ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24843/25
провадження № 2/753/14816/25
22 грудня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 34 025 грн 71 коп, виплачену позивачем у зв'язку з настанням страхового випадку; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.є
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, керуючи забезпеченим транспортним засобом, спричинив дорожньо-транспортну пригоду, самовільно залишив місце ДТП, у зв'язку з чим відповідно до закону страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.05.2024 між власником транспортного засобу та НАСК «ОРАНТА» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №221042964), яким була застрахована цивільна відповідальність володільця транспортного засобу «Mercedes», державний номер НОМЕР_1 .
06.01.2025 за участю зазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено металевий відбійник.
Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/1720/25, яка набрала законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, а саме - порушенні правил дорожнього руху та самовільному залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не підлягають повторному доказуванню при розгляді іншої справи, в якій бере участь та сама особа.
Отже, факт вини відповідача у спричиненні ДТП та факт залишення місця пригоди є преюдиційними, не потребують доказування та є обов'язковими для суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про незалежну оцінку, страхового акту, розрахунку страхового відшкодування та платіжних документів, НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату страхового відшкодування за завдану майнову шкоду у розмірі 34 025 грн 71 коп.
Зазначені документи є належними та допустимими доказами відповідно до статей 76-78 ЦПК України, а відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували факт виплати або її розмір.
Відповідно до підпункту 38.1.1 статті 38 Закону України
«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, якщо той самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, згідно з частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, право позивача на регресне стягнення є прямо передбаченим законом, а підстави для застосування такого права у даній справі доведені належними та допустимими доказами.
З огляду на встановлені обставини, норми матеріального права та оцінку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що: позовні вимоги є законними, обґрунтованими та доведеними; право позивача на регрес підтверджене законом; заявлена до стягнення сума відповідає фактично виплаченому страховому відшкодуванню.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач в добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду відмовляється, а тому остання підлягає стягненню в примусовому порядку.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 34025,71 грн. (тридцять чотири тисячі двадцять п'ять гривень 71 копійка), судовий збір в розмірі 3028,00 гр. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2025
Суддя: Комаревцева Л.В.