490/3535/25
нп 2-др/490/36/25
Іменем України
12 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
В складі головуючого судді - Чулуп О.С.
При секретарі судових засідань - Правник А.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 490/3535/25
ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн.
В обгрунтування заяви вказує, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 80000 гривень, судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. та витрати за проведення оцінки в розмірі 6000 грн. Заявник вказує, що Позивачем під час розгляду справи понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн., а тому просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути витрати на правову допомогу з відповідача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тому подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 463/12950/21,211/2832/19 від 17 січня 2024 року.
Так, 01 грудня 2025 року до суду першої інстанції від представника позивача Максимишина О.Л.. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій порушено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 12000 грн.
Проте заявник не додав доказів направлення (надання) іншим учаснику справи (відповідачам) копії заяви про ухвалення додаткового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали доказів надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 06 квітня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц, від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 , від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 ,від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 на стадії касаційного розгляду справи.
Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21, від 28 червня 2023 року у справі № 132/892/16-ц.
Так, позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 183,270,374, 376, 381,382 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя