повністю перекликається з текстом позовної заяви, жодних нових доказів або спростувань тверджень відповідача не наведено.
2. Щодо розміру аліментів.
Позивачка ( зараз відповідач) зверталась до суду в порядку позовного провадження, а згідно чинного законодавства немає встановленої чіткої межі який саме розмір частки підлягає задоволенню, оскільки він визначається на підставі наявних доказів про витрати на дитину.
3. Щодо відсутності в діях позивача інтересу до дитини.
Відповідач у свою чергу готова піти на угоду з позивачем та визнати аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Представник позивача - адвокат Сагаль С.В. подав заяву про проведення судового засідання 03.12.2025 без його участі, просить задовольнити позов (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.12.2025, зареєстрований судом 03.12.2025 за вх. № 95426/25).
03.12.2025 відповідачка подала заяву про проведення судового засідання 03.12.2025 без її участі, позов визнає частково у розмірі 1/4 частки та врахувати, що стан здоров'я дитини не покращується, батько приватизував на дитину 1/3 частку квартири.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с.14).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2017 у справі № 755/7672/17 шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - доньку ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 2 000,00 грн, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.05.2017 і до досягнення донькою повноліття.
Пізніше ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 755/4246/17 виданим 21.07.2017 Дніпровським районним судом м. Києва, стягнувши на користь ОСОБА_2 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 доходу ОСОБА_1 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням (заочним) Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2025 у справі № 755/21052/24 суд збільшив розмір аліментів, встановлених рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2017 у справі № 755/7672/17, а саме стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини (а.с.10-13).
Рішення набрало законної сили 28.04.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 141 СК України мати батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже за змістом наведеної правової норми умовою зміни розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що у нього суттєво змінились обставини, а саме:
- 01.03.2025 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 ;
- у ОСОБА_4 є дві дитини - син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- він утримує свою сім'ю;
- разом з його сім'єю проживає мати позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку він також утримує;
- позивач забезпечив доньку, на користь якої сплачує аліменти, часткою права власності в квартирі - 1/3, у якій остання має зареєстроване місце проживання;
- крім аліментів, він також надає кошти на інші витрати дитині.
На підтвердження своїх доводів надав:
- копію свідоцтва про шлюб (а.с.18);
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 (а.с.23);
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 (а.с.25);
- копію акта про проживання в квартирі від 27.08.2025 (а.с.28);
- копію ордера № 6534 від 20.07.2021 про право зайняття службового жилого приміщення (а.с.29,3 0);
- копію витягу з розпорядження № 307 від 29.04.2024 (а.с.31);
- копію свідоцтва про право власності від 06.05.2025 (а.с.32, 35);
- виписки з рахунків (а.с.36-40).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачка зазначила таке:
- наявність у позивача сім'ї не звільняє його від обов'язку утримувати дитину від першого шлюбу;
- у дітей дружини позивача є батько, який зобов'язаний утримувати синів;
- позивач не надав доказів того, що його мати, яка є пенсіонером, потребує матеріальної допомоги;
- їх спільна донька має певні захворювання, потребує проходження спеціальних курсів, дієт, на що витрачаються кошти, її здоров'я не покращилось;
- донька не має можливості користуватися 1/3 частки квартири, оскільки в цій квартирі проживає позивач з його сім'єю.
На підтвердження своїх заперечень надала копії квитанцій за відвідування гуртків, фотокопії дитини, результати медичних досліджень, медичної картка ОСОБА_3 , консультаційного висновку спеціаліста, корінців медичного висновку ЛКК (а.с.64-113).
Із наданих на сторонами документів, на підтвердження їх доводів та заперечень, суд установив таке.
01.03.2025 ОСОБА_1 (позивач) зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 має двох дітей:
- сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно зі статтею 182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оскільки діти дружини позивача ОСОБА_4 мають батька ОСОБА_10 , який не позбавлений батьківських прав, саме їх батько зобов'язаний утримувати дітей, а не позивач.
Позивач зазначив, що його мати - ОСОБА_8 є пенсіонеркою та знаходиться на його утриманні, однак доказів того, що він її утримує, суду не надав.
Добровільне періодичне перерахування позивачем коштів на користь відповідачки (згідно банківських виписок а.с. 36-40) не містить призначення платежу "аліменти", тому не є належним доказом добровільноі сплати аліментів позивачем, і не є підставою для зменшення розміру аліментів на дитину, оскільки аліменти - це постійні платежі, які платник зобовязаний сплачувати щомісяця у визначеному судом розмірі, який забезпечує базові потреби дитини.
Суд враховує, що 20.07.2021 позивач отримав ордер № 6534 про право на зайняття службового жилого приміщення, а саме - квартири АДРЕСА_2 на сім'ю у складі трьох осіб: позивач, його мати ОСОБА_8 та спільна з відповідачкою дитина - ОСОБА_3 .
Із копії свідоцтва про право власності суд установив, що в травні 2025 року спільна дитина сторін у справі - ОСОБА_3 набула право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 . Зазначені квартира була приватизована згідно із ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 32, 34).
Окрім того, судом під час стягнення аліментів із визначенням 1/3 частки від доходу, було враховано ту обставину, що дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має такі захворювання: сколіоз, плоско-вальгусні ступні, вальгусні гомілки, синдром Жильбера, часті головні болі, у зв'язку з чим потребує лікування, реабілітаційних заходів. Станом на час розгляду доказів того, що стан здоров'я дитини покращився, матеріали справи не містять.
Суд, розглядаючи справу № 753/18934/25 про зменшення розміру аліментів враховує те, що:
- стан здоров'я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день розгляду справи не покращився;
- дитина набула право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 та вважає, що достатнім, незавищеним та таким, що не буде порушувати майнові права дитини та сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, є розмір аліментів 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини;
- відповідачка частково визнала позов - у розмірі 1/4 частини від доходу позивача.
Отже, суд задовольняє позовну заяву частково, зменшує розмір аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2025 у справі № 755/21052/24 та стягує з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2025 у справі № 755/21052/24 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України) - 22.12.2025.
Суддя В.М. Маркєлова