Справа № 752/20989/25
Провадження № 3/752/7311/25
03.11.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 11.08.2025 року о 01 годині 37 хвилин, поблизу будинку №1 по вулиці Васильківській в місті Києві, керуючи транспортним засобом - електросамокатом, порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, а саме - керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 свою вину не визнав та показав суду про те, що коли він йшов, то його зупинили працівники поліції для перевірки документів, оскільки він йшов у комендантську годину, після перевірки документів його зупинили та він вирішив взяти самокат, щоб доїхати додому, однак не встиг на ньому поїхати, будучи знову зупиненим працівниками поліції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Савченко П.Д. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. В обгрунтування вказаного клопотання зазначив, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, оскільки електросамокат - пристрій з електродвигуном потужністю меншою 3 кВт, не є транспортним засобом, а також матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 електросамокатом.
Заслухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, захисника, вивчивши матеріали справи, надходжу до наступних висновків.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме - протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 419151 від 11.08.2025 року, зміст якого відповідає вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роздруківкою з приладу "Drager Alcotest 6820" №ARHK-0556, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом з боді-камери 472087, 472097, 477655.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, оскільки електросамокат - пристрій з електродвигуном потужністю меншою 3 кВт, не є транспортним засобом, суд до уваги не приймає, на підставі наступного.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
На підставі викладеного надходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 11.08.2025 року о 01 годині 37 хвилин, поблизу будинку №1 по вулиці Васильківській в місті Києві, керуючи транспортним засобом - електросамокатом, порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, а саме - керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, врахувавши дані про особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що вказане правопорушення є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, а також тяжкість ймовірних наслідків, надходжу до висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення ним правил дорожнього руху та застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки електросамокат, яким керував ОСОБА_1 має потужність менше 3 кВт, отже для керування вказаним транспортним засобом не потребується посвідчення водія окремої категорії, тобто керування електросамокатом без вимоги наявності посвідчення водія категорії А1 не набуває статусу водія, яке має значення для застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування, передбаченого ст. 130 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати адміністративне стягнення - штраф в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до ст. 307 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя О.С.Первушина