Справа №592/18887/25
Провадження №2/592/4096/25
22 грудня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Шияновської Т.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Кредит -капітал» звернулося до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 10.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 873027, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, встановлені договором.
01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі до відповідача.
Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 873027 від 10.07.2025 в сумі 16 596 грн, судові витрати в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн
Ухвалою суду від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, по справі відкрито спрощене позовне провадження, призначений судовий розгляд без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 24.11.2025 за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Так, 10.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір про надання споживчого кредиту № 873027.
За умовами договору ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 3 000 грн; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.3, 1.4).
Відповідно до п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н225 (а.с. 10-15).
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 873027 є графік платежів, у якому визначено до сплати суму кредиту та процентів за користування кредитом (а.с. 15).
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 20.10.2025 № 2051020-869 вбачається, що 10.07.2023 о 17:30 було успішно перераховано кошти в сумі 3 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с. 17).
З інформації АТ «Акцент-Банк» від 11.12.2025 вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); 10.07.2023 на вказаний картковий рахунок зараховано кошті у сумі 3 000 грн (а.с. 34-38).
01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено факторингу № 01022024, згідно з яким фактор набуває право вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 19-22).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 0102202, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 873027 від 10.07.2023, на загальну суму 16 596 грн, в тому числі 3 000 грн тіло кредиту та 13 596 грн відсотків (а.с.22).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі наведених норм права, оскільки відповідач в порушення умов договору позики не виконав зобов'язання по поверненню грошових коштів та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 16 593 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит -капітал».
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу адвоката, то судом враховується положення ст.137 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 22.05.2024 № 754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.3 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, копію акту №1208 наданих послуг від 10.11.2025 на суму 8 000 грн, детальний опис наданих послуг до акту, копію ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З акту наданих послуг та детального опису робіт вбачається, що адвокатом Усенком М.І. здійснено таку роботу: усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення кредитної заборгованості - 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв; складання та подання до суду позовної заяви - 3 год. 30 хв.
Враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію пропорційності до предмета спору, оскільки позивачу було підготовлено один процесуальний документ - позовну заяву, яка є типовою з огляду вид діяльності позивача та не потребує значного часу для її складання, також зважаючи на вид діяльності позивача витрати на консультацію позивача щодо перспективи досудового врегулювання спору явно не були необхідними, крім того заявлені витрати на правову допомогу в 2 рази менше ціни позову, а тому заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає вимогам ч.3 ст. 141 ЦПК і суд вважає за потрібне присудити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, такі витрати частково, в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №873027 від 10.07.2023 в сумі 16 596 грн, а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складене 22.12.2025.
Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА